Головна Головна -> Підручники -> Підручник Українське цивільне право (Заіка Ю.О.) скачати онлайн-> РОЗДІЛ IV. ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО Глава 17. Загальні положення про зобов’язання 17.1. Поняття та види цивільно-правових зобов’язань

РОЗДІЛ IV. ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО Глава 17. Загальні положення про зобов’язання 17.1. Поняття та види цивільно-правових зобов’язань



Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК).
Як і будь-яке цивільне правовідношення, зобов’язання має такі елементи: суб’єкт, об’єкт, зміст.
Суб’єктами в зобов’язанні виступають його учасники — кредитор і боржник. Це можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.
Об’єкт зобов’язання — це те, на що спрямовані права та обов’язки суб’єктів, тобто певні дії щодо речей, грошей, послуг. Ці дії можуть полягати у:
а) передачі речей у власність чи користування;
б) виконанні певної роботи;
в) наданні певних послуг;
г) сплаті грошей (відшкодування збитків) тощо.
Зміст зобов’язання — це сукупність суб’єктивних прав та обов’язків його учасників. Оскільки зобов’язання є правовідносинами майнового характеру, то і зміст їх становлять суб’єктивні права та обов’язки також майнового характеру.
За підставами виникнення розрізняють зобов’язання:
а) договірні;
б) недоговірні;
в) односторонньо-вольові, які виникають із односторонніх правочинів.
За співвідношенням прав і обов’язків зобов’язання поділяють на:
а) односторонні;
б) взаємні.
Виокремлюють також зобов’язання, де боржник повинен вчинити певні дії; зобов’язання, де за умови неможливості виконати певні дії боржник має право замінити їх виконанням інших визначених в договорі дій (факультативні зобов’язання), і альтернативні зобов’язання.
Альтернативне зобов’язання — це зобов’язання, змістом якого є право вимоги і відповідний йому обов’язок здійснити одну з кількох дій на вибір. Виконанням зобов’язання при цьому вважається здійснення однієї з кількох дій. Право вибору, якщо інше не випливає із закону чи тексту договору або із суті договору, належить боржнику.
Розрізняють також головні і додаткові (акцесорні) зобов’язання.
Додатковим є зобов’язання, мета якого — забезпечити виконання головного зобов’язання. Так, угода про заставу забезпечує виконання основного договору — позики. Додаткові зобов’язання тісно пов’язані з головним, припинення головного зобов’язання відповідно припиняє і додаткове.
У більшості випадків особа боржника чи кредитора не впливає на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин. Але окремі зобов’язання настільки тісно пов’язані з особою боржника чи кредитора, що виконати їх в іншому суб’єктному складі неможливо. Такі зобов’язання називаються особистими. Так, смерть автора припиняє дію видавничого договору.
За економічними і юридичними ознаками зобов’язання в літературі традиційно поділяють на:
1) зобов’язання з оплатної реалізації майна (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, довічне утримання, постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу);
2) зобов’язання з оплатної передачі майна в користування (майновий найм, найм житлового приміщення, оренда, лізинг);
3) зобов’язання з безоплатної передачі майна у власність або користування (дарування, пожертва, позичка);
4) зобов’язання з виконання робіт (підряд, підряд на капітальне будівництво, виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт);
5) зобов’язання з надання послуг (доручення, комісія, зберігання, охорона, експедиція);
6) зобов’язання з перевезень (залізничних, морських, річкових, повітряних, автомобільних, морським та річковим буксируванням);
7) зобов’язання з кредитних розрахунків (позика, банківське кредитування, розрахунковий та поточний рахунок, розрахункові правовідносини, чек, вексель);
8) зобов’язання страхування (майнове та особисте страхування, страхування відповідальності);
9) зобов’язання за спільною діяльністю (спільна діяльність громадян, спільна діяльність організацій);
10) зобов’язання, що виникають з односторонніх правомірних дій (публічна обіцянка винагороди, ведення чужих справ без доручення);
11) охоронні зобов’язання (зобов’язання, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, рятування майна, безпідставного придбання або збереження майна без достатніх правових підстав).








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Українське цивільне право (Заіка Ю.О.)