Головна Головна -> Підручники -> Підручник Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки (монографія) (Попович) скачати онлайн-> 5.3.4. Методологічні та практичні засади переведення бланків у категорію режимно-облікових

5.3.4. Методологічні та практичні засади переведення бланків у категорію режимно-облікових



Моніторинг наведених нижче галузей і напрямів підприємницької діяльності показує, що вони мають як спільний (тобто універсально-уніфікований), так і окремий (тобто з галузево-напрямковими особливостями) документообіг. У контексті проблем вдосконалення і раціоналізації документообігу через переведення бланків документів у категорію захищених режимно-облікових бланків перевагу, в першу чергу, необхідно надати універсально-уніфікованим бланкам, оскільки вони охоплюють найбільш широке коло операцій і практично використовуються у всіх галузях народного господарства та напрямах підприємницької діяльності. Вони частіше всього використовуються також при скоєнні різних видів тіньової діяльності. На методології підходів до вирішення цих питань ми зупинимося нижче, а зараз наведемо галузі народного господарства, напрями діяльності та інші підвиди суспільних відносин, що передбачають оформлення тих чи інших документів. Деякі з таких документів у той чи інший спосіб супроводжують рух товарно-матеріальних цінностей, фінансових коштів, послуг чи прав інтелектуальної власності, у зв’язку з чим необхідно вивчати питання щодо необхідності їх переведення в категорію захищених режимно-облікових бланків. Перш за все, це такі види бланків:

1. Універсально-уніфіковані бланки документів, що використовуються всіма видами підприємств, організацій, установ (касові ордери, накладні, довіреності, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення і т. ін.).

2. Уніфіковані бланки з галузево-напрямковими особливостями (бланки, що використовуються в певній групі підприємств, різного роду квитанції про прийняття готівки за надані поштові та інші послуги).

3. Після цього, в контексті особливостей переведення документів у категорію захищених режимно-облікових бланків, необхідно звернути увагу на документообіг у різних галузях народного господарства: промисловість; матеріально-виробниче постачання (сфера матеріального виробництва); сільське господарство; транспорт і зв’язок; будівництво; торгівля; громадське харчування; матеріально-технічне постачання; інформаційно-обчислювальне обслуговування; сфера побутових послуг; побутово-виробнича сфера; охорона здоров’я, фізкультура і соціальний захист; освіта; культура та мистецтво (звернути увагу на особливості документообігу в шоу-бізнесі); наука і науково-дослідне та проектне обслуговування; громадські і політичні організації; кредитно-фінансова сфера; довірчі товариства; громадські фонди; фондові біржі; валютні біржі; факторингові компанії; лізингові компанії; страхова діяльність; кредитно-бюджетна сфера; зовнішньоекономічна діяльність; митне обслуговування зовнішньоекономічної діяльності.

4. Цікавим у контексті нашого дослідження є документообіг, що виникає з окремих видів цивільно-правових зобов’язань: угоди: купівлі-продажу, обміну, дарування, поставки, держзакупки сільськогосподарської продукції, майнового найму, підряда, безоплатного використання майна, доручення, оренди, комісії, обов’язки, що виникли з публічного обіцяння винагороди.

5. В окрему групу необхідно виділити документообіг, що супроводжує такі напрями регулятивно-контрольної діяльності:

– ліцензування, сертифікація, патентування діяльності;

– сертифікація якості;

– патентування прав інтелектуальної власності;

– сфера збирання податків (у цілях протидії ухилення податків та протидії корупції цікавими є документи як з приводу сплати податків, так ті, що супроводжують функції нагляду);

– реєстрація комерційних банків;

– державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.

Захищені бланки в останній групі відносин можуть стати засобом попередження, виявлення і розкриття хабарництва та інших видів корупційних діянь.

Таким чином, із наведеного галузево-напрямленого класифікатора ми бачимо, що коло відносин, з якими пов’язується оформлення тих чи інших документів, що супроводжують фінансовий, товарний, майновий оборот капіталів, прав інтелектуальної власності і т. ін., занадто велике, тому і, безумовно, в першому розширеному за діапазоном проблем дослідженні неможливо визначити повний перелік тих чи інших бланків, які повинні бути переведені в категорію режимно-облікових бланків зі статусом “захищених” чи “незахищених”. У контексті основної теми дослідження всі ці напрями та підвиди документообігу наведені нами з метою формування системного уявлення про те, як ті чи інші бланки документів можуть використовуватись як засіб тінізації економіки і, водночас, як за їх допомогою можна створити ефективну систему державних заходів протидії тінізації суспільно-економічних і цивільно-правових відносин. Тому найбільш вразливі з них у контексті тінізації, зокрема ті, що супроводжують фінансово-господарську діяльність, повинні переводитись у категорію захищених режимно-облікових бланків у першу чергу, інші – в міру їх значення для вирішення проблем детінізації або вирішення таких, наприклад, проблем, як захист прав власності, особистих прав громадян і т. ін.

Разом з тим, для вирішення питання про доцільність переведення того чи іншого бланку в категорію захищених режимно-облікових бланків документів необхідно провести спеціальне дослідження цих питань у кожному конкретному сегменті обігу тих чи інших документів.

Для обґрунтування цього висновку зробимо схематично аналіз сегмента документообігу, що супроводжує процес утворення, державну реєстрацію та ліквідацію суб’єктів підприємницької діяльності. Аналіз саме цього напряму діяльності управління економічними процесами вибрано тому, що в цьому сегменті діяльності чинною нормативною базою не передбачено режимно-облікових бланків взагалі. Разом з тим, створення багаточисельних фіктивних фірм та конвертаційних центрів свідчить про необхідність введення такої категорії бланків.

Усвідомлення мети та завдань документообігу в нових потенційно ризикових умовах ринкової економіки вимагає відповідного комплексного підходу до розробки концепції документального контролю. А якщо так, то цей напрям діяльності органічно пов’язаний з механізмом контролю фінансово-господарської підприємницької діяльності. Наприклад, створення фіктивних підприємств починається саме на цьому етапі підприємницької діяльності. У результаті псевдопідприємці-тіньовики отримують доступ до такого фінансового інструменту, як розрахунковий рахунок та до цілого комплексу інших легітимних фінансово-господарських технологій та інструментів, які використовують для емісії фіктивних платіжних засобів, різноманітних фінансових шахрайств, відмивання капіталів незаконного походження, проведення псевдорозрахункових операцій, псевдоугод, а при необхідності – безслідно зникають, щоб усе почати знову під іншим прізвищем чи іншою назвою фірми.

У зв’язку з цим аналіз документообігу з приводу доцільності переведення певних бланків документів у категорію “режимно-облікові бланки” проведемо саме в початковому, тобто в реєстраційному сегменті підприємницької діяльності.

При проведенні аналізу прийняті такі скорочення:

– органи реєстрації – ОР;

– орган статистики – ОС;

– органи нотаріату – ОН;

– суб’єкт підприємницької діяльності – СПД;

– адресне бюро – АБ;

– банк – Б;

– поштове відділення – ПВ;

– державна податкова адміністрація – ДПА;

– база даних виробника бланків (Держзнак України) – БДВ;

– режимно-облікові бланки – РОБ;

– бланки суворого обліку – БСО;

– бланки суворої звітності – БСЗ;

– пошуково-ідентифікаційні бланки документів – ІБД;

– поштова квитанція – ПК;

– меморіальний ордер бланку – МО;

– напівзахищені бланки – НБ.

– місце реєстрації бланків –Р;

– місце обліку бланків – О;

– місце зберігання бланків – З;

– орган внутрішніх справ – ОВС.

Аналіз

документообігу, що супроводжує процес створення, державну реєстрацію та ліквідацію суб’єктів підприємницької діяльності (крім банків, засобів масової інформації, фондових бірж тощо)

Ст. 3 Постанови КМ № 276 від 29.04.94

Аналіз проводиться на підставі Положення про державну реєстрацію суб єктів підприємницької діяльності

в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від

25 січня 1996р. № 125.

№ п/п Норма положення, що передбачає механізм контролю Зміст контролю,

наявність документа

Мотиви встановлення контролю та введення режимно-облікового бланку (РОБ) Пропонується:

– категорія бланків;

– кількість примірників;

– місце реєстрації, обліку, зберігання (“Р”, ”О”, ”З”)

1 2 3 4 5
1. Ст. 3, ч. 1; 2 Місце знаходження, проживання суб’єкта підприємницької діяльності (ч. 3 ст. 4 -”засновник-юридична особа підтверджує ноторіально”, фізична особа – не підтверджує) “Бланк адресної довідки” засновників як додаток до реєстраційних документів.

Мета – підтвердити проведення ідентифікації засновників фізичних осіб, їх представників, що займаються реєстрацією; створення додаткової бази даних засновників, порушників, псевдопідприємців і т. ін.

Пропонується ввести бланк категорії ІБД – примірник;

“Р” – БДВ;

“О” – АБ;

“З” – ОР

2. Ст. 4, пункт “а” і ч. 2 після пункту “д” – установчий договір;

– статут;

– нотаріально засвідчена копія свідоцтва про реєстрацію

(1 примірник)

Зараз виконується на нотаріальному бланку, без реєстрації у БДВ, що виключає відслідкування руху, пошук, ідентифікацію Пропонується залишити той же 1 примірник бланку категорії ІБД з реєстрацією у БДВ
3. Ст. 4 п. “б” Реєстраційна картка суб’єкта підприємницької діяльності 3 Мета – створення достовірної бази засновників і виключення повторної реєстрації засновників-порушників Пропонується 1 примірник бланку категорії БСО;

“Р” – БДВ;

“О” – ОР; ОС;

“З” – ОР

4. Ст. 4 п. “б” Поштова квітанція чи меморіальний ордер банку (далі – ПК і МО) Захищений бланк не тільки усуває умови зловживання щодо факту сплати внеску, а і виключає неоприходування готівки у вузлі зв’язку, що часто трапляється Пропонується 2 примірники бланку ПК

“Р” – БДВ;

“О” – ПВ; Б;

“З” – ОР; ПВ чи Б

1 2 3 4 5
5. Ст. 4 п. “г” Документ про сплату внеску до статутного фонду Прибутковий меморіальний ордер банку при внеску готівки чи платежів, доручення при безготівковому внеску (при довнесенні) Залишити бланки банку
6. Ст. 4 п. “д” Рішення Антимонопольного комітету про згоду на реорганізацію, злиття суб’єктів підприємницької діяльності Рішення на бланку Антимонопольного комітету ______
7. Ч. 3 ст. 4 Іноземна юридична особа подає перекладений легалізований у консульстві України чи посольстві її країни в Україні документ про свою реєстрацію Витяг з торговельного, банківського чи судового “реєстру”. Для ідентифікації засновників суб’єкта підприємницької діяльності – переклад на захищеному номерному бланку, завіреному печаткою суб’єктом легалізації. Своїх ідентифікуємо. Мотиви ті, що і в п. 2. Крім того, створюється база даних небажаних партнерів Пропонується бланк категорії ІДБ, 1 примірник.

Примітка: дозволить не реєструвати небажаних партнерів-порушників, суб’єктів відмивання злочинних капіталів тощо.

“Р” – БДВ;

“О” – в установі, що здійснила легалізацію;

“З” – ОР

8. Ч. 4 ст. 4 Підпис фізичних осіб-засновників посвідчується нотаріально Бланки нотаріального засвідчення без реєстрації у БДВ Пропонується 1 нотаріальний бланк категорії ІБД;

“Р” – БДВ;

“З” – ОР;

“О” – ОН

9. Ст. 9 Журнал реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності З метою протидії корупції посадових осіб органу реєстрації, усунення умов підчистки записів, виривання листів тощо, у випадках незаконної реєстрації за хабарі, інші корупційні діяння Пропонується ввести виготовлення таких журналів на напівзахищеному папері, категорія БСО;

“Р” – БДВ;

“О” – СПД;

“З” – СПД

10. Ч. 2 ст. 9 і ч. 1 ст. 14 Свідоцтво про реєстрацію юридичної особи – додаток № 3, 1 примірник З метою виключення можливості підробки свідоцтв про реєстрацію та створення фіктивних підприємств Пропонується ввести виготовлення свідоцтв на бланках категорії БСО;

“Р” – БДВ; “О” – ОР; “З” – СПД

11. Ч. 2 ст. 9 Свідоцтво про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи – додаток 4, 1 примірник Мотиви ті, що і в п. 10 класифікатора Теж саме, що і в п. 10.


1
2 3 4 5
12. Ст. 11 Повідомлення органу статистики та податковій адміністрації про реєстрацію юридичної особи – додаток № 5; фізичної особи у податкову адміністрацію – додаток № 6 ————— —————
13. Ч. 3 ст. 12 Повідомлення органу реєстрації до органу статистики про створення філіалу, представництва, відділення та інших відокремлених структурних підрозділів – додаток № 7
  1. Такі повідомлення доцільно надсилати і до податкової адміністрації за місцем реєстрації
  2. Мета – для усунення умов неврахованої підприємницької діяльності через відокремлені структурні підрозділи
Пропонується три примірники бланків категорії БСО;

“Р” – БДВ;

“О” – ОР; ДПА; СПД;

“З” – ОР; ДПА; СПД

14. Ст. 14 Єдиний державний реєстр обліку СПД у ОС ————— —————
15. Ст. 14 Державний реєстр фізичних осіб-платників податків ————— —————
16. Ст. 15 Перереєстрація СПД (Примітка: при розробці цих бланків необхідно включати деякі реєстраційні дані СПД) Для усування умов перереєстрації СПД, що мають мету укритися від кредиторів або не потрапити до бази даних підприємців-порушників, необхідно ввести свідоцтво і картку перереєстрації Пропонується по 1 бланку категорії БСО;

“Р” – БДВ;

“О” – ОР; ОС;

“З” – СПД

17. Ч. 2 ст. 18 Нотаріально засвідчені зміни та доповнення в установчих документах Зараз робиться на бланках органів нотаріату, не врахованих у базах даних Держзнаку Пропонується 2 примірники бланків категорії ІБД;

“Р” – ДБВ;

“О” – ОР; СПД;

“З” – ОР; СПД

18. Ст. 21 ОР направляє реєстраційну картку та реєстраційну справу в ОР нового місця знаходження (проживання) СПД З метою виключення умов знищення справ СПД – порушників та корупції в ОР ввести зустрічне повідомлення з ОР нового місця розташування СПД, про отримання реєстраційної картки і справи та взяття на облік На бланку ОР категорії НБ
19. Ст. 22 При втраті видається дублікат свідоцтва про реєстрацію СПД ————— —————
1 2 3 4 5
20. Ст. 26 Механізм скасування державної реєстрації Механізм скасування доцільно вдосконалити в контексті попередження псевдопідприємництва та інших зловживань

—————

21. Ст. 26 ч. 2 Заява СПД ————— —————
22. Ст. 26 ч. 3 Рішення суду ————— —————
23. Ст. 26 ч. 4 Акт ліквідаційної комісії Розробити основні положення такого акта особливо при ліквідації за негативними мотивами Доцільно вивчити питання про їх виготовлення на бланках категорії БСО
24. Ст. 26 ч. 5 Довідка з банку про закриття рахунків ————— —————
25. Ст. 26 ч. 6 Довідка з податкової адміністрації про зняття з обліку ————— —————
26. Ст. 26 ч. 7 Публікація ————— —————
27. Ст. 26 ч. 8 Довідка ОВС про здачу печаток і штампів Доцільно розробити базу даних, через які контролювати повернення печаток і штампів у ОВС при скасуванні держ. реєстрації за мотивами ліквідації підприємств, виділити підсистему втрачених печаток і штампів —————
28. Ст. 26 ч. 9 Статутні документи ————— —————
30. Ст. 27 Повідомлення ОР про скасування реєстрації в ДПА (дод. № 8), в ОС (дод. № 9) У випадках, коли ліквідація СПД здійснюється за грубі порушення законодавства, банкрутство і непогашені борги кре-диторів, зловживання з метою протидії криміналізації суспільно-економічних відносин, доцільно створити базу даних про таких СПД і при скасуванні реєстрації за такими мотивами вносити їх до такої бази даних У такому випадку доцільно розробити форму бланків повідомлення в базу даних порушників СПД, бланк категорії БСО;

“Р” – БДВ;

“О” – ОР; ДПА; ОС;

“З” – в/ДПА (дод. № 8) в ОС (дод. № 9)








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки (монографія) (Попович)