Головна Головна -> Підручники -> Підручник Спеціальна тактика підрозділів податкової міліції (Кочетов) скачати онлайн-> 2. Обставини, які підлягають встановленню і підтвердженню в справах про КЗ

2. Обставини, які підлягають встановленню і підтвердженню в справах про КЗ



Нами виділяються наступні основні обставини, що підлягають обов’язковому встановленню і доведенню у справах тієї категорії, що розглядається, а саме:
1. чи мав місце злочин або це правопорушення іншого виду;
2. який об’єкт злочинного посягання (дана обставина має ви-рішальне значення для застосування слідчим тієї чи іншої методики розслідування конкретного злочину або їх сукуп-ності);
3. який предмет злочинного посягання;
4. який спосіб здійснення злочину;
5. місце, час (період) і обставини скоєння злочину;
6. розмір та вид шкоди, заподіяної потерпілому;
7. хто скоїв злочин;
8. якщо злочин скоєно групою осіб, то який склад групи та роль кожного співучасника;
9. які обставини сприяли здійсненню злочину.
Для прикладу звернемося до вітчизняної практики розкриття та розслідування КЗ (за матеріалами МВС СРСР та МВС Росії).
Протягом багатьох років найпоширенішим видом комп’ютерного злочину є розкрадання, скоєнні з використанням ЗКТ, як правило, бухгалтерами-розраховувачами у зговорі з касирами-роздавачами або іншими посадовими особами шляхом вводу в комп’ютерну систему даних з фіктивних первинних бухгалтерських документів і наступним отриманням нічим не підтверджених розпечаток грошових сум, що належать до виплати через касу. Звернемо увагу на те, що подібні дії можливі з тієї причини, що був відсутній конт-роль з боку відповідних посадових осіб та ревізійних органів за достовірністю процесу вводу в ЕОМ інформації, незахищеності програмного забезпечення від несанкціонованого вводу і виводу фальсифі-кованих даних, які застосовуються, наприклад, для нарахування за-робітної плати та інших виплат, а також неповної автоматизації розрахунків з клієнтами через недосконалість комп’ютерних систем та програмного забезпечення.
Так, у 1985 році на Л-ому суднобудівному заводі була розкри-та злочинна група чисельністю більш ніж 70 чоловік, до якої вхо-дили працівники розрахункового бюро центральної бухгалтерії за-воду, посадові особи та матеріально відповідальні особи майже всіх структурних підрозділів підприємства на чолі з начальником бюро розрахунків Б., яка раніше мала судимість за розкрадання.
Зазначеним вище способом протягом 1981 – 1985 рр. злочин-цями було викрадено і привласнено більше 200 тис. крб. Під час розслідування було з’ясовано, що злочинці шляхом внесення фіктивних даних у табуляграми незаконно завищували фактичні кошти до виплат, які знаходяться на субрахунку збалансованого рахунка 70 (“Розрахунки по оплаті праці”), на якому розраховувались усі не-планові виплати, що видавались працівникам і службовцям заводу у встановленому порядку (позапланові аванси, допомоги з тимчасо-вої непрацездатності, премії та ін.). Залишки нарахованих коштів належали до витрат виробництва. Паралельно здійснювався ввід у ЕОМ фіктивних (вільних на даний момент) табельних номерів із за-значенням вигаданих прізвищ їх власників. У результаті цього з об-числювального центру, який обслуговує бухгалтерію, в підрозділи заводу надходили розпечатки про нарахування заробітної плати, які були підставою для виплати грошей через касу. Нараховані на ви-гаданих осіб кошти виплачувались за фіктивними довіреностями або за домовленістю з касиром-роздавачем.
В окремих випадках у платіжних відомостях замість вигада-них осіб вказувались працівники даного підрозділу, які були відсу-тні на момент виплати (відпустка, хвороба, відрядження). При цому надлишково нараховані суми або не відображались в їх особистих рахунках, або проходили за шифром “Борг за працюючим”. У подальшому ця сума переводилась на особистий рахунок звільненого спів-робітника і “погашалася” фіктивним нарахуванням додаткової ви-плати в розмірі, який дорівнював “боргу”.
Крім того, бухгалтери-роздавачі привласнювали кошти шля-хом їх перерахування в ощадкасу на свій розрахунковий рахунок. У цьому випадку в ЕОМ здійснювався ввід фіктивного табельного номера із зазначенням прізвища злочинця і номера його розрахун-кового рахунка в ощадкасі. До 1988 р. були розкриті злочинні угру-повання, які діяли аналогічними способами і здійснювали розкра-дання у великих і особливо великих розмірах на заводах П-го і “К.С.” м. Горький (Н. Новгород), “Р-во” м. Ленінград (Санкт-Петербург) та ряді інших.
У подальшому вся фіктивна інформація в пам’яті ЕОМ зни-щуввалася шляхом коректування як помилково введена.
Не менш “майстерною” виявилась бухгалтер-розраховувач за-воду “К.Л.” Луганської обл. Ш., яка вводила в ЕОМ фіктивну інформацію про включеня до платіжних відомостей на виплату відпускних коштів працівникам заводу, які в дійсності не перебували у від-пустці. Водночас вона здійснювала коригування даних за прибутко-вим податком як повернення надлишково утриманого на суму, яка видавалася із каси за платіжними відомостями. У коригуванні вка-зувався фіктивний табельний номер і номери цехів, де відображався “борг по заробітній платі”. Після цього Ш. зробила коригування для автоматичної комп’ютерної обробки.
Після закінчення операції злочинниця їх знищувала, водночас виправляючи і в інших облікових документах. Таким чином, у зві-тах утримань у подальшому відображались реальні суми. До платіжної відомості на виплату зарплати суми коригування прибуткового податку як “до видачі на руки” не заносились, а суми видані із каси як “борг по зарплаті” у розпечатці боргів не відображались.
Зазначимо, що характерною особливістю цієї категорії роз-крадань є те, що вони здійснюються, як правило, однією людиною. Завдяки цьому виникають деякі труднощі у їх своєчасному виявле-ні, такий стан справ потребує більш кваліфікованої організації роз-слідування злочинів. З цією метою спеціалістами пропонується певні напрями та способи організації перевірок законності введення касових операцій в умовах комп’ютерної обробки первинних даних бухгалтерського обліку, добре відомі співробітникам відділів по боротьбі з економічною злочинністю.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Спеціальна тактика підрозділів податкової міліції (Кочетов)