Головна Головна -> Підручники -> Підручник Українське цивільне право (Заіка Ю.О.) скачати онлайн-> Глава 31. Договір зберігання 31.1. Загальна характеристика (Договір зберігання)

Глава 31. Договір зберігання 31.1. Загальна характеристика (Договір зберігання)



За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (покла-жодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч. 1 ст. 936 ЦК).
Як випливає з цього визначення, вказаний договір належить до групи реальних договорів, тобто він вважається укладеним з моменту фактичної передачі речі. Водночас в тих випадках, коли послуги надає професійний зберігач, тобто особа, яка здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності, цей договір може набувати ознак консенсуальності, оскільки в ньому може бути встановлений обов’язок зберігача прийняти від поклажодавця річ, яка буде передана на зберігання в майбутньому (наприклад, елеватор зобов’язується прийняти на зберігання зерно після збирання врожаю).
Зобов’язання із зберігання можуть виникати не лише із договору, а й із закону. Так, безпосередньо на підставі закону виникають обов’язки із зберігання знахідок, речових доказів, охорони спадкового майна тощо.
Договір зберігання може бути як основним, так і додатковим до основного (зберігання речей в ломбардах, в гардеробах).
Предметом договору зберігання є послуги поклажодавця, спрямовані на збереженість речей, а об’єктом — речі, які безпосередньо зберігаються.
Договір зберігання може бути публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб’єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах) загального користування.
Об’єктом договору можуть бути як індивідуально визначені речі, так і речі, що мають родові ознаки (іррегулярне зберігання). Якщо на зберігання передається індивідуально визначена річ, то власником її залишається поклажодавець. При передачі на зберігання речі, визначеної родовими ознаками, вона переходить у власність зберігача, якщо інше не передбачено умовами договору, який повинен повернути таку само кількість родових речей (такої ж ваги, розміру, сорту тощо).
Договір зберігання, за яким зберігач зобов’язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.
Договір зберігання — це єдиний договір, при порушенні форми укладення якого сторони можуть посилатися на показання свідків. Йдеться про випадки, коли договір зберігання укладався за надзвичайних обставин.
Професійний зберігач, який зберігає речі на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування, не має права відмовитися від укладення договору зберігання за наявності у нього такої можливості.
Зберігач зобов’язаний вживати усіх необхідних заходів для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов’язаний піклуватися про річ, як про свою власну.
Зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов’язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі.
Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Українське цивільне право (Заіка Ю.О.)