Головна Головна -> Підручники -> Підручник Основи економічної теорії: політекономічний аспект - Автор невідомий скачати онлайн-> § 2. А. Маршалл початок неокласичного аналізу

§ 2. А. Маршалл початок неокласичного аналізу



Значення теоретичного здобутку англійського економіста А. Мар-шалла (1842-1924) виходить далеко за просторові та часові рамки його життя та діяльності. Загальновизнано, що запропоновані ним ідеї лягли в основу одного з найважливіших розділів сучасної еконо-мічної теорії – мікроекономіки, визначили її структуру, постулати та категоріальний апарат. А. Маршалл спрямував економічний аналіз на розробку розгорнутої теорії ціни, дослідження факторів, що фор-мують попит та пропозицію, забезпечують їх рівновагу.
Вирішуючи ці проблеми, А. Маршалл вводить в економічну тео-рію поняття еластичності попиту на споживчі товари та вторинно-го попиту на фактори виробництва, надлишку споживання, репре-зентативної фірми, квазіренти, надлишку попиту, економій та інші, які вплинули на подальший розвиток понятійного апарату еконо-мічної теорії.
А. Маршалл по суті обмежився вивченням проблеми ціноутво-рення з позицій окремих підприємств (а саме, стосовно представ-ницької фірми, під якого він розумів фірму із середніми галузеви-ми характеристиками). Таким чином він заклав основу мікроеко-номічного аналізу, в якому закономірності ціноутворення цілком зводились до дослідження функціональних зв’язків між попитом та пропозицією товарів і факторів виробництва.
В цілому плідність підходу А. Маршалла полягає в тому, що він створив засади розвитку мікроекономічного розділу сучасної еко-номічної теорії, що займається передусім вивченням проблем ціно-утворення стосовно окремих товарів, підприємств і ринків.
Вирішальне значення для формування методології неокласичної теорії мало введення А. Маршаллом фактора часу в економічні до-слідження, а також широке застосування ним частково-рівноваж-ного підходу та функціонального аналізу.
В аналізі ціни А. Маршалл надавав виключного значення факто-ру часу. Він перший обгрунтував відмінності у взаємозв’язку між витратами та ціною залежно від того, який підхід (коротко-, се-редньо- чи довгостроковий) покласти в основу аналізу. А. Маршалл сформулював правило, згідно з яким ціна у короткостроковий пе-ріод рівноваги попиту та пропозиції значною мірою залежить від попиту, тоді як при продовженні періоду рівноваги зростає вплив витрат виробництва, а ціна товару завдяки внутрішній та зовніш-ній економії знижується до певного “нормального рівня”. А. Мар-шалл використовував фактор часу не тільки в аналізі ціни, а й попиту, пропозиції, доходів тощо.
Збагаченню методології економічного дослідження сприяв роз-роблений і широко використаний А. Маршаллом частково-рівно-
важний підхід, який полягає у застосуванні у своїх узагальненнях припущення сєіегіз рагіЬиз або “при інших рівних умовах”, тобто він припускав, що всі інші фактори, за виключенням тих, які він в даний момент розглядає, залишаються незмінними. Такий метод спрощував процес аналізу шляхом виділення впливу того фактора, який досліджується.
Представники класичної школи в своїх наукових пошуках за-стосовували причинно-наслідковий аналіз. Розробляючи теорію цін-ності, вартості, А. Сміт, Д. Рікардо та інші намагалися віднайти її “джерело”, щоб показати, як вона випливає з дії якогось одного абсолютного економічного закону.
На противагу причинно-наслідковому аналізу А. Маршалл за-стосував функціональний аналіз, який оперує не “абсолютними”, а відносними категоріями, тобто він аналізував економічні явища не за принципом руху від “фундаментальних причин” до “поверхових явищ”, а за принципом взаємозалежності, взаємного визначення та взаємного впливу.
Відштовхуючись від розвинутої ним теорії цінності як мінового відношення виробника та споживача через механізм взаємозв’яз-ку вартості та корисності, А. Маршалл підійшов до створення влас-ної теорії ціни як результату зіткнення на ринку ціни пропозиції з боку продавців (з їхньою орієнтацією на витрати виробництва) та ціни попиту з боку споживачів (з їх орієнтацією на граничну ко-рисність). Звідси ринкова ціна визначалась як рівноважна функ-ціональних залежностей попиту та пропозиції.
Отже, А. Маршалл відділив проблему цінності (вартості) від про-блеми ціноутворення, відмовився від моністичного пояснення цін-ності (як це робилось до нього класиками та маржиналістами). Він пояснював ціни цінами, тобто ринкову ціну цінами попиту та про-позиції. При такому підході до проблеми зникли причинно-наслід-кові зв’язки, і на перше місце висунулись зв’язки функціонального характеру.
Доробок А. Маршалла в розвитку методів економічного аналізу полягає в тому, що саме йому вдалося остаточно поєднати дослі-дження в галузі економічної теорії з математичним апаратом, дати “зелене світло” подальшому бурхливому і плідному розвитку мате-матичної економіки, що дістала назву економетрики, та пов’язаних з нею дисциплін та напрямів.
Слід також відмітити внесок видатного українського економіста Є. Слуцького (1880-1948), який започаткував такі відгалуження економетрії, як теорія поведінки споживача і аналіз числових ря-дів, завдяки чому звільнив функцію корисності від чисто суб’єк-тивного трактування, від розповсюдженого на той час уявлення про можливість визначення ступеня корисності благ.
У 1915 р. Є. Слуцький опублікував в італійському журналі “Сіог-паїїе аедіі есопотізц геуізіа” працю “До теорії збалансованого бюд-жету споживача”, в якій поставив під сумнів гедоністичну концеп-цію маржиналізму. Застосувавши ординалістський підхід (пізніше його використовували такі видатні економісти, як Дж. Хікс, Р. Ал-лен, П. Самуельсон), Є. Слуцький сформулював корисність у вигля-ді чисто емпіричного поняття, зв’язав цю функцію з рухом цін і до-ходів.
Використавши категорію “віддання переваг споживачам”, він зро-бив вдалу спробу звільнити функцію корисності від суто суб’єктив-ного трактування, переніс акцент із безперспективної у методоло-гічному плані проблеми визначення ступеня корисності благ на проблему порівняння відносних рівнів корисностей різних благ. Таким чином, був зроблений серйозний крок у напрямі звільнення теорії попиту і пропозиції від жорсткої прив’язки до поняття “суб’єк-тивна цінність”, поєднання аналізу функції корисності з грошови-ми доходами і споживчим бюджетом.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Основи економічної теорії: політекономічний аспект - Автор невідомий