§ 2. Судовий збір



До набрання чинності закону, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, слід керуватись: Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15 та іншими законодавчими актами.
Державне мито справляється: із позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів.
Розмір державного мита встановлюється у відсотковому відношенні до ціни позову, або до неоподаткованого мінімуму доходів громадян (далі – НМДГ), що діє на час сплати державного мита.
Ціна позову складається з грошової суми в гривнях, яка відображає заявлену грошову матеріально-правову вимогу позивача до відповідача і визначається за правилами, встановленими ст. 80 ЦПК.
Ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується;
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна;
3) у позовах про стягнення аліментів – сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;
4) у позовах про строкові платежі і видачі – сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;
5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі – сукупністю платежів або видач за три роки;
6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач – сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;
7) у позовах про припинення платежів або видач – сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;
8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла – сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;
9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, – дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, – не нижче його балансової вартості;
10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, – загальною сумою всіх вимог.
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ст. 80 ЦПК).
Державне мито справляється в такому розмірі ставок:
– із позовних заяв – 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 НМДГ і не більше 100 НМДГ;
– із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян – 0,2 НМДГ;
– із позовних заяв про розірвання шлюбу – 0,5 НМДГ;
– із позовних заяв про розірвання повторного шлюбу – 1 НМДГ;
– із позовних заяв про розірвання шлюбу з особами, визнаними у встановленому порядку безвісно відсутніми чи недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, або з особами, засудженими до позбавлення волі на строк не менше трьох років – 0,2 НМДГ;
– із позовних заяв про зміну або розірвання договору найму житлових приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та з інших позовних заяв немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці) – 0,5 НМДГ;
– із заяв (скарг) у справах окремого провадження – 0,5 НМДГ;
– із позовних заяв з переддоговірних спорів – 0,5 НМДГ;
– із позовних заяв про розгляд питань захисту честі та гідності:
а) із позовних заяв немайнового характеру – 1 НМДГ;
б) із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову до 100 НМДГ – 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 НМДГ;
в) із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10 000 НМДГ – 5 відсотків ціни позову;
г) із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову понад 10 000 НМДГ – 10 відсотків ціни позову;
– із апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили – 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів – ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;
– із позовних заяв щодо захисту прав громадян на земельну частку (пай) і майновий пай – 0,1 відсотка ціни позову;
– за повторну видачу копії судового рішення, вироку, ухвали та іншої постанови суду 0,03 НМДГ за кожний аркуш копії (ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”).
У справах наказного провадження встановлена спеціальна ставка судового збору, а саме у розмірі п’ятдесяти відсотків ставки, яка визначається з оспорюваної суми у разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження (ст. 99 ЦПК). У разі відмови у видачі судового наказу, сплачений судовий збір не повертається, а може бути зарахована як частина сплати судового збору при зверненні з відповідною позовною заявою.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Цивільний процес (А.В.Андрушко, Ю.В.Білоусов, Р.О.Стефанчук, О.І.Угриновська та ін.)