Головна Головна -> Підручники -> Підручник Цивільний процес (А.В.Андрушко, Ю.В.Білоусов, Р.О.Стефанчук, О.І.Угриновська та ін.) скачати онлайн-> § 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

§ 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору



Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення у справі може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, – це треті особи, які беруть участь у справі на стороні позивача або відповідача з метою захисту своїх суб’єктивних прав та інтересів.
Додатковими ознаками третіх осіб без самостійних вимог є: виступ у процесі на стороні позивача або відповідача; специфічний спосіб захисту своїх прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.
Юридична заінтересованість третіх осіб пов’язана з можливим регресним позовом, своєчасним запобіганням порушенню своїх прав. Беручи участь у процесі, який передує регресному позову, третя особа може сприяти з’ясуванню обставин справи, що може попередити пред’явлення до неї регресних вимог. Наприклад, участь особи, яка вже одержує аліменти, при пред’явленні до боржника іншою особою іншого позову про стягнення аліментів.
Крім запобігання пред’явленню невигідного для себе регресного позову, третя особа може бути заінтересованою також у тому, щоб вступивши у процес, сприяти у майбутньому пред’явленню нею позову до сторони, на боці якої вона виступає. Наприклад, участь на боці позивача, який ставить вимогу про визнання нового заповіту недійним, будучи за попереднім заповітом відказоодержувачем.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, захищає свої права, свободи та законні інтереси шляхом захисту суб’єктивних прав сторони, на боці якої вона виступає. Для вступу в процес по справі подається заява із зазначенням мотивів вступу і посиланням на докази. Така заява не підлягає оплаті судовим збором і повинна бути подана до закінчення судового розгляду справи.
Інколи участь у цивільному процесі обов’язково зумовлена нормами матеріального права. Так, наприклад, відповідно до ст. 660 ЦК при договорі купівлі-продажу якщо особа на підставах, що виникли до продажу товару, пред’явить до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити про це продавця та подавати клопотання про залучення його до участі у справі. Продавець при цьому повинен вступити у справу на стороні покупця у якості третьої особи без самостійних вимог. Якщо ж покупець не повідомив продавця про пред’явлення іншою особою позову про витребування товару та не подав клопотання про залучення до участі у справі, продавець не відповідає перед покупцем, якщо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця.
Третя особа без самостійних вимог на відміну від іншого виду третіх осіб, крім особистого залучення до процесу, може притягуватися до участі у справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі або з ініціативи суду (ст. 35 ЦПК).
Законом встановлено обов’язок сторони, в якої за рішенням суду виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, повідомити суд про таку особу.
Сторона, яка бажає залучити на свій бік третю особу, мусить доказати, що є певний зв’язок, певні відносини між третьою особою і даною стороною й довести інтерес. Якщо суд не буде вбачати такого зв’язку, то він не допускає її у процес. Тому у заяві, яка подається до суду повинні міститися зазначення ім’я (найменування) третьої особи, місце її проживання (перебування) або місцезнаходження та підстави, з яких вона має бути залучена до участі у справі.
Суд повідомляє третю особу про справу, направляє їй копію заяви про залучення третьої особи і роз’яснює її право заявити про свою участь у справі. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі. Якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї.
Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи. З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу (ст. 36 ЦПК), яка оскарженню не підлягає.
На відміну від вступу у цивільний процес третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, їхній вступ у процес не тягне за собою припинення і розвитку спочатку, а продовжується.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов’язки особи, яка бере участь у справі (ст. 27 ЦПК), а також іншими правами, визначеними процесуальним законом.
Трудове законодавство встановлює особливість участі третіх осіб без самостійних вимог на боці відповідача у справах про незаконне звільнення чи переведення працівників. Так, відповідно до ст. 237 КЗпП суд покладає на службову особу, винну незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов’язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв’язку працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, якщо воно було проведено з порушенням закону. Суть цієї особливості зводиться до того, що суд розглядає одночасно і первісну, і регресну вимоги. Тобто, при поновленні працівника на попередній роботі, суд зобов’язує роботодавця оплатити за час вимушеного прогулу, а також винну службову особу здійснити відшкодування завданої матеріальної шкоди. Ця норма містилась у ЦПК 1963 року, однак справедливо визнана такою, що вже не відповідає потребам часу, оскільки суперечить диспозитивності цивільного судочинства та фактично наділяє суд непритаманними для нього управлінськими функціями.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Цивільний процес (А.В.Андрушко, Ю.В.Білоусов, Р.О.Стефанчук, О.І.Угриновська та ін.)