Головна Головна -> Підручники -> Підручник Українське цивільне право (Заіка Ю.О.) скачати онлайн-> Глава 34. Кредитно-розрахункові відносини 34.1. Договір позики

Глава 34. Кредитно-розрахункові відносини 34.1. Договір позики



За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками (тобто ті, які мають ознаки, властиві речам даного роду, та вимірюються числом, вагою, мірою, наприклад, бензин, зерно, цукор), а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК).
Договір позики — це один із небагатьох реальних (оскільки вважається укладеним у момент передачі грошей чи речей, які визначені родовими ознаками) та односторонніх договорів (позикодавець має лише право, позичальник — лише обов’язок). Форма договору позики залежить від суб’єктного складу та суми грошей чи вартості речей, які надаються. Якщо позикодавцем виступає юридична особа, договір повинен укладатися в письмовій формі. В інших випадках письмова форма договору позики є обов’язковою, якщо його сума перевищує не менш як в 10 разів встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (на 1 березня 2005 р. — 17 гривень). Інколи в житті позикодавцю не завжди “зручно” дотримуватися передбаченої законом письмової форми договору. Гроші може позичати родич, сусід, начальник, близький приятель, кохана дівчина. Але необхідно пам’ятати, що при порушенні форми договору сторони позбавлені права посилатися на свідчення свідків на підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Тобто якщо позичальник “забуде” про борг чи помре, а письмові докази укладення договору відсутні, позикодавець позбавлений права посилатися на свідків і тому навряд чи зможе довести в суді, що в нього дійсно взяли гроші в борг.
Договір позики за загальним правилом є відплатним (тобто позикодавець має право на отримання від позичальника процентів за користування грошима), якщо інше не встановлено законом чи договором. Якщо розмір процентів договором не визначений, вони визначаються на рівні облікової ставки Національного банку України.
Водночас законодавець передбачає випадки, коли договір позики вважається безпроцентним:
1) коли він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п’ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов’язаний із здійсненням підприємницької діяльності;
2) коли позичальнику передані речі, визначені родовими ознаками.
Позичальник повинен повернути гроші в обумовлений строк. Якщо договором строк повернення не встановлено або він визначений моментом пред’явлення вимоги, то позику необхідно повернути протягом 30 днів від дня пред’явлення вимоги кредитором, якщо інше не передбачено договором.
У випадку коли позичальник своєчасно не поверне грошову позику, він зобов’язаний сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Якщо боржник виявиться недобросовісним, то позовна заява може мати такий вигляд.

В Червоноградський міськсуд

Позивач Мячиков Микола Сергійович,
проживає м.Червоноград, вул.Костьольна, З
Відповідач Ромашов Михайло Васильович,
проживає м.Червоноград, вул.Освіти, 24, кв.24

Позовна заява про повернення боргу

1 вересня 2004р. відповідач Ромашов Михайло Васильович взяв у мене в борг 1000 (одну тисячу) гривень і зобов ‘язався їх повернути до 1 жовтня 2004 р., про що дав відповідну розписку. В зазначений строк відповідач борг не повернув. Мої неодноразові нагадування про добровільне повернення грошей розуміння в нього не знаходять. Від зустрічі зі мною боржник ухиляється.
Відповідно до статей 1049, 1050 Цивільного кодексу України Прошу:
1. Стягнути з відповідача Ромашова Михайла Васильовича на мою користь суму боргу із встановленим індексом інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми і видатки, пов ‘язані зі сплатою державного мита.

1 квітня 2005 р. Підпис: Мячиков М.С.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Українське цивільне право (Заіка Ю.О.)