Головна Головна -> Підручники -> Підручник Історія релігій (Лубський В.І.) скачати онлайн-> Синтетичні релігії

Синтетичні релігії



Синтетичними називають такі релігії, які в своїх догматах, культах спираються на багато різних традицій, але не просто еклектично поєднують їх, а створюють свої власні вчення, Синтетичні обрядові дійства, сильну церковну організацію, що претендує на статус надрелігії. В них розвинутий культ лідера, визнається авторитет власних віросповідних джерел, наявна ідея богообраності їхніх послідовників. До цієї групи належать Біле братство, Церква об’єднання, або Церква уніфікації, Світова віра бахаї.

Біле братство започаткувало свою діяльність у Києві 1990 р. Засновником і керівником цієї течії став фахівець у галузі кібернетики Юрій Кривоногов. Має ще одну назву – “Юсма-лос”, яке розшифровується так: ЮС – Юоан Свамі (сам Кривоногов), ма – Марія Деві (його дружина Марія Цвигун), лос – Логос (Ісус Христос). Під аналогічною назвою 1993 р. Біле братство друкувало газету (вийшло кілька її номерів). Нова течія проголосила себе “надрелігією епохальною, релігією прийдешнього”. Основні свої ідеї “Біле братство” запозичило із різних віровчень, еклектично поєднаних і скріплених сучасною науковою термінологією. Нашому суспільству, яке зображалося суто сатанинським, позначеним “числом звіра”, тобто 666, апокаліптично передрікався кінець світу (за прогнозами “білобратчиків” мав статися в листопаді 1993 р. з епіцентром у Києві). Марія Цвигун була проголошена “Богом Живим Марією Деві Христос”, тобто Христом у другому своєму пришесті в тілі матері. Ю.Кривоногов став називатися Юоаном Свамі, втіленням Івана Богослова, інші проповідники дістали імена біблійних пророків та новозаповітних апостолів. Завдяки активній місіонерській діяльності проповідників Білого братства рух кількісно зростав, особливо за рахунок молоді: учнів, студентів” які кидали своє навчання, сім’ї, займалися проповідництвом, розповсюдженням літератури тощо. Громади Білого братства виникли в різних регіонах України і позам її межами. Коли діяльність Білого братства почала набирати відверто антисуспільного спрямування, вона була припинена правоохоронними органами, розпочато слідство, за матеріалами якого в Києві в 1994-1995 рр. відбувся суд над його організаторами.

Церква об’єднання (інша назва – Церква уніфікації) – одна із найпоширеніших новітніх релігійних течій, у якій поєднані риси східних релігій і християнства з переважанням останнього, різних філософських і соціальних вчень. Засновником і керівником Церкви є Сан Сюн Мун. 1954 р. ним була заснована “Асоціація Святого Духа для уніфікації світового християнства”. 1960 р. Сан Мун переїздить до США, де розгортає активну релігійну діяльність. Основні положення Церкви об’єднання викладені у творах Муна, головними з яких є “Пояснення Принципу” (1957) і “Тлумачення Принципу” (1966). В них, по суті, заперечуються вихідні засади традиційного християнства, зокрема божественна природа Ісуса Христа, пропонується своє прочитання Святого Письма. Мун та його дружина Хак Джа Мун вважаються “істинними батьками”, третіми Адамом і Євою, які за дорученням Бога створили “досконалу сім’ю”, що є джерелом спасіння для всіх сімей. Ті члени Церкви, які бажають одружитися, мають пройти через відповідний шлюбний обряд. Шлюбні пари добираються тільки з благословення самого Муна. Масовим колективним вінчанням налається велике значення. У Церкві об’єднання існує сувора регламентація взаємин, чітке підпорядкування її членів керівництву. Велика увага приділяється роботі з кадрами. На “семінарах з лідерства” ведеться кваліфікована підготовка лекторів, проповідників з використанням даних сучасної науки і техніки. Для вчених, діячів культури Церква організовує симпозіуми, конференції, фестивалі. Під егідою Церкви діють міжнародні організації: Федерація жінок за мир в усьому світі, Академія професорів “За мир в усьому світі”. Міжнародний релігійний фонд тощо. Церква підтримує понад 200 різних наукових, соціальних, навчальних, гуманітарних та інших проектів. Церква об’єднання – швидкозростальна релігійна течія, її прихильники є нині у 160 країнах світу, в тому числі у Росії; країнах Балтії, в Україні, де рух з’явився ще у 70-х рр., але як масова організація відомий з 1991 року. Є громади в Києві, Харкові, Донецьку та інших містах;

Світова віра бахаї – нова для України релігія, яка виникла в Ірані в середині минулого століття як різновид одного з модернізованих ісламських напрямів – бабізму. Її засновник – Мірза Хосейн Алі (1817-1892), відомий під ім’ям Баха-Ула.(“слава Божа”), у 1863 р. проголосив світові про свою божественну місію – об’єднати людство на основі єдиної релігії. На відміну від християнства, квінтесенцією якого є любов, у Баха основним принципом визнано ідею єдності: єдності Бога, єдності релігій” єдності людства. Заповідями цієї релігії стали визнання принципу рівних прав, можливостей і привілеїв чоловіків і жінок, необхідності обов’язкової освіти, знищення крайностей бідності й багатства, заборона рабства, аскетизму, чернецтва, вживання алкоголю, наркотиків, припис одношлюбності й вірності у ньому, невтручання в політику, повага до свого уряду, піднесення будь-якої праці зі служіння іншим до рівня богослужіння тощо. Бахаї визнають усі релігії вчителів людства, які були послані йому Богом, розуміючи ці вчення як необхідні етапи розкриття духовної істини. Для бахаїв Баха-Ула – останній за часом з’явлених вчителів. Віросповідним джерелом є Писання засновника релігії. Перші бахаї за межами країни виникнення з’явилися в Америці (1896), Канаді (1897), Великій Британії та Франції (1896), Німеччині (1906). Відомо, що в кінці XIX ст. громада бахаїв діяла в Ашхабаді, їхнє вчення було відоме Льву Толстому. Основними поширювачами віри (так званими піонерами) стали американці та іранці, які не займалися місіонерством або пропагандою вчення. Піонери просто інформують людей про наявність таких поглядів, не нав’язуючи останні, поважаючи право людини на остаточний вибір.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Історія релігій (Лубський В.І.)