Головна Головна -> Підручники -> Підручник Цивільний процес (А.В.Андрушко, Ю.В.Білоусов, Р.О.Стефанчук, О.І.Угриновська та ін.) скачати онлайн-> § 9. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність

§ 9. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність



Чинне законодавство передбачає право громадян передавати на зберігання банкам та іншим фінансовим установам цінні папери та робити вклади без зазначення відомостей про вкладника (на пред’явника). Характерною ознакою цих паперів є те, що в них не вказано ім’я власника. Власником такого папера визнається особа, яка його пред’явить до виконання. Тому в разі втрати такого папера пред’явити його до виконання може будь-яка особа, котрій цінний папір на законних підставах не належить. Аналогічним чином може відбуватися і щодо векселя.
Захист прав власника при втраті ним такого цінного папера може здійснюватися в судовому порядку. Якщо власник втраченого папера на пред’явника знає, хто є його держателем, то витребування цього документа можливе шляхом пред’явлення позову. Коли ж особа, яка втратила цінний папір на пред’явника, не знає, хто є його держателем, захистити свої права та інтереси вона може в порядку окремого провадження, звернувшись до суду із заявою про визнання папера недійсним та про відновлення прав на втрачений цінний папір.
Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі у порядку окремого провадження можливе не тільки у разі втрати цих документів, але й тоді, коли документи втратили ознаки платіжності внаслідок неналежного їх зберігання або з інших причин (у ощадній книжці не зберігся запис номера рахунку, не повністю зберігся запис лишку вкладу тощо), а фінансова установа у зв’язку з цим відмовилася здійснити відповідну операцію.
Право на звернення до суду. Із заявою до суду про відновлення прав на втрачений цінний папір на пред’явника має право звернутися особа, яка вважає себе його власником. Як заінтересована особа у справах даної категорії виступає ощадний банк, який видав цінній папір, оскільки рішення суду про визнання папера недійсним передбачає для нього певні обов’язки: видати заявникові вклад або цінний папір замість визнаного недійсним.
Підсудність. Справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника розглядаються судом за місцем знаходження установи, що видала цінний папір (емітента). Це зумовлюється насамперед необхідністю при підготовці справи до розгляду найоперативніше забезпечити заяву шляхом заборони цій установі провадити будь-які операції по втраченому цінному паперу. У випадку, коли предметом розгляду є відновлення прав на втрачений вексель, то справа розглядається судом за місцем платежу за таким векселем.
Заява. Відповідно до ст. 261 ЦПК у заяві, яка подається до суду, крім загальних вимог, встановлених ст. 119 ЦПК, повинно бути зазначено: ім’я і місце проживання заявника, найменування та місцезнаходження юридичної особи-заявника; обставини, за яких втрачено цінний папір на пред’явника або вексель; повна і точна назва емітента втраченого цінного папера на пред’явника і його реквізити, а для векселя – вид, номер бланку, суму векселя, дату і місце складання, строк та місце платежу, найменування векселедавця та інших, відомих заявнику, зобов’язаних за векселем осіб, а також першого векселедержателя.
Підготовка до судового розгляду справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника векселі за загальним правилом полягає у визначенні кола осіб, які мають брати участь у процесі; у визначенні предмета доказування і кола доказів, необхідних для встановлення фактів, що покладені в основу заявленої заявником вимоги; у вжитті заходів для забезпечення своєчасної явки в судове засідання учасників процесу. Підготовка справ даної категорії має певні особливості. Суддя після одержання заяви, постановляє ухвалу про виклик держателя цінного папера до суду на підставі публікації. Крім того, суддя своєю мотивованою ухвалою забороняє установі, яка видала цінний папір, провадити по ньому будь-які операції.
Щодо векселя, то ст. 262 ЦПК встановлені пені особливості. Так, якщо строк платежу за векселем не настав, ухвала, постановлена у ході підготовки справи до судового розгляду, надсилається на адресу всіх нотаріусів відповідного нотаріального округу, на території якого знаходиться місце платежу за векселем. Тому при пред’явленні векселя нотаріусу для вчинення протесту, щодо якого постановлено ухвалу, якою заборонено будь-які операції за ним, нотаріус зобов’язаний повідомити відповідний суд про пред’явлення такого векселя для вчинення протесту.
Закон покладає на держателя цінного папера обов’язок у зазначений в публікації тримісячний строк подати до суду, який постановив про це ухвалу, заяву про те, що він є її держателем, незалежно від того, є він власником цього цінного одного папера чи володіє ним на будь-яких інших підставах. До заяви він повинен додати оригінал цінного папера. Особиста явка держателя цінного до суду не є обов’язковою, тому надання вказаних документів може бути здійснено як шляхом явки в суд, так і поштою.
Подання держателем цінного папера до суду заяви про наявність у нього певних прав на цей папір свідчить про виникнення між ним і заявником спору про право, що виключає можливість розгляду справи за правилами окремого провадження. У зв’язку з цим суддя повинен постановити ухвалу про залишення заяви щодо відновлення прав на втрачений цінний папір без розгляду. У цьому випадку суд повинен роз’яснити заявнику його право пред’явити до держателя папера позов у загальному порядку. Суд для цього встановлює строк, протягом якого заявник може реалізувати надане йому право на подання позову з метою захисту своїх суб’єктивних прав у порядку позовного провадження, який не може перевищувати двох місяців, однак може бути продовжений.
У випадку, коли держатель цінного папера протягом тримісячного строку не заявить на нього своїх праві не подасть до суду відповідної заяви, суддя постановляє ухвалу про призначення справи до розгляду.
Рішення суду. Особливістю рішення по цих справах є те, що визнавши вимоги заявника законними і обґрунтованими, суд робить висновок про визнання втраченого цінного паперу на пред’явника недійсним. Відповідно до ст. 267 ЦПК рішення про визнання втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя недійсним є підставою для видачі заявникові цінного паперу на пред’явника замість визнаного недійсним або проведення визначених ним операцій; для здійснення платежу за векселем або для видачі заявникові векселя замість визнаного недійсним та для відновлення зобов’язаними за векселем особами передавальних написів.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Цивільний процес (А.В.Андрушко, Ю.В.Білоусов, Р.О.Стефанчук, О.І.Угриновська та ін.)