Головна Головна -> Підручники -> Підручник Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки (монографія) (Попович) скачати онлайн-> 1.3.3. Категорії інформації з обмеженим доступом, її правовий режим і вплив на проблеми детінізації економіки

1.3.3. Категорії інформації з обмеженим доступом, її правовий режим і вплив на проблеми детінізації економіки



Перш ніж розпочати розгляд проблем взаємодії учасників фінансово-господарських відносин між собою та з відповідними державними органами, визначимо категорії інформації з режимом обмеженого доступу та деякі концептуальні аспекти, що заважають гармонізації інформаційних відносин та розв’язанню проблем економічної безпеки у сфері підприємництва. Це насамперед те, що:
1. Права і обов’язки власників інформації з обмеженим доступом, а також організацій, яким така інформація повинна надаватися, в існуючих правових нормах розглядаються окремо, хоча за своєю природою вони є взаємопов’язаними.
2. Підстави віднесення інформації до категорій з обмеженим доступом у Законі “Про інформацію” визначені нечітко, правове поле інформаційних відносин не має механізму взаємного зв’язку між користувачами і не стимулює утворення системи економічної безпеки учасників фінансово-господарських відносин, з одного боку, і не утворює комплексної організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки – з іншого.
3. Структура і зміст ринкових відносин, що базуються на конкуренції між суб’єктами підприємництва, ускладнюють проблему взаємного обміну інформацією.
4. Оскільки метою інститутів банківської і комерційної таємниці є передусім встановлення режиму безпечної діяльності учасників підприємницьких відносин, то подолання суперечностей у питаннях їх взаємодії можна вирішити тільки шляхом комплексного підходу при опрацюванні нормативної бази, що регулює доступ до тієї чи іншої категорії інформації, а також через утворення спільної системи колективної економічної безпеки для всіх суб’єктів підприємницької діяльності.
Разом із тим, конкретизувати ці питання можливо тільки після детального правового аналізу відповідної нормативної бази, що лежить в основі визначення категорій закритої інформації, а також аналізу порядку надання такої інформації та гарантій її законного використання.
Чинним законодавством визначені три категорії інформації з обмеженим доступом до неї:
– інформація, що складає банківську таємницю;
– інформація, що містить комерційну таємницю;
– конфіденційна інформація.
Щодо першої категорії інформації, Закон України від 20.03.91 “Про банки і банківську діяльність” не дає визначення банківської таємниці. Проте, виходячи з редакції ст. 52, банківську таємницю складають відомості про операції, рахунки і вклади клієнтів, а також кореспондентів банків.
Поняття комерційної таємниці дано в ст. 30 Закону України від 27.03.91 “Про підприємства в Україні”: “Під комерційною таємницею підприємства маються на увазі відомості, пов’язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам”.
Стаття 1 цього Закону визначає: “Підприємництво – самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу)”. Виходячи з наведеного визначення, до числа підприємств у цьому розумінні можна віднести і комерційні банки.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про інформацію”, конфіденційна інформація за своїм правовим режимом належить до інформації з обмеженим доступом. Її складають “…відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов”.
Як бачимо, Закон не дає визначення інформації, що становить комерційну таємницю чи є конфіденційною, а замість цього надає необмежені права її власникам у частині встановлення переліку відповідних відомостей.
У зв’язку з цим розглянемо, які відомості до числа таких, що складають комерційну і конфіденційну таємницю (за змістом наведених нами статей Закону “Про підприємства в Україні” і Закону “Про інформацію”), на практиці відносять банківські установи.
Відомості, що складають комерційну таємницю
1. Відомості про принципи управління банком:
– про підготовку, прийняття і виконання окремих рішень керівництва банку з усіх нижчеперелічених питань;
– про перспективні плани і методи управління банком;
– про факти підготовки, мету і проведення ділових переговорів, про предмет і цілі нарад, засідання органів управління банку;
– документація управління, ради банку, загальних зборів акціонерів;
– відомості і документи, що стосується питань ділової політики банку.
2. Відомості про фінансову діяльність банку:
– ті, що розкривають планові і фактичні показники фінансового плану;
– бюджет банку;
– майновий стан банку;
– про обіг банківських коштів;
– про рівень прибутку банку;
– про банківські операції;
– про фінансові операції банку;
– про специфіку міжнародних розрахунків з іншими банками;
– про планові та звітні дані за валютними операціями;
– про стан рахунків клієнтів банку і операції, що по них проводяться;
– про величину активних і пасивних операцій;
– про джерела кредитних ресурсів банку;
– про стратегію і тактику з валютних і кредитних питань;
– про методи розрахунків, структуру і розмір знижок;
– про кредитні та валютні відносини з іноземними банками і фірмами;
– про умови за договорами (контрактами);
– про умови платежів за контрактами;
– матеріали аудиторських перевірок і ревізій банку та його філій;
– про порядок користування печаткою і штампами банку;
– відомості про порядок оформлення гарантій банку.
3. Відомості у сфері програмного забезпечення банку:
– комп’ютерні програми, що використовуються в роботі банку і його філій;
– ті, що зберігаються на магнітних носіях в електронно-обчислювальних машинах банку;
– про паролі і коди, що використовуються допущеними до цієї роботи службовцями банку при входженні у банківські комп’ютерні мережі.
4. Відомості про клієнтів і партнерів банку:
– систематизовані відомості про клієнтів банку і його контрагентів за договорами;
– про відносини банку з іноземними партнерами.
5. Інші відомості:
– про порядок і стан організації захисту комерційної таємниці і конфіденційної інформації банку;
– про порядок і стан організації охорони і пропускного режиму, систему сигналізації;
– ті, що складають комерційну таємницю чи конфіденційну інформацію клієнтів і контрагентів банку;
– інформація служби безпеки банку.
Перелік відомостей, що належать до конфіденційних
1. Відомості про персонал банку:
– ті, що знаходяться в особових справах службовців банку;
– про зміни в кадровій політиці банку, що плануються;
– про чисельність і склад службовців, про фонд їх заробітної плати, а також про наявність вакантних робочих місць.
2. Відомості про систему матеріально-технічного забезпечення банку:
– про транспортні й енергетичні потреби банку;
– про маршрути і цілі поїздок банківського транспорту;
– про розміщення складських і підсобних приміщень, режим надходження цінностей, устаткування тощо, а також про систему їх охорони.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки (монографія) (Попович)