Головна Головна -> Підручники -> Підручник Економічні трансформації наприкінці 20 сторіччя (Лукінов) скачати онлайн-> Ціновий вибух і його наслідки

Ціновий вибух і його наслідки



Середньорічні темпи руйнівної інфляції’ в період найбільш бурхливих цінових вибухів вимірювалися в разах, доходячи до сотні і навіть тисячі разів. Максимальний інфляційний сплеск припав на 1992-1993 рр. (табл. З, рис. 3). Випереджаючими темпами зростали оптові ціни промисловості, які активно підштовхували цей процес по всіх інших виробничих і обслуговуючих галузях, охоплюючи всі сфери людської діяльності.
По всій промисловості оптові ціни в 1992 р. підскочили в 42, а в 1993 р. – в 98 разів, в т. ч. в паливній промисловості – відповідно в 237 і 52 рази, електроенергетиці – в 52 і 95 разів, хімічній промисловості – в 72 і 64 рази, машинобудуванні – в 32 і 74 рази, промисловості будівельних матеріалів – в 44 і 98 разів, легкій промисловості – в 20 і 80 разів, харчосмаковій – в 30 і 117 разів, м’ясній – в 11 і 245 разів, рибній – в 31 і 153 рази, а в маслопереробній і молочній промисловості – в 16 і 238 разів. У цілому за п’ять років промислові ціни підскочили в 252,4 тис. разів (в тому числі ціни на електроенергію в 333,4 тис. разів) , що значно випереджало темп інфляції в інших сферах, за винятком індексу цін на житлово-комунальні послуги.
Таблиця 3. Індекси цін в основних галузях економіки перехідного періоду в Україні* (до грудня попереднього року; разів)

Види цін

1991 1992 1993 1994 1995 В цілому за п’ять років (тис. разів)
Споживчі ціни на товари і послуги 3,9 21,0 102,6 5,0 2,8 117,6
в тому числі — на продовольчі товари 4,3 17,9 121,8 4,7 2,5 110,2
Ціни промислової продукції 2,6 42,3 97,7 8,7 2,7* 252,4
в тому числі
електроенергетики 2,7 52 95 10,0 2,5 333,4
чорної металургії 3,0 55 56 14 2,3 297,5
Ціни реалізації сільгосппродукції заготувачам (до середніх цін попереднього року) 1,8 19,3 40,6 6,0 4,2 35,5
Ціни капіталовкладень (до середніх цін попереднього року) 27,6 37,8 10,2 6,2 66,0
Ціни на побутові послуги 23,5 112,8 6,8 3,1 55,9
Тарифи пасажирського транспорту 8,8 37,2 6,9 4,2 9,5
Ціни на послуги зв’язку 10,9 84,5 9,3 8,0 68,5
Ціни на житлово-комунальні послуги 14,5 291,0 8,5 9,1 326,4
Ціни на послуги охорони здоров’я 20,3 152,6 14,6 4,5 203,5

* Джерело: Статистичний щорічник України, 1995. Київ.: “Техніка”, 1996. С. 133,136
Примітка: За моїми підрахунками цей показник у 1995р. занижено в 2,2 рази.
Рис. 3. Індекси цін в основних галузях економіки перехідного періоду в Україні (до грудня попереднього року; разів)

Такого інфляційного вибуху в промисловості мабуть не знала жодна країна світу. Рівень споживчих цін також у ці роки підскочив у 21 і 103 рази. Досить швидкими темпами дорожчали послуги. Бурхлива лібералізація підірвала діяльність господарських структур. Більш ніж наполовину скорочено виробництво товарів і послуг. Катастрофічне впав рівень реальної доходності господарювання, нагромадження і споживання, що, власне, і є однією з основних причин економічної трагедії, якої країна не може позбавитися і на сьогоднішній день (кінець першого півріччя 1997 р.).
Як свідчать аналіз і розрахунки, відсутні надійні фінансові джерела для суттєвого економічного піднесення і на наступні п’ять років, якщо не відбудуться зміни в банківсько-фінансовій політиці і повороту грошового капіталу обличчям до розвитку національного товаровиробництва.
Таблиця 4. Індекс споживчих цін (інфляції по місяцях 1994-1995 рр. в % до грудня попереднього року)

Місяці Всі товари і послуги В тому числі
Продовольчі товари Непродоволь­чі товари Платні послуги
1994 1995 1994 1995 1994 1995 1994 1995
Січень 119,2 121,2 112,6 123,2 123,7 118.8 138,5 121,0
Лютий 134,2 143,1 120,9 137,9 142,6 131,0 183,4 205,7
Березень 141,9 159,5 125,0 151,6 152,2 143,7 205,2 244,0
Квітень 150,4 168,7 129,4 158,9 162,2 150,8 235,4 268,8
Травень 158,2 176,5 138,1 166,2 168,6 155,6 245,0 287,9
Червень 164,4 184,9 141,8 167,9 175,3 160,9 265,8 336,6
Липень 167,8 194,6 139,5 167,7 181,3 166.7 296,7 402,2
Серпень 172,2 203,5 141,9 174,9 188,1 177,5 301,7 415,9
Вересень 184,8 232,4 151,4 194,7 203,6 192,4 319,5 518,2
Жовтень 226,5 253,5 178,1 218.1 235,6 203,6 534,2 549,8
Листопад 390,3 269,3 375,9 235,3 354,1 213,2 720,7 572,4
Грудень 501,1 281,7 473.2 250,1 473,1 220,1 881,4 584,4

Аналіз помісячних інфляційних змін у 1994-1995 рр. (табл. 4, рис. 4) свідчить про те, що хоча середньорічні темпи інфляції в цей час поступово уповільнювалися, проте тенденція до її зростання з січня по грудень трималася досить стійко. З одного боку, продовжувалася аритмія внутрішнього товаровиробництва, тобто не досягнуто помісячної стабільності випуску і продажу товарів і не узгоджено співвідношення експорту і імпорту з стабілізацією внутрішнього ринку, а з другого, – інфляційний процес, незважаючи на неодноразові політичні заяви Національного банку про те, що йому вдалося побороти інфляцію (на підставі штучного вирівнювання курсу обміну гривень на долари), продовжувався, причому у фазі інфляційної спіралі, далекої від оптимально припустимого нормативу при дефіциті валютного резерву. Це постійно загрожує суспільству тим, що процес може швидко вийти з-під контролю і ввійти знову в фазу бурхливої інфляції. Інакше кажучи, економіка України поки що продовжує перебувати в стані структурної, ресурсної, ринкової і валютно-фінансової нерівноваги. Це стримує ефективну трансформацію, з створенням якісно нових конкурентоздатних виробництв.
В умовах неритмічної роботи виробничих і ринкових сфер, під кінець року здебільшого змінюється ринкова кон’юнктура. Товарні пропозиції в більшій мірі перевищують платоспроможний попит, викликаючи неминуче підвищення індексу інфляції. В четвертому кварталі 1994 і 1995рр. це було характерним явищем майже по всіх групах споживчих товарів, особливо по платних послугах. Подолати гостру економічну кризу і досягти стадії економічного зростання в умовах нестабільності і диспропорцій досить важко. Якщо фінансові потоки не співпадають з уречевленими, викликаючи прояви економічного хаосу, обмеженості або навіть відсутності внутрішніх нагромаджень і фондів споживання, про стабільний розвиток економіки можна лише безпідставно мріяти. Дії об’єктивних економічних законів відтворення залишаються однаковими за будь-яких суспільних устроїв. Практичним досвідом доведено, що сучасні ринкові трансформації вимагають посилення на цей процес Державного впливу, регулювання відтворювальних процесів, що аж ніяк не виключає, а навпаки, посилює каталізуючі дії ринкових регуляторів на активізацію підприємництва (бізнесу) у високорозвиненому конкурентному середовищі. Саме тут закладені суперечності в пошуках оптимальних співвідношень державних і ринкових регуляторів в єдиному механізмі моделювання управлінських рішень за оціночними критеріями темпів прогресивного розвитку – економічного оновлення і зростання. В умовах гіперінфляційного шоку відбувається нерівномірний, підчас і прямо протилежний рух індексів інфляції і реальної заробітної плати. З бурхливим зростанням споживчих цін, індексація заробітної плати та інших видів душових доходів, як правило, відстає від темпів інфляції. Вона взагалі відповідно з’їдає фонди нагромадження і споживання, блокуючи відтворення, і знижує рівень життя основної маси населення. Звідси падають стимули до високопродуктивної праці і результативного господарювання. Масово зупиняється робота підприємств і закриваються робочі місця в застарілих господарських структурах. Зростає безробіття з усіма негативними його наслідками. Інакше кажучи, це ще раз яскраво підтверджує незаперечний факт, наскільки ціновий механізм може виконувати функції могутнього регулюючого фактора як піднесення, так і руйнування економічного організму.
Рис. 4. Індекс споживчих цін (інфляції по місяцях 1994-1995 рр. в % до грудня попереднього року)
Внаслідок цінової анархії ще більше деформується структура промислового виробництва, виробничої і соціальної інфраструктури. Темпи спаду виробництва товарів народного споживання (галузі групи “Б”), що працює безпосередньо на споживчий ринок, випереджають темпи падіння базових галузей (група “А”). Інфляційні процеси загальмували структурну і якісну трансформацію народного господарства, зокрема конверсію військово-промислового комплексу, диверсифікацію капіталу. Урядові прогнози щодо інфляційного зростання споживчих цін виявляються, як правило, заниженими, бо держава майже не має вагомого впливу на цінову кон’юнктуру ринків. Вартість споживчого кошика продовжує зростати в умовах відставання темпів компенсацій у зміні рівнів заробітної плати і подушних доходів населення. Зокрема, наприклад, компенсації чергового (грудневого 1993 р.) витка цін підвищенням втроє заробітної плати, а також перегляди розмірів пенсій, стипендій тощо не компенсували навіть розрахункового цінового зростання, бо вже в жовтні середні роздрібні ціни досягли саме такої висоти, а чергове їх підвищення залишилося взагалі без компенсації.
Але ж при такому величезному ціновому компенсаційному стрибку при спаді виробництва потрібна відповідна маса готівки. Дещо пом’якшити ситуацію можна було б за рахунок прискорення її обігу, але ж він залишався досить повільним і до того ж час від часу “заморожувався” економічно не виправданими урядовими заходами. Тому наявною масою грошей в обігу, незважаючи на її величезний обсяг, справа не обходилася. Неминуча була або чергова емісія карбованців, або конфіскаційна грошова реформа. Без відповідних товарних і валютних резервів Уряд побоювався негайно здійснювати грошову реформу, яка відбулася лише через два з половиною роки пізніше. Потрібна була стратегія комплексного реформування економіки і антиінфляційної політики, включаючи механізм активного цінового регулювання, без чого сама лише грошова реформа не забезпечує фінансово-кредитної стабілізації.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Економічні трансформації наприкінці 20 сторіччя (Лукінов)