Головна Головна -> Підручники -> Підручник Українське цивільне право (Заіка Ю.О.) скачати онлайн-> Глава 19. Загальні положення про договори 19.1. Поняття договору, його зміст та форма

Глава 19. Загальні положення про договори 19.1. Поняття договору, його зміст та форма



Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків.
Сукупність погоджених між сторонами умов і становить зміст договору.
Традиційно в літературі розрізняють істотні, звичайні й випадкові умови договору.
Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, водночас ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона.
Істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати обов’язки, які покладаються на них за договором.
Отже, істотні умови договору — це:
– умови, які безпосередньо зазначені в законі;
– умови, які необхідно погодити саме для цього виду договору;
– умови, на погодженні яких наполягає одна із сторін.
Звичайні умови — це умови, які традиційно, за звичаєм включаються в договір. Вони можуть бути і відсутні безпосередньо в договорі, але зрозуміло, що вони підлягають виконанню. Наприклад, уклавши договір майнового найму, сторони обійшли мовчанкою питання щодо розподілу обов’язків із проведення капітального і поточного ремонту. Але згідно з чинним законодавством за загальним правилом капітальний ремонт виконує наймодавець, а поточний — наймач, якщо інше не передбачене договором. Тобто в цьому випадку, незважаючи на відсутність у договорі звичайної умови, на зміст договору її відсутність не впливає.
Випадкові умови — це умови, які, як правило, не передбачаються певним видом договору, але можуть бути встановлені за погодженням сторін, або це умови, які за погодженням сторін встановлюються у відступ від положень диспозитивної сторони. Наприклад, за загальним правилом повірений за договором доручення має право на винагороду, якщо інше не встановлено законом чи договором, якщо, укладаючи конкретний договір, сторони передбачили його безоплатний характер.
Якщо випадкові умови за погодженням сторін мають місце в договорі, вони набувають ознак істотних умов.
У багатьох випадках зміст договору визначається шляхом типізації договірних умов. Серед джерел регулювання договірних відносин певне місце посідають типові договори, тобто своєрідні нормативно-правові акти, які затверджені у встановленому порядку компетентними органами. На умовах, передбачених типовим договором, сторони і повинні укласти договір, оскільки, як правило, норми, що містяться у типовому договорі, мають імперативний характер.
Завдяки типовим договорам досягається ефективне використання договірної форми, детальна регламентація прав та обов’язків сторін, що сприяє належному виконанню зобов’язань і захисту прав та інтересів контрагентів за договором.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Українське цивільне право (Заіка Ю.О.)