Головна Головна -> Підручники -> Підручник Адміністративне право України (В.Б. Авер'янов) скачати онлайн-> § 4. Особливості адміністративної відповідальності спеціальних суб’єктів

§ 4. Особливості адміністративної відповідальності спеціальних суб’єктів



Розмаїття відносин державного управління зумовлює і значну кількість різновидів суб’єктів, які є учасниками адміністративно-правових відносин взагалі й відносин адміністративної відповідальності зокрема. У зв’язку з цим виділяють загальний і спеціальний суб’єкти адміністративного правопорушення.
Загальним суб’єктом адміністративного проступку (правопорушення) вважається осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.
Спеціальним суб’єктом є особа, яка може бути визнана суб’єктом конкретного адміністративного правопорушення, а відтак притягнута до адміністративної відповідальності за наявності у неї, крім ознак загального суб’єкта, певних додаткових ознак.
Такими додатковими ознаками, зокрема, можуть бути: громадянство; вік; наявність статусу посадової особи або конкретна займана посада; стан здоров’я або фізіологічний стан особи; родинні зв’язки; професія; род або сфера професійної діяльності; факт наділення певними правами, обов’язками або факт позбавлення суб’єктивного права чи його відсутності; факт попереднього притягнення особи до адміністративної відповідальності; спеціальний правовий статус, деякі інші ознаки.
Особливості адміністративної відповідальності стосуються іноземців та осіб без громадянства. Відповідно до ст. 16 КпАП іноземці й особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України, а питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які відповідно до чинних законів та міжнародних договорів України користуються імунітетом щодо адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.
Водночас згідно зі ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців”, іноземець, який вчинив злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в’їзду в Україну строком до 5 років.
Крім того, іноземці та особи без громадянства є суб’єктами окремого складу адміністративного проступку, відповідальність за який передбачена ст. 203 КпАП “Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України”.
Певні особливості адміністративної відповідальності існують для неповнолітніх осіб віком від 16 до 18 років. До осіб, які вчинили адміністративні правопорушення у зазначеному віці, застосовуються не визначені адміністративні стягнення, а заходи впливу, передбачені статтею 241 КпАП:
– зобов’язання публічно чи в іншій формі просити вибачення у потерпілого;
– попередження;
– догана або сувора догана;
– передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, що їх замінюють, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу, а також окремим громадянам на їх прохання.
У разі вчинення особами віком від 16 до 18 років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою і другою ст. 130, статтями 173, 174, 185, 190-195 КпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24 КпАП.
Крім наведеного, вік є ознакою спеціального суб’єкта адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 211 КпАП. Це неявка громадян до військового комісаріату без поважних причин для приписки до призовного пункту. Але обов’язок з’явитись за викликом до військкомату для приписки виникає у громадян, яким у рік приписки виповнилося 17років.
Що стосується посадових осіб, то відповідно до ст. 14 КпАП вони підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні проступки, пов’язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров’я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків.
Ще одна особливість адміністративної відповідальності посадових осіб полягає в тому, що у випадках, коли суб’єктами певних адміністративних проступків виступають і громадяни, і посадові особи, розмір стягнення для посадових осіб передбачається вищий, ніж для громадян. Так, відповідно до статті 53і КпАП самовільне захоплення земельної ділянки тягне накладення штрафу на громадян в розмірі від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб — від восьми до п’ятнадцяти.
В окремих випадках передбачається адміністративна відповідальність не просто посадових осіб, а осіб, що займають конкретні посади. Наприклад, ст. 62 КпАП передбачено відповідальність капітанів або інших осіб командного складу судна чи іншого плавучого засобу за невиконання обов’язків по реєстрації у суднових документах операцій із шкідливими речовинами і сумішами. У свою чергу, ст. 102 КпАП передбачено відповідальність керівників, заступників керівників, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів та служб підприємств, установ і організацій за експлуатацію паливо- і енерговикористовуючого устаткування без засобів автоматичного регулювання, або приладів енергетичного контролю, або тепло-утилізаційного обладнання, передбачених проектом, або у разі їх несправності.
Серед ознак спеціального суб’єкта виділяють і ті, що стосуються стану здоров’я особи. Так, ст. 44і КпАП передбачена відповідальність особи, хворої на наркоманію, за ухилення від медичного огляду на наявність наркотичного сп’яніння, а ст. 46 КпАП встановлено відповідальність хворих на венеричну хворобу за умисне приховування джерела зараження та осіб, які були у контакті з цими хворими.
Особливістю адміністративної відповідальності, пов’язаною із такою характеристикою спеціального суб’єкта, як стан здоров’я, є також закріплена у частині другій ст. 30 КпАП заборона застосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами (з деякими винятками) до осіб, які користуються цими засобами у зв’язку з інвалідністю.
Фізіологічний стан особи використовується як ознака спеціального суб’єкта у випадках притягнення до адміністративної відповідальності осіб, що знаходилися під час вчинення правопорушення у стані сп’яніння (частина третя ст. 127, ст. 130 КпАП).
Ознакою спеціального суб’єкта адміністративного проступку можуть виступати і його родинні зв’язки з іншими суб’єктами. Так, ст. 184 КпАП передбачена відповідальність батьків за невиконання ними обов’язків щодо виховання дітей.
В окремих випадках ознакою спеціального суб’єкта виступає обов’язок, покладений на особу, або надане їй суб’єктивне право. Таким може бути, зокрема, обов’язок за вироком або рішенням суду відшкодувати майнову шкоду, заподіяну злочином підприємствам, установам, організаціям або громадянам. За ухилення від виконання такого обов’язку ст. 511 КпАП передбачено адміністративну відповідальність.
Щодо суб’єктивного права як ознаки спеціального суб’єкта адміністративного проступку, то частина друга ст. 106 КпАП передбачає відповідальність землекористувачів або землевласників за невжиття ними на закріплених за ними земельних ділянках заходів щодо знищення дикоростущих конопель чи снотворного маку. В даному випадку ознакою спеціального суб’єкта виступає право землекористування або землеволодіння, надане певній особі.
Крім того, в багатьох випадках законодавством передбачається адміністративна відповідальність осіб, наділених правом управління транспортними засобами (ст. 121—124 КпАП) або річковими чи маломірними суднами (ст. 116 КпАП).
Іноді ознакою спеціального суб’єкта може бути попереднє позбавлення суб’єктивного права або його відсутність взагалі. Так, громадяни, у яких органами внутрішніх справ анульовано дозвіл на зберігання і носіння вогнепальної гладкоствольної мисливської зброї, можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за ухилення від реалізації такої зброї згідно із ст. 193 КпАП. А особи, які не мають права керування транспортними засобами, є суб’єктами адміністративного проступку, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 126 КпАП.
Окремі особливості адміністративної відповідальності існують для представників певних професій. Так, відповідно до вимог ст. 29 КпАП такий вид адміністративного стягнення, як конфіскація, якщо вона передбачає вилучення вогнепальної зброї, інших знарядь полювання та бойових припасів, не може бути застосований до людей, для яких полювання є основним джерелом існування. До таких осіб також не може застосовуватись адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права полювання.
У свою чергу, суб’єктами адміністративного проступку, передбаченого ст. 108 КпАП, який полягає у грубому порушенні правил експлуатації тракторів, комбайнів, інших самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки при їх експлуатації, можуть бути тільки механізатори. Суб’єктами проступку, передбаченого ст. 165 КпАП, виступають, крім інших суб’єктів, представники такої професії, як адвокати.
Крім професії, як ознака спеціального суб’єкта може використовуватись і род діяльності, яким займається особа, або навіть сфера діяльності. Так, суб’єктами проступку, який полягає в недотриманні квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу, є працівники кінематографії і телебачення (ст. 164 КпАП), суб’єктами проступків, передбачених статтями 155, 155, 155 КпАП, є працівники торгівлі, громадського харчування і сфери послуг.
Досить велику групу спеціальних суб’єктів адміністративного проступку утворюють суб’єкти, що мають спеціальний правовий статус. До таких можна віднести: військовослужбовців; членів дільничних виборчих комісій (ст. 186 КпАП); громадян — суб’єктів підприємницької діяльності (ст.133, 165, 166, 166 КпАП тощо); суб’єктів цивільного або кримінального процесів — свідків, потерпілих, позивачів, відповідачів, експертів, перекладачів (ст. 185, 185 КпАП) тощо.
Суттєві особливості має адміністративна відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів (або спеціальних положень про дисципліну). Так, відповідно до ст. 15 КпАП військовослужбовці й призвані на збори військовозобов’язані, а також особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ несуть відповідальність за вчинення адміністративних проступків за дисциплінарними статутами.
Водночас ці особи за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією, неправомірним використанням державного майна, невжиттям заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, щодо подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора, ухиленням від виконання законних вимог прокурора, порушенням законодавства про державну таємницю, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Але при цьому до зазначених осіб не може бути застосовано такі види адміністративних стягнень, як виправні роботи і адміністративний арешт.
Інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів (або спеціальних положень про дисципліну), у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках — адміністративну відповідальність на загальних підставах.
При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань, військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. До зазначених осіб як захід адміністративної відповідальності застосовується попередження.
Загалом тільки у КпАП передбачено адміністративну відповідальність більш як тридцяти видів спеціальних суб’єктів. Тому при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності тієї чи іншої особи необхідне ретельне з’ясування правового статусу цієї особи з метою виявлення в ньому ознак спеціального суб’єкта.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Адміністративне право України (В.Б. Авер'янов)