Головна Головна -> Підручники -> Підручник Цивільний процес (А.В.Андрушко, Ю.В.Білоусов, Р.О.Стефанчук, О.І.Угриновська та ін.) скачати онлайн-> § 2. Право апеляційного провадження та порядок його реалізації

§ 2. Право апеляційного провадження та порядок його реалізації



Правом на порушення функціональної діяльності суду апеляційної інстанції по перевірці законності та обґрунтованості рішень, ухвал суду першої інстанції, що не набрали законної сили, тобто правом апеляційного оскарження, наділені насамперед сторони та інші особи, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 26 ЦПК до „інших осіб, які беруть участь у справі” слід віднести: третіх осіб, представників сторін та третіх осіб – в справах позовного провадження; заявників, інших заінтересованих осіб, їх представників – в справах наказного та окремого провадження. Також ними є органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ст. 45 ЦПК). Причому ст. 27 ЦПК також закріплює право осіб, які беруть участь у справі, оскаржувати рішення та ухвали суду. ЦПК надає також вказане право особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки.
Право апеляційного оскарження зумовлене об’єктом оскарження, яким виступають рішення, ухвали суду першої інстанції, що не набрали законної сили. Рішення суду першої інстанції, що не набрало законної сили, може бути оскаржене як повністю, так і частково. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, чітко передбачених ст. 293 ЦПК. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Реалізація права апеляційного оскарження здійснюється шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення (ухвали) суду першої інстанції, апеляційної скарги на рішення (ухвалу) у встановлені законодавством строки. Строк апеляційного оскарження – період часу, встановлений законом для подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Проте апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Пропущений строк на подачу заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги може бути поновлений судом апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, при наявності достатніх підстав. У випадку відсутності таких підстав заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення встановлених законодавством строків апеляційного оскарження, залишаються без розгляду.
Законом чітко регламентовано вимоги, що ставляться до форми і змісту заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Що стосується форми, то вона являється письмовою. При оскарженні як рішення, так і ухвали суду першої інстанції, що не набрали законної сили ст. 295 ЦПК визначає однакові вимоги, що ставляться до заяви про апеляційне оскарження. У ній, зокрема, мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім’я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце проживання або місцезнаходження;
3) рішення або ухвала, що оскаржується.
В апеляційній скарзі на рішення або ухвалу суду першої інстанції мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) ім’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;
3) ім’я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або знаходження;
4) дата подання заяви про апеляційне оскарження;
5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);
6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
7) клопотання особи, яка подала скаргу;
8) перелік документів та інших матеріалів, що додається.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга мають бути підписані особою, яка їх подає, або її представником. У випадку подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги представником, до них має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися. Відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, до заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються їх копії та доданих письмових матеріалів.
Порядок подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги визначається ст. 296 ЦПК. Вказані документи, з метою створення сприятливих умов для реалізації права на апеляційне оскарження, подаються до суду апеляційної інстанції через місцевий суд, який ухвалив оскаржуване рішення, ухвалу. Крім того, закон передбачає, що копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Після одержання усіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги, суд першої інстанції надсилає їх разом зі справою до суду апеляційної інстанції. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду.
Справа надіслана судом першої інстанції реєструється в апеляційному суді та передається у порядку черговості судді-доповідачу, який протягом трьох днів після її надходження має вирішити питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом. У випадку подачі особою апеляційної скарги, яка не відповідає за змістом та формою вимогам ст. 295 ЦПК, несплати суми судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи суддя-доповідач постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляється відповідна особа, якій надається строк для усунення виявлених недоліків. У випадку, якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, в установлений строк виправить усі недоліки, то скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше скарга вважається неподаною і повертається особі. Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвала судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку.
Не пізніше наступного дня після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду суд апеляційної інстанції надсилає копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі. Отримавши вищевказані документи особи, які беруть участь у справі, вправі подати заперечення на апеляційну скаргу, у строк встановлений апеляційним судом. Слід зазначити, що ЦПК не містить вимог щодо змісту вказаних заперечень.
У відповідності до ст. 299 ЦПК до апеляційної скарги можуть приєднатись особи, які беруть участь у справі. Вони можуть приєднатися до скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. Особи, які не брали участі у справі, також можуть приєднатися до апеляційної скарги, у випадку якщо суд першої інстанції вирішив питання про їх права та обов’язки. Дане право реалізується шляхом подачі відповідної заяви до початку розгляду справи в апеляційному суді.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, може також її доповнити, змінити, відкликати, відмовитись від неї. Доповнення чи зміна скарги можливі протягом строку на апеляційне оскарження. Відкликання скарги допускається до початку розгляду справи в апеляційному суді. Друга сторона наділена правом визнати апеляційну скаргу обґрунтованою як повністю, так і частково. Відмова від апеляційної скарги може бути прийнята судом протягом усього часу розгляду справи. Особа, яка її подала, може відмовитись від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв’язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Повторне оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав не допускається.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Цивільний процес (А.В.Андрушко, Ю.В.Білоусов, Р.О.Стефанчук, О.І.Угриновська та ін.)