Головна Головна -> Підручники -> Підручник Цивільний процес (А.В.Андрушко, Ю.В.Білоусов, Р.О.Стефанчук, О.І.Угриновська та ін.) скачати онлайн-> § 3. Ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ

§ 3. Ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ



У ході розгляду та вирішення конкретної цивільної справи нерідко виникають обставини, які ускладнюють або унеможливлюють її подальший розгляд – ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ. Цивільне процесуальне законодавство закріплює дві основні форм ускладнень цивільного судочинства, які в свою чергу діляться ще на кілька, це:
– тимчасове припинення провадження у справі;
– закінчення провадження без ухвалення рішення суду по справі.
Між собою дані форми різняться підставами, строками та наслідками х застосування:
Тимчасове припинення провадження у справі може мати місце у формі перерви в судовому засіданні, відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі, воно полягає у тому, що процес у справі може продовжуватися після усунення перешкод, які стали підставою для припинення провадження.
Перерва в судовому засіданні – це відстрочка продовження судового засідання на відносно короткий час в зв’язку з необхідністю відпочинку суду та учасників процесу в нічний час, обідню перерву, святкові та вихідні дні, а також для вирішення окремих процесуальних питань.
Так, наприклад, перерва може бути оголошена у зв’язку з необхідністю подання нових доказів (ст. 191 ЦПК) або у разі заміни перекладача (ст. 92 ЦПК) тощо. Тривалість перерви визначається відповідно до обставин розгляду справи, що її викликали. Суд, оголошуючи перерву, зазначає, коли буде продовжено слухання справи, про що постановляє відповідну ухвалу.
Відкладення розгляду справи – це перенесення розгляду справи в зв’язку з неможливістю його проведення на відносно тривалий час з призначенням конкретної дати його проведення.
Розгляд справи відкладається до усунення обставин, які стали його підставою. ЦПК чітко не визначає перелік підстав відкладення розгляду справи, проте аналіз його положень дозволяє стверджувати, всі підстави умовно поділити на два види:
– обов’язкові підстави, при наявності яких суд зобов’язаний відкласти розгляд справи (зокрема у випадках, передбачених ч. 1 ст. 169, ч. 3 ст. 224, ч. 1 ст. 305 ЦПК);
– факультативні підстави, за яких питання про необхідність відкладення розгляду справи віднесено на розсуд суду (ч. 8 ст. 130, ч. 2 ст. 169, ст. 170, ст. 191 ЦПК).
У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з’явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.
На відміну від перерви, якщо розгляд відкладався, справа розглядається спочатку. Питання про відкладення розгляду справи вирішується судом шляхом постановлення відповідної ухвали, яка повинна містити відомості про підстави відкладення та час і місце наступного судового засідання. Ухвали про оголошення перерви в судовому засіданні та про відкладення розгляду справи оскарженню не підлягають.
Зупинення провадження в справі – перенесення розгляду справи на невизначений строк у зв’язку з наявністю чітко визначених законом обставин, які унеможливлюють його проведення. Зупинення провадження у справі поділяється в залежності від особливості його підстав на обов’язкове та необов’язкове (факультативне).
Обов’язкове зупинення провадження в справі виникає з підстав передбачених ст. 201 ЦПК, а саме:
– смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
– злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;
– перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан;
– неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства;
– призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи у випадках, коли після відкриття провадження у справі сторона чи третя особа, визнана недієздатною або обмежена судом у цивільній дієздатності, або виявлено, що законний представник таких осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом.
Факультативне зупинення провадження в справі, яке здійснюється судом за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи, можливе у випадках, встановлених ст. 202 ЦПК:
– перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання;
– захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;
– перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;
– розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;
– призначення судом експертизи.
У перших трьох випадках, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника суд не зупиняє провадження в справі.
Про зупинення провадження в справі суд постановляє відповідну ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Після усунення обставин, що викликали його зупинення, провадження у справі відновлюється. Відновлення провадження здійснюється за заявою особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду, про що постановляється відповідна ухвала. З дня постановлення даної ухвали продовжується і перебіг процесуальних строків.

Таблиця 1.
Форми ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ, які призводять до тимчасового припинення провадження у справі

ФОРМА
ускладнення

ОЗНАКА
відмінності

ПЕРЕРВА У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ ВІДКЛАДЕННЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ЗУПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ
ПІДСТАВИ перелік підстав чітко не визначений законом та невичерпний. відкладення розгляду справи можливе тільки випадках, встановлених законом, перелік підстав невичерпний. відкладення розгляду справи можливе тільки випадках, встановлених законом, перелік підстав вичерпний.
СТРОК перерва оголошується на нетривалий строк, закінчення якого визначається конкретною датою перерва оголошується на тривалий строк, закінчення якого визначається конкретною датою перерва оголошується на невизначений строк, закінчення якого визначається настанням певної події
ПЕРЕБІГ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ СТРОКІВ перебіг процесуальних строків не зупиняється перебіг процесуальних строків не зупиняється перебіг процесуальних строків зупиняється, а після відновлення продовжується
ОСКАРЖЕННЯ УХВАЛИ ухвала про оголошення перерви оскарженню не підлягає ухвала про відкладення розгляду справи оскарженню не підлягає ухвала про зупинення провадження в справі може бути оскаржена в апеляційному порядку
ПРАВОВІ НАСЛІДКИ після перерви розгляд справи продовжується після відкладення розгляд справи починається спочатку після відновлення провадження розгляд справи продовжується

Закінчення провадження в цивільній справі без ухвалення рішення суду. Як правило, розгляд цивільної справи завершується ухваленням рішення суду. Однак, в зв’язку з рядом обставин в цивільному процесі можливе закінчення провадження без ухвалення кінцевого акту правосуддя.
Існують дві форми закінчення провадження без ухвалення рішення суду по справі: закриття провадження в цивільній справі; залишення заяви без розгляду.
Закриття провадження в цивільній справі – форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду, наслідком якого є неможливість повторного звернення до суду з тотожнім позовом. Воно може відбуватися при наявності підстав, які свідчать, що процес виник неправомірно або неправомірним є його продовження (наприклад, якщо у заявника відсутнє право на судовий захист).
Підстави для закриття провадження вичерпно визначені в ст. 205 ЦПК і їх можна поділити на дві групи. До першої належать обставини, які свідчать про відсутність у заявника права на пред’явлення позову. Ними є:
– справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
– набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет i з тих самих підстав;
– є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим.
Як правило такі обставини існують вже на момент порушення справи, проте виявляються судом лише під час судового розгляду.
До другої групи відносяться обставини, які виникають після порушення провадження в справі та свідчать про ліквідацію спору або неможливість подальшого провадження в справі:
– позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
– уклали мирову угоду і вона визнана судом;
– померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
– ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.
Закриття провадження в справі можливе у попередньому судовому засіданні, при вчиненні інших дій щодо підготовки справи до судового розгляду, а також безпосередньо при судовому розгляді цивільної справи.
Основним наслідком закриття провадження у справі є неможливість повторного звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет i з тих самих підстав. Виключення з даного правила складає положення ч. 3 ст. 206 ЦПК, яка передбачає, що наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Залишення заяви без розгляду – форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду, при цьому заінтересована особа не позбавляється права повторно звернутися до суду з тотожнім позовом. Підстави залишення заяви без розгляду обумовлені недотриманням заявником умов реалізації права на звернення до суду, а також діями, спрямованими на відмову від продовження судового розгляду цивільної справи. Підстави залишення заяви без розгляду передбачено ст. 207 ЦПК і їх можна умовно поділити на дві групи:
Обставини, які свідчать про недотримання заявником передумов права на пред’явлення позову:
– заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;
– заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
– спір між тими самими сторонами, про той самий предмет i з тих самих підстав розглядається в іншому суді.
– провадження у справі відкрито за заявою, поданою з порушенням вимог щодо змісту, форми та подання позовної заяви, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
Обставини, які виникають після порушення провадження в справі та свідчать про ліквідацію спору або неможливість подальшого провадження у справі:
– належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;
– позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;
– між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.
– особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява.
– позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Про закриття провадження в справі та про залишення заяви без розгляду суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Цивільний процес (А.В.Андрушко, Ю.В.Білоусов, Р.О.Стефанчук, О.І.Угриновська та ін.)