Головна Головна -> Підручники -> Підручник Економічні трансформації наприкінці 20 сторіччя (Лукінов) скачати онлайн-> Нарощування товарного виробництва

Нарощування товарного виробництва



Друга вирішальна ланка ринкової економіки – збільшення виробництва товарів і послуг, поліпшення їх структури та якості, приведення у відповідність з платоспроможним споживчим попитом. Саме по собі юридичне право на підприємництво і конкуренцію, приватизацію, на які покладаються великі надії, нічого не дасть, якщо серйозно не доповнити запропоновані ринкові програми структурною переорієнтацією і якісним оновленням господарства на макро- і мікроекономічних рівнях. Зовсім безглуздо і цинічно виглядають програми, які передбачають дальше скорочення виробництва, розвал діючого виробничого потенціалу, негайне закриття неефективних виробництв без створення більш ефективних нових, тобто доведення діючого товарного господарства до повного хаосу, що призведе до непередбачуваних соціальних наслідків і злигоднів для народу.
Процеси господарської трансформації, введення нових форм власності і господарювання тільки тоді будуть прогресивними, коли вони даватимуть на ринок товарів і послуг більше, за нижчими цінами, при кращій якості і за рахунок цього приноситимуть більше госпрозрахункових і бюджетних доходів, ніж ми маємо тепер.
Багато виробництв і підприємств є низькорентабельними і збитковими внаслідок елементарної економічної неврегульованості, Придушення адміністративно-бюрократичним пресом. Їх адміністративне закриття означало б відповідне падіння випуску і без того дефіцитних товарів. Такі підприємства повинні бути розкріпачені, поставлені в рівні економічні умови з усіма іншими і залучені в систему вільної підприємницької діяльності, де вони конкуруватимуть як з високодоходними діючими, так і новонароджуваними формами господарства, що розвиватимуться. Інакше кажучи, трудові колективи цих виробництв і підприємств у ході реформи повинні дістати рівний шанс для переорієнтації. оновлення і зайняти своє гідне місце на ринку.
Швидкі прогресивні зрушення може принести розумна конверсія воєнної промисловості і диверсифікація капіталу у великих промислових об’єднаннях і підприємствах. Тим більше, що вони, як показують дослідження, мають для цього необхідний науково-технічний, трудовий і фондовий потенціал. До 50% своїх інвестицій і поточних затрат вони можуть направляти на створення у себе ж сучасних високотехнологічних виробництв, які потоково і масово випускали б товари для насичення ринкового попиту. Вивільнювані з основного виробництва робітники та ІТП можуть бути тут же на місці перепідготовлені і включені в нові виробництва. В результаті доходи і нагромадження індустріальних комплексів різко зростуть, створюючи передумови для якісного технологічного оновлення і швидких темпів прогресу основного виробництва.
Господарські системи, які виникають у ході роздержавлення, будуть високоефективними лише тоді, коли вони віддадуть свою ініціативу і підприємливість насамперед на службу швидкому і якісному оновленню виробництва на базі найновіших технологій і сучасних наукових досягнень. В іншому разі сама по собі приватизація господарства, що спирається на низькопродуктивну ручну працю, як це складалося колись у багатьох кооператорів, нічого доброго не дасть. Високоякісними товарами ринок насичено не буде. Ціни та інфляція і далі повзтимуть вгору, а очікуваний прогрес обернеться згубним регресом.
В основі ефективного ринкового господарства лежать науково-технічний прогрес, висока інтенсивність, масовість, якість і дешевизна товарів та послуг, що випускаються під ринковий попит. Конкуренція і попит рухають виробництво. В свою чергу, вдосконалюючись якісно і структурно, виробництво робить зворотний вплив на формування попиту і ступінь конкурентоспроможності. Наявна макроструктура народного господарства все ще не відповідає вимогам місткості внутрішнього ринку та потребам експортно-імпортного товарообороту.
Мало того, що багато промислових підприємств технологічно відстали від сучасних світових досягнень і майже не працюють на повну потужність, не находячи ринків збуту своєї продукції, але ж і вся їх макроструктура не збалансована. В багатьох випадках відсутні замкнені виробничі цикли відтворення. Асортимент випуску товарів вкрай обмежений і не відповідає ринковому попиту споживачів. В гострому дефіциті залишаються енергоносії, що стримує процеси оновлення і розвитку товаровиробництва сучасного світового рівня. Поряд з тим, що більшість виробничих потужностей заморожена і не діє, в Україні взагалі майже відсутні потужності по випуску багатьох дуже необхідних товарів і продуктів харчування, хоча є всі необхідні умови для їх високоефективного розвитку. Йдеться, наприклад, про промислове виробництво кінцевих продуктів картоплярства, льонарства, глибокої переробки зернових культур, продуктів тваринництва та інших виробів АПК. Припиняється виробництво промислових товарів широкого вжитку, систем радіоелектроніки, телевізорів, високоякісних комп’ютерних систем, пральних машин тощо. Структура виробництва в двосекторній моделі за п’ять років (1991-1995 рр.) погіршилася. Частка виробництва засобів виробництва (група “А”) за цей період не тільки не зменшилася, а, навпаки, зросла. За оцінками в фактичних цінах 1991 р. вона становила 62,9%, а виробництво групи “Б” – 37,1%. В 1995 р. відповідно -78,3% і 21,7% . У порівнянних цінах це співвідношення змінилося відповідно з 67,1 і 32,9% до 69,2 і 30,8% . Інакше кажучи, питома вага виробництва галузей групи “А” має тенденцію до зростання, а групи “Б” – до скорочення. Імпортні промислові товари широкого вжитку майже витіснили з нашого внутрішнього ринку національне товаровиробництво, яке поступово згортається, завдаючи шкоди економіці країни. Це ж відбувається і з продуктами харчування.
В продовольчих магазинах США і Західної Європи асортимент їх за рахунок глибокої переробки сировини складає “Десятки тисяч найменувань. Тільки із зернових культур виготовляється кілька сотень видів хлібобулочних та кондитерських виробів, не враховуючи різних сортів макаронних, круп’яних, плющених, пластівчастих виробів із зерна, готових до вжитку. Сучасні молочні заводи постачають на прилавки сотні різноманітних молочних продуктів. Величезним є асортимент м’ясних товарів, виробів з овочевої та плодово-ягідної продукції промислового приготування. Все це відображає гігантський технологічний прогрес у виготовленні продуктів харчування. Харчові підприємства в розвинутих країнах світу грунтуються, як правило, на потокових безвідхідних технологіях. Устаткування виготовляється з міцних і нержавіючих матеріалів. Процеси автоматизовані, вимагають мінімальних затрат ручної праці. керуються за допомогою комп’ютерної техніки.
Ступінь насиченості територій такими підприємствами згідно з щільністю населення, шляховою мережею і джерелами сировини в кілька разів вища, ніж у нашій країні. Доставляння продукції від лану до споживача є суворо синхронізоване. Ринкова інфраструктура – високорозвинута. Діє вона чітко і безперебійно протягом усього року, щодня підтримуючи стабільну забезпеченість продовольчого ринку всіма видами продуктів харчування. Аналогічне становище і з ринком інших споживчих товарів.
Щоб вийти з економічного тупика, нам треба як мінімум удвоє наростити і якісно оновити виробничий потенціал, платоспроможну місткість та інфраструктуру споживчого ринку, тим самим прискоривши процес оборотності, темпи збільшення доходів і нагромаджень для забезпечення високоінтенсивного господарювання. Самі по собі різноманітні форми власності та приватизації господарства без радикального технологічного оновлення і приросту виробництва високоякісної товарної маси не виведуть країну з економічної кризи. Потрібні цільові програми і заходи по їх швидкій реалізації з ефективним використанням власних нагромаджень і кредитних ресурсів, включаючи іноземні, для створення спільних виробництв і розвитку ринкової інфраструктури. Особлива роль при цьому відводиться особистій підприємницькій ініціативі, економічній заінтересованості і ринковій конкуренції в боротьбі за споживачів, дешевизну, кількість, якість і різноманітність асортименту товарної маси.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Економічні трансформації наприкінці 20 сторіччя (Лукінов)