Головна Головна -> Підручники -> Підручник Облік у бюджетних організаціях - конспект лекцій (УДПСУ) скачати онлайн-> 4. Форми та види оплати праці в бюджетних установах

4. Форми та види оплати праці в бюджетних установах


Під фондом оплати праці бюджетних установ розуміють обсяг коштів, отриманих як у вигляді фінансування із бюджету, так і від надання платних послуг і т.п.., що запланований відповідно до кошторису доходів і видатків бюджетних установ для використання при розрахунках по заробітній платі з працівниками.
При плануванні та обліку заробітної плати необхідно розрізняти плановий і фактичний фонд заробітної плати.
Плановий фонд – це суми асигнувань, передбачені кошторисом бюджетних установ.
Фактичний фонд – це нарахована заробітна плата працівникам по розрахунково-платіжним відомостям.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оплату праці” фонд заробітної плати містить такі складові:
· основна заробітна плата;
· додаткова заробітна плата;
· інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Основна заробітна плата є винагородою за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона має форму відрядних розцінок, тарифних ставок та посадових окладів. До її складу включають:
· заробітну плату, нараховану за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування) за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) працівників і посадовими окладами незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;
· суми процентних або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), у випадках, якщо вони є основною заробітною платою;
· суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет та журналів, телеграфного агентства, видавництв, радіо, телебачення та ін., а також оплату їх праці, що здійснюється за ставками авторської винагороди.
Додаткова заробітна плата являє собою теж винагороду, однак, на відміну від основної заробітної плати, вона виплачується за працю понад установлені норми – за трудові успіхи, винахідливість, а також за особливі умови праці. До фонду додаткової заробітної плати відносять:
· доплати й надбавки щодо тарифних ставок та посадових окладів (за високу кваліфікацію, персональні надбавки, за знання іноземних мов, за суміщення професій (посад), за роботу у важких, шкідливих умовах, за вислугу років, стаж роботи);
· гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством (оплата праці у вихідні та святкові дні, оплата щорічних і додаткових відпусток, суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати, оплата навчальних відпусток, оплата працівникам-донорам днів обстежень, здачі крові і т.п.);
· премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань (виконання і перевиконання виробничих завдань, виконання акордних завдань у встановлені строки, підвищення продуктивності праці, поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності структурного підрозділу, економія матеріальних цінностей і т.п.).
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносяться виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені чинним законодавством або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми (оплата простоїв не з вини працівника, суми, що виплачуються працівникові, що знаходиться у вимушеній відпустці, з частковим збереженням заробітної плати, винагороди за відкриття, раціоналізаторство, винаходи, одноразові заохочення, матеріальна допомога, суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг працівникам і т.п.).
Відповідальність за правильне планування і витрачання фонду оплати праці покладено на керівника установи і головного бухгалтера.
У бюджетних установах основними формами оплати праці є:
· погодинна;
· відрядна.
Оплату праці, що залежить від якості, обсягу виконаної роботи, а також розцінок на цю роботу, називають відрядною.
При погодинній формі оплати праці первісне значення для визначення розміру заробітної плати мають кількість відпрацьованого часу та кваліфікація працівника.
У бюджетних установах превалює погодинна форма оплати. Вона поділяється на:
· штатно-окладну – за якою кожному працівникові встановлюється місячний посадовий оклад згідно зі штатним розкладом, посадою, освітою, вченим ступенем, категорією;
· просту погодинну – побудована на принципі погодинної оплати: для працюючих встановлюється тверда погодинна ставка;
· погодинно-преміальну – за якою крім заробітку відповідно до посадового окладу, виплачується премія за досягнення відповідних якісних та кількісних показників. Ця система оплати праці є досить продуктивною і стимулюючою.
Відрядна форма оплати праці має наступні системи:
· пряма відрядна;
· відрядно-прогресивна;
· відрядно-преміальна;
· акордна.
Відрядна форма оплати праці застосовується на видах робіт, де є:
· кількісні показники виробітку продукції чи виконаних робіт, які правильно відображають затрати праці;
· можливості встановлення норм виробітку та обліку їх виконання;
· умови для точного обліку виробленої продукції або виконаних робіт;
· виробничі умови для збільшення працівником виробітку продукції у порівнянні зі встановленими нормами та завданнями.
При обліку індивідуального виробітку кожного працівника застосовується індивідуально-відрядна оплата праці, а при обліку роботи, виконаної колективном, – бригадно-відрядна.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Облік у бюджетних організаціях - конспект лекцій (УДПСУ)