Головна Головна -> Підручники -> Підручник Українське цивільне право (Заіка Ю.О.) скачати онлайн-> Глава 27. Договір позички

Глава 27. Договір позички



За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку, а останній повинен повернути ту ж річ в такому стані, в якому вона була отримана, з урахуванням нормального зносу. Договір є безоплатним, може бути як реальним, так і консенсуальним, в цьому випадку стає двостороннім.
Водночас необхідно мати на увазі, що в сучасних умовах слово “позичка” широко застосовується в нормативних актах, судовій практиці, цивільному обігу, побуті, а також в іншому значенні — як синонім позики (наприклад, довгострокова і короткострокова позичка).
Сторонами можуть бути будь-які суб’єкти цивільного права. В той же час юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління чи контролю.
Предметом договору є речі, що визначені індивідуальними ознаками, оскільки в іншому випадку йтиметься не про позичку, а про позику.
Строк договору може бути як визначений, так і невизначений, в цьому випадку він визначається відповідно до мети користування річчю.
Форма договору залежить від суб’єктного складу договору та предмета договору. Так, договір позички:
– речей побутового призначення між фізичними особами може укладатися в усній формі;
– між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається в письмовій формі;
– будівлі, іншої капітальної споруди укладається у письмовій формі, а строком понад один рік — підлягає нотаріальному посвідченню;
– транспортного засобу, якщо однією із сторін виступає фізична особа, укладається в нотаріальній формі.
Користувач має право повернути річ в будь-який час, але якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, він зобов’язаний повідомити позичкодавця про свою відмову від договору не пізніше ніж за сім днів.
Кожна із сторін має право вимагати дострокового розірвання договору у випадку істотних порушень договору іншою стороною.
Так, позичкодавець має на це право, якщо у зв’язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому; користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору; річ самочинно передана у користування іншій особі; в результаті недбалого поводження вона може бути знищена або пошкоджена.
Договір позички зберігає свою чинність і при зміні власника речі, але новий власник має право в будь-який час розірвати договір, який укладено без визначення строку. Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.
Схожість договору позички з договором майнового найму дозволяє поширити на нього положення договору майнового найму (оренди).








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Українське цивільне право (Заіка Ю.О.)