Головна Головна -> Підручники -> Підручник Історія релігій (Лубський В.І.) скачати онлайн-> Русинська Католицька Церква

Русинська Католицька Церква



Батьківщина Русинської Католицької Церкви знаходиться на заході України в південно-західній частині Карпат. У минулому цю землю називали Карпато-Україною, Карпаторосією, Прикарпаттям, Закарпаттям. Хоча поняття “русинський” раніш розумілося ширше, тобто відносилося і до українців, і до білорусів, і до словаків, нині церковні влади використовують його в більш вузькому значенні – для позначення визначеної греко-католицької Церкви. Русини-католики етнічно близькі до українців і говорять на одному з діалектів української мови. Батьківщина русинів простирається від Закарпаття до північної Словаччини і Лемківщини на південному сході Польщі.

У IX столітті велика частина цієї землі виявилася під владою католицької Угорщини, що набагато пізніше розгорнула місіонерську діяльність серед православного населення, включаючи русинів. Ця діяльність завершилася прийняттям 24 квітня 1646 року в Ужгороді 63 священиків-русинів у Католицьку Церкву. Ужгородська унія охопила православне населення в нинішній східній Словаччині. У 1664 році була укладена унія в Мукачеві, що втягнула православне населення Закарпаття й угорської єпархії Хайдудорог. У 1713 році була укладена третя унія щодо православних у нинішньому повіті Марамуреш (Румунія) до сходу від Мукачева. Через 100 років після Ужгородської унії Православна Церква в цьому краї практично зникла.

Здавна питання про те, кому буде підкорятися Русинська Католицька Церква, викликало конфлікти. Незважаючи на бажання русинів-католиків мати власний церковний устрій, русинський єпископ Мукачевський більше сторіччя відігравав ритуальну роль вікарія латинського єпископа Егерського, а русинські священики служили католицьким у латинських приходах. У1771 році проблема була вирішена папою Клементом XIV, що на прохання імператриці Марії-Терези заснував русинську Мукачевську єпархію, що підкорялася примасу Угорщини. У 1778 році в Ужгороді відкрили семінарію для русинів-католиків.

Після Першої світової війни Закарпаття стало частиною Чехословацької республіки. У Церкви існувало дві єпархії – у Мукачеві та Прешові. У 1920-х роках група русинів-католиків повернулася в Православну Церкву (див. ІІІ.А.14. Православна Церква в Чеській та Словацькій республіках), однак етнічне самовизначення русинів невід’ємно пов’язано з Русинською Католицькою Церквою.

Наприкінці Другої світової війни Закарпаття, включаючи Ужгород та Мукачево, було анексовано Радянським Союзом і стало частиною УРСР, але Прешов залишився в Чехословаччині (див. ІV.D.8. Словацька Католицька Церква). Незабаром радянська влада накинулась на Русинську Церкву з жорстокими гоніннями. У1946 році була закрита Ужгородська семінарія, а в 1949 році Русинська Католицька Церква була поглинена Російською Православною Церквою. Русини в Чехословаччині були, насильно приєднані до православ’я, а ті, хто жили в Польщі в Лемківщині, були в 1947 році депортовані або в Радянський Союз, або в інші частину Польщі. В усіх трьох країнах намагалися викорінити русинів як етнос: їх назирали то українцями, то православними.

Розпад комунізму в цьому регіоні мав важливі наслідки для русинів-католиків. Зміни почалися в середині 1980-х років в Польщі, де русини Лемківщини відкрито заявили про себе, відстоюючи права й офіційне визнання. У листопаді 1989 року помітно скорочена русинська меншість у Чехословаччині, стала домагатися визнання, у першу чергу – у Словацької Греко-католицької єпархії Прешова. 16 січня 1991 року Рим .підтвердив, що два єпископа і два вікарія, що раніше діяли в підпіллі, є офіційними єпископами Русинської Католицької Церкви Мукачевської єпархії. До 1997 року в єпархії було 264 приходи і 140 священиків. У 1995 році в Ужгороді знову відкрилася Духовна семінарія.

У русинів-католиків так і залишилася невирішеною проблема їх відносин з численною Українською Католицькою Церквою. Вперше в історії Мукачевська єпархія відкрито існує в одній державі з Українською Католицькою Церквою. Незважаючи на те, що русини не є її частиною і підкоряються безпосередньо Риму, русинські єпископи були присутні недавно на синодах Української Католицької Церкви. При цьому Мукачевський єпископ дав ясно зрозуміти, що він – противник злиття своєї Церкви з Українською і бажає зберегти етнічні і релігійні особливості русинського народу.

У 1996 році папа Іоанн Павло II заснував апостольський Екзархат для католиків візантійського обряду в Чеській Республіці і призначив його першим єпископом батька Івана Лявинця, синкелла Прешовської Словацької католицької єпархії. Одна з причин виникнення цієї юрисдикції, офіційно визнаної приналежному русинському обрядові, — необхідність налагодити ситуацію з одруженими латинськими священиками, таємно зарученими при комуністичному режимі. 60 таких священиків були прийняті Церквою, але їм дозволялось лише послужити дияконами в латинському богослужінні. У 1997 році 18 з них були підтверджені єпископом Лявинцем як греко-католицькі священики. У Чеській Республіці налічується близько 40 000 католиків східного обряду.

Наприкінці XIX – на початку XX століття багато русинів-католиків іммігрували в Північну Америку. У 1929 році через напружені стосунки з латинською ієрархією, що вимагала від священиків безшлюбності, багато русинів-католиків повернулися в Православну Церкву. У 1982 році із 690 000 русинів, що перебралися в США і їхніх нащадків, 225 000 належали до русинів-католиків, 95 000 – до Карпаторосської Православної єпархії (див. Ш.С.1. Американська Карпаторосська Греко-католицька Єпархія), 250 000 – до Православної Церкви в Америці (див. Ш.А.15), 20 000 відвідували приходи під юрисдикцією Московського патріархату, 100 000 належали різним православним, україно-католицьким, румуно-католицьким і протестантським деномінаціям. В даний час русини в США утворюють окрему церковну структуру з 4 єпархіями, 243 приходами і 170 000 віруючими. Митрололичну архієпископію Пітсбурга очолює архієпископ Джадсон Процик. Ця Церква називається візантійсько-католицькою. На підтвердження її американського характеру літургія в ній служится, в основному, англійською мовою. Кандидати у священики отримують утворення в Пітсбургській семінарії Свв. Кирила і Мефодія. У 1998 році русинський митрополит Пітсбурга оприлюднив новий статут, відповідно до якого шлюб не перешкоджає вступові у священицький сан. Новий статут набрав чинності 1 вересня 1998 року, але на прохання Риму термін був перенесений.

В інших країнах (Австралія, Великобританія і Канада) русинів-католиків не відрізняють від українських католиків.

Отже, існують три русино-католицькі юрисдикції: 1) Русинська Візантійсько-Католицька митрополія в США, митропольська Церква sui juris, 2) Мукачевська єпархія на Україні, безпосередньо підпорядкована Риму, 3) Апостоличний Екзархат у Чеській Республіці. Відносини між ними ще не прояснилися. Нижче Мукачевський єпископ зазначений главою Церкви, але в дійсності він не має влади і над двома іншими юрисдикціями. Наведена чисельність – загальне число віруючих усіх трьох юрисдикцій.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: УКРАЇНА, США, ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА

ГОЛОВА: ЄПИСКОП ІВАН СЕМЕДІЙ

РЕЗИДЕНЦІЯ: УЖГОРОД (УКРАЇНА)

ЧИСЕЛ ЬНІСТЬ: 533000








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Історія релігій (Лубський В.І.)