Головна Головна -> Підручники -> Підручник Банківські операції (Коваленко) скачати онлайн-> Поняття та види банківських інвестицій

Поняття та види банківських інвестицій


З погляду макроекономіки, інвестиції— це новостворена вартість. Також інвестиції можна визначити як витрати на виробництво та нагромадження запасів виробництва, або сукупність витрат, які реалізуються в формі довгострокових вкладень капіталу в промисловість, сільське господарство, транспорт, будівництво та інші галузі народного господарства.
Згідно із Законом України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.
Об’єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди та обігові кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об’єкти власності, а також майнові права.
Забороняється інвестування в об’єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.
Суб’єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.
Інвестори – суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.
Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.
Інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок:
1) власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо); позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);
2) залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);
3) бюджетних інвестиційних асигнувань;
4) безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян.
Інвестиції поділяються на:
1) капітальні (придбання будівель, споруд, інших об’єктів нерухомості, інших основних фондів та нематеріальних активів);
2) фінансові (придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів):
* прямі інвестиції — внесення коштів чи майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою;
* портфельні інвестиції — придбання цінних паперів та інших фінансових активів за кошти на біржовому ринку;
3) інвестиції під реінвестиції — здійснення капітальних чи фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.
Участь банків в інвестиційному процесі може здійснюватися за двома напрямами:
1) за допомогою механізмів фондового ринку;
2) за допомогою механізмів середнього і довгострокового кредитування.
Комерційні банки в своїй інвестиційній діяльності повинні мати тісний контакт з підприємствами. У разі створення нового підприємства заснування його можливе за допомогою банківського капіталу як в рамках фінансово-промислових груп, так і поза ними.
Фінансово-промисловими групами є організації та структури, які утворюються шляхом об’єднання промислового і фінансового капіталу.
Вартість продукції, робіт і послуг у процесі інвестиційної діяльності визначається за вільними цінами і тарифами, в тому числі за підсумками конкурсів (торгів), а у випадках, передбачених законодавчими актами, за державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами.
Вартість будівництва визначається з використанням державних кошторисних норм, які є обов’язковими при здійсненні будівництва об’єктів із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Банківські операції (Коваленко)