Головна Головна -> Підручники -> Підручник Українське цивільне право (Заіка Ю.О.) скачати онлайн-> 18.3. Порука та гарантія

18.3. Порука та гарантія



Порука — це односторонній, консенсуальний договір, за яким третя особа бере на себе повну або часткову відповідальність за невиконання чи неналежне виконання боржником його зобов’язання перед кредитором.
На відміну від застави, яка надає кредиторові переважне право перед іншими кредиторами боржника задовольнити свої вимоги із вартості заставленого майна, за договором поруки кредитор поряд із боржником набуває в особі поручителя додаткового боржника. ЦК встановлює солідарну відповідальність поручителя і боржника, якщо інше не передбачене в договорі. Тобто викладена норма є диспозитивною. Сторони можуть передбачити і субсидіарний характер відповідальності поручителя. Якщо ж це спеціально не застережено в договорі, то поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, а саме — за сплату основного боргу, відсотків, неустойки, збитків, витрат, пов’язаних із стягненням боргу, тощо. Звичайно, при цьому обсяг відповідальності поручителя не може перевищувати обсягу відповідальності боржника.
Закон передбачає виключно письмову форму договору поруки, оскільки порушення письмової форми має наслідком безумовну недійсність договору.
Порука найчастіше має місце у відносинах за участю громадян, коли йдеться про забезпечення виконання грошових зобов’язань. Договір, виконання якого забезпечується порукою, може мати такий вигляд.

ДОГОВІР

Місто Київ десятого березня дві тисячі п’ятого року Ми, що підписалися, Добчинський Петро Іванович, який проживає в м. Полтаві, пл.Думська, буд.2, і Земляника Артемій Федорович, який проживає в м.Полтаві, вул.Олександрівська, 5, уклали договір про наступне:

1. Хлестаков Олександр Іванович, який проживає в м.Києві, Четвертий тупик, буд.З, кв.37, позичив у Земляники Артемія Федоровича 500 (п’ятсот) гривень строком до 10 квітня 2005р. (договір позики від 10 березня 2005p.).
2. Я, Добчинський Петро Іванович, поручаюсь перед Земляникою Артемієм Федоровичем за повернення йому Хлєстаковим О. І. боргу в сумі 500 (п ‘ятсот) гривень в названий вище строк.
3. Якщо до 10 квітня 2005 р. борг в сумі 500 (п ‘ятсот) гривень Хлестаков A.I. не поверне, Земляника А.Ф. зобов’язується сповістити про це Добчинського П.І., який протягом 5 днів після отримання такого повідомлення зобов’язується сплатити цю суму Земляниці А.Ф.
4. Я, Земляника А. Ф., отримавши від Добчинського ПІ. суму боргу 500 (п’ятсот) гривень, зобов’язуюсь передати йому право вимоги за договором позики від 10 березня 2005р. (на підставі договору про переуступку вимоги) до Хлестакова O.I. на стягнення сплачених ним 500 гривень.
5. Цей договір складено в двох екземплярах. Один видається Добчинському П.І., інший — Земляниці А. Ф.

Підписи:
Добчинський П.І.
Земляника А. Ф.

Порука припиняється:
– з припиненням забезпеченого нею зобов’язання;
– в разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;
– якщо після настання строку виконання зобов’язання кредитор відмовився прийняти належно виконане боржником чи поручителем;
– при переведенні у встановленому порядку боргу на іншу особу, за яку поручитель не поручився;
– після закінчення строку, встановленого в договорі поруки, а якщо він не встановлений, то по закінченні шести місяців після настання строку виконання, якщо кредитор не звернувся з вимогою до поручителя.
Якщо строк виконання основного зобов’язання встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо протягом року після укладення основного договору кредитор не звернувся з позовом до поручителя. Порукою може забезпечуватися лише дійсна вимога.
Гарантія становить собою односторонній договір, за яким одна організація (гарант) зобов’язується нести майнову відповідальність перед кредитором за неналежне виконання зобов’язань боржником. Гарантія має багато схожих рис з порукою, тому норми, які регулюють договір поруки, поширюються і на договір гарантії, якщо інше не передбачено законодавством. У договорі, забезпеченому гарантією, як і у договорі, забезпеченому порукою, участь беруть три особи: кредитор, боржник і гарант.
Гарантія має багато схожих рис з порукою, але водночас вона має і деякі специфічні риси:
– за договором поруки зобов’язання може бути забезпечене будь-якою особою, за гарантією — як правило, юридичною особою (банк, інша фінансова установа, страхова організація);
– обов’язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видана гарантія;
– гарантія надається у межах суми, якої бракує боржнику, порука ж забезпечує зобов’язання повністю. Тобто за гарантією виникає субсидіарне зобов’язання, за порукою — солідарне.
Зобов’язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:
– сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;
– закінчення строку гарантії;
– відмови кредитора від своїх прав за гарантією.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Українське цивільне право (Заіка Ю.О.)