Головна Головна -> Підручники -> Підручник Релігієзнавство (Сидоренко О.П.) скачати онлайн-> Додаток 3.4 ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ЛІКВІДАЦІЮ ВСІХ ФОРМ НЕТЕРПИМОСТІ ТА ДИСКРИМІНАЦІЇ НА ОСНОВІ РЕЛІГІЙ АБО ПЕРЕКОНАНЬ

Додаток 3.4 ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ЛІКВІДАЦІЮ ВСІХ ФОРМ НЕТЕРПИМОСТІ ТА ДИСКРИМІНАЦІЇ НА ОСНОВІ РЕЛІГІЙ АБО ПЕРЕКОНАНЬ



(Резолюція 36/55 Генеральної Асамблеї ООН від 25 листопада 1981 року)

Генеральна Асамблея,

беручи до уваги, що, відповідно до одного з основних принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй, гідність і рівність властиві кожній людині та що всі країни-члени зобов’язалися чинити спільні та самостійні дії у співпраці з Організацією Об’єднаних Націй для сприяння й заохочення загальної поваги і дотримання прав людини та основних свобод для всіх, без будь-якої різниці щодо раси, статі, мови чи релігії,

беручи до уваги, що в Загальній декларації прав людини та в Міжнародному пакті про права людини проголошуються принципи недискримінації та рівності перед законом і право на свободу думки, совісті, релігії або переконань,

беручи до уваги, що нехтування та порушення прав людини і основних свобод, зокрема права на свободу думки, совісті, релігії або переконань будь-якого виду, є прямо чи побічно причиною воєн і тяжких страждань людства, особливо, коли вони є засобом іноземного втручання у внутрішні справи інших держав і ведуть до розпалення ненависті між народами і державами,

беручи до уваги, що релігія або переконання є для кожного, хто їх дотримується, одним із основних елементів його світогляду і що свободи релігії чи переконань належить повністю дотримуватись і Гарантувати,

вважаючи важливим сприяння терпимості, розумінню й повазі щодо питань свободи релігії та переконань і домагання неприпустимості використання релігії чи переконань з метою, несумісною зі Статутом та іншими відповідними документами Організації Об’єднаних Націй, з метою і принципами чинної Декларації,

будучи переконаною в тому, що свобода релігії чи переконань має сприяти досягненню загального миру, соціальної справедли-

вості і дружби між народами, ліквідації ідеологій та практики колоніалізму і расової дискримінації,

відзначаючи із задоволенням прийняття декількох і набуття чинності деякими конвенціями під егідою Організації Об’єднаних Націй та спеціалізованих закладів щодо ліквідації різних форм дискримінації,

будучи занепокоєною проявами нетерпимості й наявністю дискримінації з питань релігії або переконань, які ще існують в окремих районах світу,

сповнена рішучості вживати всіх необхідних заходів для скорішої ліквідації такої нетерпимості в усіх її формах і проявах та запобігати дискримінації на підставі релігії або переконань і боротися з нею,

проголошує цю Декларацію про ліквідацію всіх форм нетерпимості й дискримінації на підставі релігії або переконань:

Стаття 1

1. Кожна людина має право на свободу думки, совісті й релігії. Це право включає свободу обирати релігію чи мати переконання будь-якого виду на свій вибір і свободу сповідувати свою релігію та висловлювати переконання як особисто, так і спільно з іншими, публічно або приватно, у відправленні культу, виконанні релігійних і ритуальних обрядів та вчень.

2. Ніхто не може зазнавати примушення, що принижує його свободу мати релігію або переконання у відповідності зі своїм вибором.

3. Свобода сповідувати релігію або висловлювати переконання підлягає лише встановленим законом обмеженням, що є необхідними для охорони громадської безпеки, порядку, здоров’я і моралі, так само як і основних прав і свобод інших осіб.

Стаття 2

1. Нікого не можна піддавати дискримінації на підставі релігії або переконань з боку будь-якої держави, установи, групи осіб чи окремих осіб.

2. Згідно з метою даної Декларації, висловлювання “терпимість і дискримінація на підставі релігії або переконань” означає будь-які розрізняння, винятки,” обмеження чи надання переваги, засновані на релігії або переконаннях, і має за мету, або як наслідок, знищення чи применшення визнання, користування, здійснення на підставі рівності прав людини і основних свобод.

Стаття З

Дискримінація людей на підставі релігії або переконань є образою для людської гідності та запереченням принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй, і засуджується як порушення прав людини й основних свобод, проголошених у Загальній декларації прав людини і конкретно викладених у міжнародних пактах про права людини, та як перешкода для дружніх і мирних стосунків між державами.

Стаття 4

1. Усі держави мають впроваджувати ефективні заходи для попередження та ліквідації дискримінації на підставі релігії або переконань у визнанні, здійсненні та реалізації прав людини і основних свобод у всіх сферах суспільного, економічного, політичного, соціального та культурного життя.

2. Усі держави мають докладати максимум зусиль щодо прийняття чи скасування законодавства, коли це необхідно для заборони будь-якої подібної дискримінації, а також для вжиття всіх належних заходів для боротьби проти нетерпимості на підставі релігії або інших переконань у цій сфері.

Стаття 5

1. Батьки або, у певних випадках, законні опікуни дитини мають право визначати спосіб життя в межах сім’ї згідно зі своєю релігією чи переконаннями, а також виходячи з морального виховання, яке, на їх думку, має отримати дитина.

2. Кожна дитина має право доступу до освіти у сфері релігії чи переконань згідно з побажаннями її батьків або, у певних випадках, законних опікунів і не може примушуватися до навчання у сфері релігії чи переконань всупереч бажанням її батьків чи законних опікунів, причому визначаючим принципом є інтереси дитини.

3. Дитина має бути захищеною від будь-якої форми дискримінації на підставі релігії чи переконань. Вона має виховуватись у дусі розуміння, терпимості, дружби між народами, миру та загального братерства, поваги до свободи релігії чи переконань інших людей, а також у повному усвідомленні того, що її енергія та здібності мають бути присвячені служінню на благо людства.

4. Якщо дитина позбавлена піклування батьків або законних опікунів, мають бути врахованими виявлені ними воля чи будь-які прояви тієї волі щодо питань релігії або переконання, причому визначаючим принципом є інтереси дитини.

б. Практичні сторони релігії або переконання, в яких виховується дитина, не повинні завдавати шкоди ні ЇЇ фізичному або розумовому здоров’ю, ні її повному розвиткові, з додержанням пункту 3 статті 1 даної Декларації.

Стаття 6

Відповідно до статті 1 даної Декларації та з додержанням положень пункту 3 статті 1, право на свободу думки, совісті, релігії або переконань передбачає, зокрема, такі свободи:

a) відправляти культи або збиратись у зв’язку з релігією або переконаннями і створювати й утримувати місця для цієї мети;

b) створювати й утримувати відповідні благодійні або гуманітарні установи;

c) виробляти, придбавати й використовувати у відповідній кількості необхідні предмети і матеріали, що пов’язані з релігійними обрядами або звичаями чи переконаннями;

d) створювати, видавати й розповсюджувати відповідні публікації у цих сферах;

е) здійснювати викладання з питань релігії або переконань у місцях, пристосованих до цієї мети;

f) звертатися по фінансову допомогу до окремих осіб та організацій і отримувати від них добровільні пожертвування;

g) здійснювати підготовку, призначати, обирати або призначати за правом успадкування відповідних керівників згідно з потребами й нормами тієї чи іншої релігії або переконання;

h) додержуватись днів відпочинку, відзначати свята і відправляти обряди за приписами релігії чи переконаннями;

і) установлювати й підтримувати зв’язки з окремими особами і громадами у сфері релігії чи переконань на національному і міжнародному рівнях.

Стаття 7

Права і свободи, проголошені даною Декларацією, подаються в національному законодавстві у такий спосіб, щоб кожна людина мала можливість використовувати ці права і свободи на практиці.

Стаття 8

Ніщо у даній Декларації не може витлумачуватися з метою обмеження або викривлення будь-якого права, зазначеного в Загальній декларації прав людини і в міжнародних пактах прав людини.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Релігієзнавство (Сидоренко О.П.)