Головна Головна -> Підручники -> Підручник Українське цивільне право (Заіка Ю.О.) скачати онлайн-> Глава 33. Договір доручення. Договір комісії 33.1. Загальна характеристика договору доручення

Глава 33. Договір доручення. Договір комісії 33.1. Загальна характеристика договору доручення



За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ч. 1 ст. 1000 ЦК)
Найважливішою характерною ознакою договору доручення є те, що довірений вчиняє доручені йому дії не від свого імені, не за свій рахунок, а від імені довірителя і за його рахунок.
Серед особливостей назвемо такі:
– це фідуціарний договір (тобто укладається на особливій довірі до контрагента);
– договір може бути як безвідплатним, так і відплатним;
– сторони можуть в будь-який час в односторонньому порядку розірвати договір.
Це — консенсуальний договір. Законодавець не встановлює спеціальних вимог щодо форми договору доручення, тобто форма договору залежить від суми договору та суб’єктного складу. Якщо договір укладено в усній формі, повноваження повіреного мають бути підтверджені довіреністю.
На відміну від підряду, де предметом договору виступає результат виконаної роботи, предметом договору доручення є юридичні дії повіреного.
Довіритель зобов’язаний:
– визначити конкретний перелік дій, які необхідно вчинити;
– видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення;
– забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення;
– відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням доручення;
– прийняти належно виконане;
– виплатити повіреному винагороду, якщо це передбачено договором, якщо вона йому належить.
Обов’язки повіреного:
– особисто виконати надане йому доручення. Повірений має право передати виконання іншій особі, якщо це передбачено дорученням або зумовлено необхідністю захисту інтересів довірителя;
– повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення;
– після виконання доручення передати довірителю все виконане;
– надати звіт про виконання;
Крім загальних підстав, договір припиняється також у випадках:
– відмови довірителя або повіреного від договору. Якщо така відмова зумовила настання збитків у довірителя, який не міг по-іншому захистити свої інтереси, повірений зобов’язаний відшкодувати такі збитки;
– визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;
– смерті довірителя або повіреного. У разі смерті повіреного його спадкоємці повинні повідомити довірителя про припинення договору доручення та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема зберегти його речі, документи та передати їх довірителеві.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Українське цивільне право (Заіка Ю.О.)