Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія права (за заг. ред. М.В.Костицького, Б.Ф.Чміля) скачати онлайн-> § 2. Сутність філософського підходу до права

§ 2. Сутність філософського підходу до права



Філософія — це теоретичний світогляд. Узагалі світогляд є “… системою знань людини про світ і саму себе, про відношення людини до світу, про її роль і призначення в перетворенні світу, створенні умов, гідних людини”. Специфічність світоглядної форми відображення дійсності визначається тим, що в ній людина “оглядає” дійсність не саму по собі, в її незалежності від власних свідомих дій, а відповідно до своїх життєвих цілей та ідеалів. Філософія дає теоретичне вирішення проблем світогляду, виробляє загальний цілісний погляд на світ, місце людини в ньому, досліджує практичне, пізнавальне, ціннісне, етичне та естетичне ставлення людини до світу. Зрештою, вона покликана дати теоретично обгрунтовані відповіді на запитання про мету і сенс життя, створити теоретичну основу для побудови системи життєвих цінностей та ідеалів.
Філософія як галузь теоретичного знання має складну структуру. Вона містить низку різних напрямків, течій, як-то: діалектичний та історичний матеріалізм, екзистенціалізм, позитивізм, феноменологія тощо.
Філософія завжди виявляла інтерес до права. Він зумовлений передусім потребою філософії пересвідчитися в тому, що вона справді має загальний характер, що вона поширюється і на таку особливу галузь, як право. Відзначимо, що й право завжди прагнуло визначити своє місце у загальній системі соціальних явищ, знайти філософське обгрунтування своїх положень.
Розуміння лрава, його сутності та особливостей залежить від тієї філософської позиції, з якої воно розглядається.
Одначе річ не в тому, щоб, нарешті, розв’язати суперечку між матеріалістами та їхніми опонентами, остаточно довести, що одні мають рацію, а інші — ні. Розвиток філософії слід розуміти не як боротьбу матеріалізму проти ідеалізму (і взагалі “боротьбу всіх проти всіх”), а як спосіб буття вільної думки, заповзятливої, ризикуючої, критичної та самокритичної, через що вона не заспокоюється на жодному своєму результаті.
Відносна значущість матеріалізму та ідеалізму залежить від особливостей епохи? Український філософ В. І. Шинкарук писав: “Принцип марксизму “буття визначає свідомість” має сенс за індустріальної доби. За постін-дустріальної, коли на передній план висувають капіталовкладення в людину, інформацію тощо, навпаки: ми повинні розглядати первинність розвитку духу, культури, освіти”. В цілому, додав він, “будь-яка філософська система завжди однобічна, і лише через певні синтези вона рухається далі”.
Взагалі принцип конфронтації довів свою неспроможність для сучасного етапу розвитку суспільства. Зараз подальший прогрес неможливий без відмови від принципу “боротьба абсолютна, єдність відносна”, який відображав революційний тип мислення, властивий Марксові, Енгельсові, Леніну, і означав, що “обов’язково одна сторона має бути знищена. Перемога іншої є перехід на вищий ступінь”. За наших часів роль протистояння, конфронтації протилежностей, їхньої боротьби послаблюється, а натомість посилюється роль єдності, цільності, цілісності. Зараз проблеми належить вирішувати не на конфліктній, а на консенсусній основі. Принцип конфронтації був підмурком марксистсько-ленінської ідеології. Наслідки добре відомі. Країни так званого соціалістичного табору виявилися відкинутими у своєму розвитку на десятиріччя назад, людство в цілому розкололося на ворожі табори і впритул наблизилося до глобальної ядерної війни.
Право є надзвичайно багатим явищем, і кожна філософська течія відповідно до своєї природи обирає для дослідження той аспект права, який, на її думку, виявляється головним. Одначе представники практично всіх філософських течій погоджуються з тим, що право є засобом регулювання відносин у суспільстві.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія права (за заг. ред. М.В.Костицького, Б.Ф.Чміля)