Головна Головна -> Підручники -> Підручник Фінансове право України (Орлюк О.П) скачати онлайн-> § 3. Фіксований сільськогосподарський податок

§ 3. Фіксований сільськогосподарський податок



Фіксований сільськогосподарський податок – це податок, який не змінюється протягом визначеного законодавством терміну і справляється з одиниці земельної площі.
Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов’язкових платежів):
– податку на прибуток підприємств;
– плати (податку) за землю;
– податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
– комунального податку;
– збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
– збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
– збору на обов’язкове соціальне страхування;
– збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;
– збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;
– збору до Державного інноваційного фонду;
– плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;
– збору за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства).
Механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції, визначається Законом України “Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17 грудня 1998 р. та постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку” від 23 квітня 1999 р. № 658.
Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є:
– сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 % загальної суми валового доходу підприємства. Якщо валовий дохід від зазначеної діяльності буде меншим, з наступного звітного періоду підприємство повинно сплачувати податки на загальних підставах;
– власники земельних ділянок та землекористувачі, у тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, крім власників та землекористувачів земельних ділянок, переданих для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного будівництва, а також наданих для городництва, сінокосіння та випасання худоби.
Особливістю фіксованого сільськогосподарського податку є те, що його платники за власним бажанням мають можливість обирати форму сплати податку – в грошовій формі або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції. При цьому зміна порядку сплати податку протягом звітного періоду не допускається.
Кількість сільськогосподарської продукції, що поставляється в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку, визначається виходячи із нарахованої до сплати у звітному податковому році суми фіксованого сільськогосподарського податку та договірної ціни (але не нижче біржової ціни за вирахуванням витрат, пов’язаних з прийманням продукції) на продукцію, яка поставляється у рахунок сплати податку на дату проведення сплати.
Об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробникові у власність або наданих йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Ставка податку з 1 га сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 р., відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,5; для багаторічних насаджень – 0,3. Грошова оцінка сільськогосподарських угідь у разі необхідності може уточнюватися згідно із законодавством.
Законодавство передбачає встановлення інших ставок для оподаткування певних категорій платників. Зокрема, для платників податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах та на поліських територіях, ставка податку з 1 га сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, в таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,3; для багаторічних насаджень – 0,1.
Порядок нарахування та строки сплати фіксованого сільськогосподарського податку. Платники податку самостійно визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік і подають розрахунок органові державної податкової служби за місцем перебування платника податку до 1 лютого поточного року.
Сплата податку проводиться щомісячно до 20 числа наступного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у першому кварталі – 10 %; У Другому кварталі – 10 %; у третьому кварталі – 50 %; у четвертому кварталі – 30 %.
Якщо оплата податку здійснюється сільськогосподарською продукцією, то передбачено, зокрема, що поставка зерна в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками у визначені ними за погодженням з районною державною адміністрацією строки, але не пізніше 15 жовтня – з продукції ранніх зернових культур, до 1 грудня – з продукції пізніх зернових та технічних культур, а поставка продукції тваринництва – щомісяця, але не пізніше останнього дня поточного місяця. При цьому платник зобов’язаний здійснити доставку продукції. Згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 29 грудня 2002 р. № 419 встановлено порядок визначення питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства.
Оскільки фіксований сільськогосподарський податок належить до спрощеної системи оподаткування і, відповідно, заміняє собою сплату кількох обов’язкових податків та зборів, кошти, що надходять від його справляння, частково спрямовуються на фінансування вищезазначених зборів. Зокрема, законодавством передбачено, що відділення Державного казначейства України у районах наступного дня після надходження коштів перераховують суми фіксованого сільськогосподарського податку у таких розмірах: до місцевого бюджету – 30 %, на обов’язкове державне пенсійне страхування – 68 %, на обов’язкове соціальне страхування – 2 %. Зазначені відділення повідомляють відповідний орган державної податкової служби про загальну суму податку та її розмежування.
Платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку згідно із законодавчими актами України. Зокрема, за несвоєчасно подані розрахунки із фіксованого сільськогосподарського податку з 1 квітня 2001 р. податкові органи нараховують штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Фінансове право України (Орлюк О.П)