Головна Головна -> Підручники -> Підручник Цивільний процес (А.В.Андрушко, Ю.В.Білоусов, Р.О.Стефанчук, О.І.Угриновська та ін.) скачати онлайн-> § 2. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду

§ 2. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду



Розпочинається підготовка цивільної справи до судового розгляду після відкриття провадження у справі. З цього моменту суддя невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачу також надсилаються копії доданих до позовної заяви документів. Поінформованість про суть заявлених позовних вимог та їх обґрунтування дозволяє відповідачеві та особам, які беруть участь у справі, вчасно і належним чином підготуватися до участі в справі та сприяє їх активній участі у ході підготовки. Зокрема, відповідач, після отримання копії позовної заяви та доданих до неї документів може подати суду письмове заперечення проти позову. Інформація отримана судом з такого заперечення дозволяє судові мати більш повне та різностороннє уявлення про обставин справи вже на даному етапі судочинства.
Переважна кількість процесуальних дій, які складають зміст стадії підготовки справи до судового розгляду, вчиняється у попередньому судовому засіданні, яке повинно бути призначено і проведено протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі. Про призначення попереднього судового засідання суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 ЦПК засідання повинно проводитись за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Тому, призначаючи засідання суд повинен враховувати час, необхідний для отримання повідомлення відповідною особою та забезпечення її явки до суду.
За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладене, якщо причини неявки будуть визнано судом поважними. У разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з’ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.
Порядок проведення попереднього судового здійснюється за загальними правилами проведення судового засідання, проте з окремими особливостями, обумовленими специфікою цілей та завдань стадії підготовки.
Так, відповідно до ст. 130 ЦПК проведення попереднього судового засідання має на меті досягнення ряду завдань. По-перше, це з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду, іншим важливим завдання є забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.
Для врегулювання спору до судового розгляду в ході попереднього судового розгляду суд з’ясовує, чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає відповідач позов, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.
Сторони, в свою чергу, висловлюють свої позиції з приводу можливості вирішення справи до судового розгляду і можуть відмовитись від позову, визнати позов, укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду. У разі виявлення сторонами бажання вчинити одну з таких дій, суд ухвалює у попередньому судовому засіданні рішення по справі або постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.
Така можливість вирішення спору між сторонами до судового розгляду дозволить не тільки зекономити час та кошти останніх, а й уникнути передачі на судовий розгляд по суті вирішеної справи.
Якщо спір не буде врегульовано, діяльність усіх учасників процесу в попередньому судовому засіданні спрямовується на досягнення іншої цілі – створення умов для майбутнього правильного та швидкого розгляду та вирішення конкретної цивільної справи. З цією метою суд:
1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову – уточнює зміст заявлених ним вимог, з’ясовує можливі проти них заперечення, попередньо одержує відомості про обставини, що мають значення для справи, про докази, які мають ці особи. З’ясовуючи у сторін суть заявлених вимог та заперечень, суддя роз’яснює останнім право закінчити справу мировою угодою, звернутися за вирішенням спору до третейського суду, коли це відповідає характеру спірних правовідносин;
2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі. Для правильного визначення їх складу суддя:
– перевіряє чи належні позивач та відповідач у справі. У випадку, якщо під час підготовки буде встановлено, що відповідач є неналежною стороною, то суддя може вирішити питання про його заміну;
– перевіряє наявність процесуальної співучасті. Співучасть можлива у справі як на стороні позивача, так і відповідача, причому якщо співвідповідачі залучаються до справи незалежно від їх бажання, то у випадку пред’явлення позову не всіма особами, чиї права порушені (оспорені), суд не може притягнути останніх як співвідповідачів без їх згоди. Він може лише повідомити таким особам про наявність в суді відповідної цивільної справи. Якщо останні не виявлять бажання вступити в процес як співпозивачі, суд може притягнути їх до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору;
– за наявності підстав вирішує питання про правонаступництво в справі;
– визначає необхідність залучення або вступу у справу третіх осіб, прокурора, органу державної влади чи місцевого самоврядування. У справах, що стосуються захисту неповнолітніх чи малолітніх, а також про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому порядку безвісно відсутньою або недієздатною, суддя вирішує питання про притягнення до участі представника органів опіки і піклування для охорони майнових прав відповідача, а також для забезпечення інтересів дітей;
3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;
4) з’ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин та встановлює строки їх подання;
На сьогодні обов’язок збирати докази лежить, головним чином, на особах, які беруть участь у справі, проте за судом також збереглися певні повноваження. Так, відповідно до ст.ст. 130, 137 ЦПК суддя, встановивши, що представлених доказів недостатньо для підтвердження вимог позивача чи заперечень відповідача, за клопотанням сторони, зобов’язаний витребувати докази, необхідні для вирішення справи. У разі, якщо є загроза, що подача потрібних для правильного вирішення справи доказів стане згодом неможливою або утрудненою, суддя може вжити заходів до забезпечення доказів (ст. 133 ЦПК);
5) у випадках необхідності дослідження великого обсягу документів, якщо виписок з цих документів недостатньо, суддя при підготовці справи може провадити їх огляд останніх в місці знаходження. В місці знаходження (зберігання) можуть бути оглянуті і речові докази;
6) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову;
7) якщо при підготовці справи до судового розгляду виникне необхідність збирання доказів за межами територіальної підсудності, суддя в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК, доручає відповідному суду провести необхідні процесуальні дії;
8) визначає час і місце судового розгляду;
9) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.
Крім того, для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи на стадії підготовки учасники процесу повинні також вирішити питання про можливість об’єднання чи необхідність роз’єднання позовних вимог у порядку, встановленому ст. 126 ЦПК.
Загалом, обсяг підготовки кожної конкретної цивільної справи до судового розгляду неоднаковий. Він обумовлюється її особливостями (специфікою спірного правовідношення, його суб’єктного складу, фактичних обставин тощо). В таких умовах передбачити вичерпний перелік процесуальних дій по підготовці, універсальний для будь-якої категорії справ практично неможливо, тому закон передбачає можливість вчинення інших дій, які не зазначено в главі 3 розділі ІІІ ЦПК.
Крім того, процесуальні дії по підготовці справи до судового розгляду слід відрізняти від подібних дій, на стадії судового розгляду: перші спрямовані на сприяння примиренню сторін та забезпечення судового розгляду, тоді як останні – на вирішення справи по суті.
Хід попереднього судового засідання як і судового розгляду повністю фіксується за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Таке фіксування здійснюється секретарем, який одночасно веде і журнал судового засідання.
Відповідно до ст. 156 ЦПК стадія підготовки справи до судового розгляду завершується постановленням ухвали, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені. Цією ухвалою також встановлюється дата судового розгляду справи, яка повинна бути не пізніше п’ятнадцяти днів після закінчення всіх необхідних підготовчих дій.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Цивільний процес (А.В.Андрушко, Ю.В.Білоусов, Р.О.Стефанчук, О.І.Угриновська та ін.)