Головна Головна -> Підручники -> Підручник Економічні трансформації наприкінці 20 сторіччя (Лукінов) скачати онлайн-> Економічні відносини України з Іраном

Економічні відносини України з Іраном



У цьому зв’язку мені б хотілося підкреслити певну заінтересованість ділових і наукових кіл України у співробітництві з своїми партнерами і в Ірані. Поки що наші економічні взаємозв’язки обмежуються незначними обсягами експортно-імпортних операцій. За 10 місяців 1994 р. офіційно врахований експорт українських товарів до Ірану становив 15,8 млн. дол., а імпорт – відповідно, всього 448 тис. дол. Україна експортувала енергетичне устаткування (на 3,4 млн. дол.), електродвигуни і телерадіоапаратуру (на 6,6 млн. дол.), чорні метали і вироби з них (на 1,1 млн. дол.), цукор і кондитерські вироби (на 4 млн. дол.) та інші досить дрібні партії товарів, а з Ірану імпортувала деякі види (у дуже невеликих обсягах) харчових продуктів, взуття і одягу. Звичайно, це не відповідає реальним експортним потенціалам обох країн.
При належній активізації державної політики і діяльності підприємницьких структур, при відповідній ініціативі вчених, наші країни могли б у взаємних інтересах розвивати належне партнерство, причому не тільки вузько обмежено – лише в Торговельній сфері, – але й у ширших масштабах – у спільній інвестиційній та інноваційній діяльності, у виконанні тих чи інших технічних засобів, у науково-технічному і гуманітарному співробітництві. В умовах послідовної лібералізації зовнішньоекономічної діяльності це може стати цілком реальним.
Можна було б, наприклад, на взаємовигідній основі розробити спільний проект газопроводу з Ірану до України, дослідити за єдиною програмою місткість і кон’юнктуру внутрішніх ринків обох країн з визначенням напрямів ефективного товарообміну, а також можливості створення тих чи інших спільних компаній і фірм, підготовки кадрів, розробки і реалізації технологічних нововведень, налагоджування обміну економічною інформацією.
В усякому разі, поряд з розвитком торговельних зв’язків України з Іраном, слід було б пошукати сфери для ширшого взаємовигідного економічного і гуманітарного співробітництва включаючи створення спільних виробництв, транспортних та деформаційних систем, енергопроектів, ресурсо- та енергозберігаючих технологій, підготовку кадрів).
Країни сучасного світу так чи інакше, в різній мірі, але є взаємозв’язаними одна з одною і взаємозалежними. Глобальні прогнози майбутнього світового прогресу і устрою є далеко не однозначними. З одного боку, прояв у економічно розвинутих держав тенденцій до посилення інтеграції та створення гігантських замкнутих ринків (країни ЄС, Американського континенту, Тихоокеанського басейну) наштовхує на думку про розробку і здійснення проектів принципово нового світового порядку і устрою на принципах дедалі тіснішої їх інтеграції, а з іншого, – величезне різноманіття умов, національних особливостей і відмінностей у рівнях соціально-економічного і духовного розвитку країн і народів викликає прямо протилежні тенденції до дезинтеграції та відособлення (як це спостерігається, наприклад, у слов’янському і мусульманському світах). Падіння колоніальних систем призвело до роздроблення територій на більш дрібні держави.
Інакше кажучи, в світі відбувається глобальне протиборство двох протилежних процесів – інтеграції та дезинтеграції – під впливом відцентрових і доцентрових сил, сил прогресу і регресу, притаманних внутрішній природі суспільних рухів. Відповідь на запитання, які з них і на якому відрізку часу будуть головними, поки що не піддається вірогідним прогнозам і оцінкам. Це пов’язано також з відповідними проявами соціальних і національних конфліктів, аж до вибухових катаклізмів – воєн і революцій. Ясно лише одне: майбутнє людства визначається його духовною культурою, найновішими науковими відкриттями, знаннями, вмінням розумно управляти складними і суперечливими суспільними процесами в створювальному напрямі, уникаючи руйнівних конфронтацій і конфліктів. Сили добра і прогресу, врешті-решт, беруть гору над силами зла і регресу. Тільки на фундаменті взаємовигідних інтересів і еквівалентних економічних відносин може базуватися істинно створювальна економічна, політична й духовна інтеграція країн і народів з різними формами соціально-економічного устрою та політичного правління.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Економічні трансформації наприкінці 20 сторіччя (Лукінов)