Головна Головна -> Підручники -> Підручник Історія релігій (Лубський В.І.) скачати онлайн-> Розділ XII. РЕЛІГІЯ В ЯПОНІЇ

Розділ XII. РЕЛІГІЯ В ЯПОНІЇ



Китай здійснив сильний вплив, в тому числі і релігійний, на всі країни Азії, що його оточують.

Перехід японців від первіснообщинного ладу до цивілізації відбувся в другій половині І тис. до н.е. На межі IV-ІII ст. до н.е. в Японії з’являються культові предмети з бронзи, а трохи згодом – заліза, з якого виробляють знаряддя праці. У III ст. н.е. утворився великий племінний союз Ямато, який і став основою формування стародавньояпонської держави. Правителі в Ямато згодом стали називатися “тенно” – імператор.

У стародавніх японців з виникненням племінного союзу утворилась релігія синто – вчення богів, в основі якого лежало одухотворення природи і культ предків. Численні духи, а серед них найбільш впливові, які вважалися богами – Камі, відігравали роль керівників світу, а тому і потребували уваги до себе і поклоніння. Камі уособлювалися тваринами, рослинами, камінним, явищами природи і душ предків. Усі вони були об’єктами поклоніння, що привело до виникнення специфічного культу – синтоїзму. Релігійні церемонії цього культу складалися з очищення – сараї, жертвоприношення – сінсей, молитви – норіто і вливань рідин – наораї.

У предковічній японській релігії особливе значення мав культ предків, який вплинув на всю культуру Японії. Відразу в синтоїзмі склалося жрецтво, оскільки синтоїстський культ для його відправлення потребував професійної підготовки.

З того часу, як імператор став верховним жерцем, виробляється жрецька ієрархія. Відправлення культу, яке раніше здійснювали старійшини родів і вожді племен, стає професіональною справою каннусі – хазяїв камі, жерців, які встановили спадковість на своє суспільне становище. У VIII ст. каннусі стають чиновниками департаменту в справах сінто. Тоді ж було проведено “облік” богів, яких виявилось 3132.

Поступово в синтоїзмі божества вишикувалися в ієрархічну систему на чолі з богинею Сонця Аматерасу. Вона була оголошена предком нації і особливо імператорської родини. Культ Аматерасу виявився досить стійким і зберігся до нашого часу.

У VI ст. в Японію через Корею проникає буддизм з Китаю, тобто буддизм уже китаїзований, у суміші з конфуціанством і даосизмом. Цей буддизм вів в Японії окреме існування, але й сам впливав на синтоїзм і зазнавав впливу від нього.

В початковому синтоїзмі не було Священного Письма, як не було й ідеї одкровення. Віровчення передавалося і відточувалося в усній традиції. З V-VI ст. синтоїзм став державною релігією, імператор набрав ролі верховного жерця.

Трохи пізніше, в VII-VIII ст., усна традиція була піддана письмовому оформленню, а разом з тим – відбору і редагуванню. Так утворилися міфологічно-літописні зводи “Кодзікі” та “Ніхоисекі” – пам’ятки ранньояпонської писемності, які дійшли до нашого часу.

За первісною японською міфологією, спочатку існували Небо і Земля, потім з’явилися три божества, до них додалися ще два, а потім – ще п’ять парних божеств. Отже, відразу – цілі сонми богів, які уособлювали різні сили природи. З останньої пари богів Ізанагі (він) та Ізанамі (вона) за допомогою списа з наконечником з коштовного каменю, який символізував фалос, створили в океані великий острів Оногоро, а потім ряд дрібних. Так виникла Японська країна. Створивши це, Ізанамі від осквернення померла і потрапила в пекло. Ізанагі, відвідуючи її, створює з лівого ока Аматерасу – богиню сонця, а з правого – Сузано, бога дощу і бурі. Сузано спустошує країну, від чого Аматерасу зникає в небесній печері і світ поринає в морок. Так тривало доти, доки з допомогою магічних прийомів боги не виманюють її з печери, а Сузано вбиває богиню їжі Цзюнь, з якої виростають хлібні злаки. Так починається життя на землі. Аматерасу, одна з численних богів, керуючи Сонцем, стає головним богом.

Релігійне вчення синтоїзму містить досить оригінальну анімістичну концепцію. Це – безумовний, послідовний політеїзм, це – цілий світ камі. Камі – це верховні божества, керівники стихій і світів, камі – це локальні божества, компетенція яких знижується навіть до окремих предметів: струмка, каменя, дерева, квітки тощо. Нарешті, камі – це душі предків, поклоніння їм – це поклоніння предкам. У синтоїзмі сплетено в єдине поклоніння космосу і предкам. Мета життя – злиття з космосом і служіння предкам. Такі анімістичні уявлення в синтоїзмі роблять всю природу богом. Звідси і своєрідність синтоїстського фетишизму – для синтоїста вся природа, увесь світ – суцільний фетиш, найбільший об’єкт поклоніння. Звідси і своєрідність синтоїстського містицизму: камі живуть тут же, разом з нами, в нашому світі, потойбічний світ втрачає свою актуальність, взагалі синтоїстові легко “забути” про нього, він не поспішає туди, нічого не чекає від нього, його турбує лише те, як його потомки дбатимуть про його дух після його смерті, а що дух його залишиться тут, серед своїх, у нього сумніву немає.

Один із засновників японської науки Мотоорі Норінага (1730-1801), коментуючи “Кодзікі”, писав, що серед японських богів є такі, яких поважають і яких зневажають, сильні і кводі, добрі і злі, люди, звірі, птахи, гори, річки, трава, дерева – усе незвичне викликає побожність і страх, вважається камі, все воно було наділено, в їхній уяві, надприродною силою.

Дослідники зауважують, що синто як релігія не набрала стрункої системи певних поглядів, остаточно опрацьованої системи ритуалів. Вона немовби розраховує на доповнення збоку інших релігій, зокрема буддизму. Цей розрахунок на релігійний синкретизм доповнюється і тією обставиною, що синто компенсує відсутність національного колориту у того ж таки буддизму. Синто – підкреслено національна релігія японців, в неї вірують лише японці, японець не може не бути синтоїстом. Камі – це тільки японські боги, до неяпонців їм немає ніякого діла, Синтоїзм як вийшов з найстародавніших племінних культів, культів родини, так і залишився культом нації, культом загальної японської родини.

Такі специфічні особливості синтоїзму зробили його послідовно терпимим і готовим до взаємодії з будь-якою іншою релігією, щоб цим компенсувати свою релігійну незавершеність.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Історія релігій (Лубський В.І.)