Головна Головна -> Підручники -> Підручник Цивільний процес (А.В.Андрушко, Ю.В.Білоусов, Р.О.Стефанчук, О.І.Угриновська та ін.) скачати онлайн-> § 2. Суд у процесі виконання судових рішень

§ 2. Суд у процесі виконання судових рішень



Зважаючи на те, що після рішення суду, яке вступило у законну силу, вимагає виконання сторонами та іншими особами, щодо яких воно ухвалене, суд не завжди виступає суб’єктом цих правовідносин. І ці правовідносини не завжди є цивільними процесуальними.
Відповідно до ст. 368 ЦПК за кожним рішенням, яке набрало законної сили або допущене до негайного виконання, за заявою особи, на користь якої воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Підставою для виконання є також ухвали про забезпечення позову, визнання мирової угоди. Силу виконавчого документа має і судовий наказ.
Коли на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що є в кількох місцях, або коли рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним листом. Виконавчі документи про стягнення виконавчого збору направляються до органів податкової служби, які у подальшому виступатимуть стягувачами.
У порядку, встановленому цивільним процесуальним законом, можуть розглядатися справи з приводу:
– видачі дубліката виконавчого листа або судового наказу (ст. 370 ЦПК, ст. 111 Закону України “Про виконавче провадження”);
– поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання (ст. 371 ЦПК, ст. 23 Закону України “Про виконавче провадження”);
– відстрочка або розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання (ст. 373 ЦПК, ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження”);
– розгляд питання про затвердження мирової угоди та відмови від примусового виконання рішення (ст. 372 ЦПК, ст. 111, 37 Закону України “Про виконавче провадження”);
– вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу (ст. 374 ЦПК, ст. 78 Закону України “Про виконавче провадження”);
– вирішення питання про оголошення розшуку боржника або дитини (ст. 375 ЦПК, ст. 42 Закону України “Про виконавче провадження”);
– вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст. 376 ЦПК, ч. 3 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”);
– вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках (ст. 377 ЦПК);
– заміна сторони виконавчого провадження (ст. 378 ЦПК, ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження”);
– визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (ст. 379 ЦПК, ч. 6 ст. 50 Закону України “Про виконавче провадження”);
– роз’яснення судового рішення (ст. 221 ЦПК, ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження”);
– розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця (судовий контроль за виконанням судових рішень) (розділ VII ЦПК, ст. 85 Закону України “Про виконавче провадження”);
– вирішення питання про поворот виконання (ст.ст. 380-382 ЦПК).
Втрачений оригінал виконавчого листа чи судового наказу може бути поновлений шляхом видачі дубліката за заявою стягувача або державного виконавця. Справа розглядається судом, який видав виконавчий документ з викликом сторін та заінтересованих осіб, при чому їхня неявка у судове засідання не є перешкодою для вирішення питання. За видачу дубліката виконавчого документа справляється плата (ст. 370 ЦПК).
У випадку пропуску строку пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання (виконавчої давності) стягувач може звернутися до суду із заявою про його поновлення. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі, проте їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк (ст. 371 ЦПК).
За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити спосіб і порядок виконання рішення (ст. 373 ЦПК).
Мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення на затвердження.
Суд має право перевірити і не затвердити мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб.
За результатами розгляду мирової угоди або відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до загальних правил щодо розпорядження матеріально-правовими правами сторін цивільного процесу (ст.ст. 174-175, 372 ЦПК).
Питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу вирішується судом за поданням державного виконавця у десятиденний строк з викликом у судове засідання сторін та за обов’язковою участю представників органів опіки та піклування. Проте неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу (ст. 374 ЦПК).
Розшук у виконавчому провадженні оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку. Суд розглядає подання державного виконавця у десятиденний строк (ст. 375 ЦПК).
Для забезпечення конституційного принципу недоторканості житла державний виконавець для проведення виконавчих дій, пов’язаних із примусовим проникненням до житла чи іншого володіння особи повинен звернутися до суду. Заявником у справі виступає державний виконавець, який подає до суду заяву, погоджену із начальником відділу державної виконавчої служби. Ці питання вирішуються судом негайно за участю державного виконавця, без виклику чи повідомлення сторін чи інших заінтересованих осіб (ст. 376 ЦПК).
Допускається законом можливість звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на поточних, депозитних чи інших рахунках цих осіб. Вирішення такого питання, а також питання про звернення стягнення на грошові кошти, які знаходяться на рахунках самого боржника, здійснюється судом за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Це питання вирішується за участю державного виконавця без виклику чи повідомлення сторін чи інших заінтересованих осіб (ст. 377 ЦПК).
У десятиденний строк судом розглядається питання про правонаступництво у виконавчому провадженні. Це здійснюється за поданням державного виконавця або за заявою особи, яка бажає вступити правонаступником. Суду повинні бути представлені документи, які підтверджують правонаступництво у матеріальних правовідносинах (ст. 378 ЦПК).
У разі звернення стягнення на майно, яке перебуває у спільній власності, постає потреба визначення частки у ній боржника. Тому державний виконавець повинен звернутися до суду із відповідним поданням, яке розглядається судом у десятиденний строк з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Їхня неявка не перешкоджає вирішенню питання (ст. 379 ЦПК).








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Цивільний процес (А.В.Андрушко, Ю.В.Білоусов, Р.О.Стефанчук, О.І.Угриновська та ін.)