Головна Головна -> Підручники -> Підручник Спеціальна тактика підрозділів податкової міліції (Кочетов) скачати онлайн-> 2. Планування оперативних опитувань

2. Планування оперативних опитувань



У попередньому розділі було сказано, що кваліфікована підго-товка до проведення опитування є запорукою досягнення успішно-го результату. Головний етап при цьому – це планування оператив-ного опитування, яке включає:
– загальні організаційні питання;
– вибір місця проведення та оточення;
– застосування певних тактичних прийомів.
Потрібно сказати, що висвітлення даних питань (крім суто спеціальної літератури) ретельно досліджується і у працях відомих психологів і знавців людських відносин Д. Карнегі, З. Фрейда,
П. Таранова та інших.
Розглянемо безпосереднє планування оперативних опитувань і бесід.
1. Загальна організація. Перед проведенням опитувань опера-тивні працівники повинні сформувати завдання, тобто вирішити, яку інформацію необхідно отримати. Після цього готується загаль-ний зміст бесіди, визначаються найважливіші теми, перелік яких допомагає оперативним працівникам сконцентруватися на суттєвих питаннях і дозволяє уникнути стереотипних, другорядних питань.
Оперативні працівники приймають рішення про певну послі-довність питань, яка дозволить їм зібрати максимальний обсяг ін-формації.
2. Місце проведення та оточення. Для проведення бесід доці-льно вибирати такі місця, у яких зведено до мінімуму:
– сторонні шуми та інші відволікаючі фактори;
– значне скупчення і переміщення людей;
– можливість розкриття особи інформатора;
– потенційну небезпеку для життя і здоров’я учасників бесіди.
3. Тактичні прийоми. Дуже часто деякі оперативні працівники у різних ситуаціях користуються однією методикою проведення опитувань та бесід. У той же час кожна людина, що надає інформа-цію, має індивідуальні особливості. Час, обстановка, місце та інші фактори також можуть суттєво вплинути на перебіг бесіди. Тому оперативним працівникам потрібно критично оцінювати ці обста-вини і при проведенні опитувань дотримуватись наступних тактич-них прийомів.
1. З самого початку бесіди поводити себе ввічливо, приязно.
2. Розпочати бесіду в товариській, неофіційній формі, але без панібратства.
3. До основної теми опитування переходити поступово, без зайвої настирливості.
4. Поводити себе професійно, по-діловому, при суттєвих по-відомленнях інформатора проявляти зацікавленість, але слідкувати за своїми висловлюваннями та мімікою.
5. Бути уважним слухачем та із співчуттям ставитися до про-блем інформатора.
6. Бути терплячим і заохочувати співрозмовника до бесіди, але не підганяти його своїми запитаннями.
7. Бути готовим до сприйняття різної інформації, незалежно від її характеру. Тільки коли бесіда явно пішла невірним шляхом, тактовно, але наполегливо запропонувати інформатору змінити те-му розмови.
8. Уникати ходіння кімнатою або демонстрації ознак знерво-ваності та роздратування. Бесіду вести в спокійній манері, не під-вищувати голос і не кричати на інформатора.
9. Оперативний працівник повинен говорити правду і давати обіцянки співрозмовнику тільки тоді, коли вони можуть бути вико-нані.
10. Намагатися бути справедливим та уникати упередженості щодо інформатора, не допускати недооцінки його інтелектуальних, емоційних та фізичних здібностей.
Таким чином, дотримання цих основних вимог на етапі плану-вання опитування може дати оперативному працівнику певні пере-ваги над його майбутнім опонентом, оскільки перший буде підгото-вленим до проведення бесіди. Але, крім цього, йому потрібно до-тримуватися певних рекомендацій і у ході самого опитування.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Спеціальна тактика підрозділів податкової міліції (Кочетов)