Головна Головна -> Підручники -> Підручник Історія релігій (Лубський В.І.) скачати онлайн-> Мусульманські релігійно-політичні рухи

Мусульманські релігійно-політичні рухи



Будучи основою світосприйняття і мислення народів багатьох країн, визначаючи принципи політичного устрою і державного правління, іслам став джерелом різноманітних національних і транснаціональних релігійно-політичних рухів, які відчутно впливають на міжнародний клімат.

Ісламський фундаменталізм. Основними його рисами є радикальне та войовниче неприйняття принципів, форм, мети будь-якої модернізації ісламу, неухильне відстоювання ісламських традицій, протидія процесам загальної відкритості мислення, діяльності, протиставлення їм абсолютної переконаності у власній непогрішимості, непорушності сповідуваних ідеалів, засудження будь-яких альтернатив, відсторонення від ре і йти суспільства.

Сучасний ісламський фундаменталізм постає як категорична й непримирима вимога радикальної ісламізації суспільства на всіх рівнях – політичному, економічному, духовно-культурному.

Розрізняють три категорії ісламських фундаменталістських течій:

1. Радикальний фундаменталізм. Його представники використовують військові методи боротьби проти існуючої влади, насильство, терор та ін. Об’єктами їхньої боротьби є не тільки уряди, а й іноземні журналісти, дипломати.

2. Поміркований фундаменталізм. Вплив його прибічників найбільший у сільській місцевості. Багато уваги приділяє роботі шкіл, лікарень, благодійництву, прагнучи проілюструвати й змоделювати ісламський дух та стику.

3. Легальний фундаменталізм. Представники його намагаються легально увійти в парламент, місцеві органи влади, здійснити соціальну реформу, втілюючи в життя ісламський ідеал у межах чинного законодавства. У Лівані в 1992 р. вони здобули перемогу на парламентських виборах, ймовірна була перемога і в Алжирі, але там вибори було відмінено.

Насправді розбіжність між цими рухами помітна не завжди. Інколи вони вдаються до різних методів з метою ефективного реагування на ситуації, в яких опиняються. Навіть палестинський “Хамаз” визнає тимчасове перемир’я з “ворогами”, не відмовляючись від “священної війни”.

Ісламський екстремізм. Йому властива схильність до крайніх поглядів і надзвичайних дій у політиці та ідеологічному протиборстві, нетолерантність, несприйняття й неприйняття інших думок, позицій та уподобані”, релігійна нетерпимість до норм, принципів та цінностей неісламського суспільства.

Ідеологи його стверджують, що сучасні мусульманські суспільства втратили свій ісламський характер і насправді є суспільствами джахілії. Таке оцінювання поєднується з різкою критикою правлячих режимів та їхньої політики. В основі її – ставлення до політиків як до невірних. Деякі представники екстремізму невірними вважають усіх людей, крім членів їхньої групи, інші ж стверджують, що, попри помилковість переконань, більшість населення можна вважати мусульманами.

Прихильники ісламського екстремізму наголошують на необхідності негайних радикальних дій, у тому числі насильства, заради встановлення “іспанського порядку”, можливого тільки внаслідок приходу до влади “істинних” мусульман. Відповідність таких дій законодавству для них несуттєва, оскільки головними вважаються лише норми шаріату в їхній інтерпретації.

Сучасний ісламський екстремізм є і релігійним, і політичним – релігій по-політично орієнтованим. Ґрунтуючись на релігії, він ставить перед собою політичну мету, активно діючи саме на політичній арені.

Ісламський тероризм. Це – одна з форм релігії і по-політичної боротьби, в тому числі насильницькими методами, через дестабілізацію суспільства, державно-політичного ладу в країні.

Релігійна основа його виявляється в індивідуальній мотивації, фанатизмі членів угруповань. Вона визнає акції, спрямовані на самогубство, а загибель під час джихаду – прямою дорогою в рай. Тому більшість терористів не тільки готові, а й прагнуть загинути в такий спосіб, вбачаючи в терористичному акті не стільки засіб досягнення мети, скільки своє особисте спасіння в релігійному сенсі. Для терористів такий спосіб життя вважається формою служіння Аллаху.

На початку XXI ст. його кваліфіковано як одну з глобальних проблем людства.

Теми для рефератів

1. Особистість пророка Мухаммеда.

2. Ідейно-історичні умови виникнення ісламу.

3. Світогляд Корану.

4. Мусульманська філософія.

5. Суфізм. Суфійські ордени.

6. Основні напрямки в ісламі.

7. Сучасна соціально-політична доктрина ісламу.

8. Мусульманські свята і обряди.

9. Іслам в Україні.

Література.

Абу Аля Аль-Маудурі. Принципи ісламу. – Львів, 1995.

Бертольд В.В. Ислам и культура мусульманства. – М 1992.

Грюнбаум Г.Э. Классический ислам. – М 1988.

Джадалла М.А. Течения в исламе: принципы возникновения и роль в общественно-политической жизни. – М., 1992.

Еремеев Д.Е. Ислам: образ жизни и стиль мышления. – М, 1990.

Ислам. Энциклопедический словарь. – М., 1991.

Коран В.И. Священные книги мусульман как историко-литературный памятник. – К., 1992.

Мец А. Мусульманский ренессанс. – М., 1993.

Панова Б.Ф., Бахтин Ю.Б. и др. Жизнь Мухаммеда. – М., 1990.

Пиотровский М.Б. Коранические сказания. – М., 1991.

Рукайя М. Ислам. – М., 1999.

Савичева Е.М. Арабский халифат. Возникновение и распространение ислама. – М., 1996.

Сандбаев Т.С. Ислам. – М., 1993.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Історія релігій (Лубський В.І.)