Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія права (за заг. ред. М.В.Костицького, Б.Ф.Чміля) скачати онлайн-> Розділ III. Історичні типи філософії праваТема І. Філософсько-правові вчення у Західній Європі в XV—XVIII ст. § 1. Цілісність історичних типів філософії права

Розділ III. Історичні типи філософії праваТема І. Філософсько-правові вчення у Західній Європі в XV—XVIII ст. § 1. Цілісність історичних типів філософії права



Зрозуміти сутність і функції філософії права допомагає її історія. Розвиток філософсько-правових ідей — органічно цілісний і логічно послідовний процес, у якому кожний наступний період не заперечує абсолютним чином попередні. Це скоріше зміна домінант, настанов, аспектів і проблемного кола дослідження правових ідеалів. Тому актуальна тематика, характерна для одного періоду, розвивається в іншому, співіснує і взаємодіє з іншим, збагачується ним. Розгляд філософії права крізь призму її історії буде ефективним за умови сприйняття філософії права як реального явища людської культури, яке існує не лише в часі й просторі, а й поза часом. Такий підхід наповнить обов’язковий і неминучий схематизм історико-філософського аналізу образом живої філософії права в її культурному здійсненні. Створювані філософією права сенси несуть не тільки відбиток своєї доби, а й живуть сполученням і перегуком філософських ідей, висловлених у різний час і в різних кінцях світу. І що зрілішою та внутрішньо багатшою стає філософія права, то ширше залучає вона до реального здійснення в духовному житті людства своє минуле. Окрім цього, такий підхід дозволяє об’єктивно проаналізувати кожну філософсько-правову концепцію, визначити її місце і соціальну цінність у системі знань того чи того етапу розвитку суспільства, визначити її практичне значення для сьогодення.
Філософсько-правовий підхід до історії права орієнтує і вимагає враховувати діалектику явища та сутності, їхню внутрішню логіку, що дозволяє вирізнити початок процесу становлення ідеальних першооснов права, умови його виникнення і можливий напрямок розвитку права. А тому необхідно правильно оцінювати минуле та його вплив на сьогодення, не догматизуючи їх, оскільки минуле — це зовсім не “застигле сьогодення”, а живий елемент соціально-системного саморуху, який хоч і обмежений часовими рамками, але водночас невід’ємний від сучасності. Побачити це минуле як сучасне в живому розвитку — значить, діалектичне зв’язати його з сьогоденням і майбутнім, зробити діючим елементом системи, що зветься історичним розвитком.
З огляду на це необхідно підкреслити, що ситуація, в якій знаходиться філософія права, досить складна, позаяк юридичні науки можуть обмежитися (і до певного часу обмежувалися) дослідженням конкретних правових явищ, не ставлячи перед собою питань про їхню природу. А от філософія права не може їх уникнути, їй належить пояснити сам спосіб правового буття, роль і характер залученості його до людського буття. Іншими словами, філософія права — таким є її культурне призначення — мусить прийняти виклик з боку таємничої глибини світу права. Вона формулює для себе цей виклик у вигляді запитання, на яке прагне знайти відповідь: “Які витоки, ідеальні першооснови ідеї права та особливості прилучення людини до світу права”?
Розглядаючи детальніше історичний і теоретичний аспекти історичних типів філософії права, необхідно наголосити, що сутність історичного аспекту є висвітленням того, як історично визначені правові ідеали виникали, розвивались і гинули на певному етапі становлення суспільства.
Окрім урахування усієї повноти ознак і зв’язків правових ідеалів, дослідження закономірностей історичних типів філософії права вимагає дотримання принципу єдності історичного та логічного підходів, тобто відтворення дійсного розвитку правових і юридичних явищ та процесів у теоретичній, звільненій від усього випадкового, абстрактній формі. Йдеться про необхідність відтворення в теорії дійсної історії права як соціального явища, насамперед як моменту суспільства, однієї з форм його буття, обов’язкової і унікальної сторони соціального розвитку. Відрив методології філософії права від реальних конкретно-історичних правових явищ та їх зовнішніх ознак призводить до підміни безпосереднього вивчення самого права та його юридичних форм розглядом структури знань про нього. Тобто такий підхід проливає, звичайно, певне світло, яке дає змогу нам побачити в історії права багато прихованого. Однак це світло таке сліпуче, що заважає нам побачити решту, і ми все ще залишаємося без ясної уяви про цілісність історичних типів філософії права.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія права (за заг. ред. М.В.Костицького, Б.Ф.Чміля)