Головна Головна -> Підручники -> Підручник Релігієзнавство (Сидоренко О.П.) скачати онлайн-> Додаток 3.6 ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ПРАВА ОСІБ, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ ДО НАЦІОНАЛЬНИХ АБО ЕТНІЧНИХ, РЕЛІГІЙНИХ ТА МОВНИХ МЕНШИН

Додаток 3.6 ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ПРАВА ОСІБ, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ ДО НАЦІОНАЛЬНИХ АБО ЕТНІЧНИХ, РЕЛІГІЙНИХ ТА МОВНИХ МЕНШИН



(Резолюція 47/135 Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 1992 року)

(Витяг)

Генеральна Асамблея,

знову підтверджуючи, що однією з основних цілей Організації Об’єднаних Націй, як проголошено в Статуті, є заохочення та розвиток поважання прав людини та основних свобод усіх, без розрізнення раси, статі, мови або релігії,

знову підтверджуючи віру в основні права людини, гідність і цінність людської особистості, рівноправ’я чоловіків і жінок та рівність великих і малих націй,

намагаючись сприяти реалізації принципів, що їх містять Статут, Загальна декларація прав людини, Конвенція про запобігання геноцидові та покарання за нього, Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Декларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на ґрунті релігій або переконань, Конвенція про права дитини, а також інші відповідні міжнародні документи, які було прийнято на всесвітньому чи регіональному рівні, і міжнародні документи, укладені між окремими державами — членами Організації Об’єднаних Націй,

керуючись положеннями статті 27 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, стосовно прав осіб, що належать до етнічних, релігійних та мовних меншин,

вважаючи, що заохочення та захист прав осіб, які належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин, сприяють політичній та соціальній стабільності держав, у яких вони проживають,

підкреслюючи, що постійне заохочення та здійснення прав осіб, які належать до національних або етнічних релігійних і мовних меншин, як невід’ємна частина розвитку суспільства взагалі та в демократичних рамках на ґрунті верховенства закону сприяло б зміцненню дружби та співпраці між народами та державами,

вважаючи, що Організація Об’єднаних Націй покликана відігравати важливу роль у захисті меншин,

беручи до уваги роботу, виконану дотепер у рамках Організації Об’єднаних Націй, зокрема Комісією з прав людини, Підкомісією з запобігання дискримінації та захисту меншин, органами, створеними на виконання міжнародних пактів про права людини та інших відповідних міжнародних документів у галузі прав людини, на заохочення та захист прав осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних і мовних меншин,

зважаючи на значну роботу, виконану міжурядовими та урядовими організаціями для захисту меншин, а також для заохочення і захисту прав осіб, які належать до національних або етнічних, релігійних і мовних меншин,

визнаючи необхідність забезпечення більш ефективного впровадження в життя міжнародних документів із прав людини стосовно прав осіб, які належать до національних чи етнічних, релігійних і мовних меншин,

проголошує цю Декларацію про права осіб, які належать до національних чи етнічних, релігійних і мовних меншин:

Стаття 1

1. Держави захищають на своїх територіях існування та самобутність національних чи етнічних, культурних, релігійних і мовних меншин, заохочують створення умов для розвитку їх самобутності.

2. Держави вживають належних законодавчих та інших заходів для досягнення цих цілей.

Стаття 2

1. Особи, які належать до національних чи етнічних, релігійних і мовних меншин (надалі називаються особами, які належать до меншин), мають право користуватися досягненнями своєї культури, сповідувати свою релігію та відправляти релігійні обряди, а також користуватися своєю мовою у приватному житті та публічно, вільно та без втручання чи дискримінації у будь-якій формі.

2. Особи, які належать до меншин, мають право брати активну участь у культурному, релігійному, громадському, економічному та державному житті.

3. Особи, які належать до меншин, мають право брати активну участь у прийнятті на національному і, де це необхідно, регіональному рівні рішень, стосовно тієї меншини, до якої вони належать, або тих регіонів, у яких вони проживають, у порядку, що не суперечить національному законодавству.

4. Особи, які належать до меншин, мають право створювати власні асоціації, забезпечувати їх функціонування та підтримувати без будь-якої дискримінації вільні та мирні контакти з іншими членами своєї групи та з особами, які належать до інших меншин, а також контакти через кордони з громадянами інших держав, з якими вони зв’язані національними, етнічними, релігійними або мовними зв’язками.

Стаття З

1. Особи, які належать до меншин, можуть здійснювати свої права, в тому числі права, викладені в цій Декларації, як індивідуально, так і спільно з іншими членами своєї групи без будь-якої дискримінації.

2. Використання або невикористання прав, викладених у цій Декларації, не призводить до якихось негативних наслідків для становища будь-якої особи, що належить до меншини.

Стаття 4

1. У разі необхідності держави вживають заходів для забезпечення того, щоб особи, які належать до меншин, могли повною мірою та ефективно здійснювати свої права людини та основні свободи без будь-якої дискримінації і на підставі повної рівності перед законом.

2. Держави вживають заходів для створення сприятливих умов, що дозволяють особам, які належать до меншин, виражати свої особливості й розвивати свою культуру, мову, релігію, традиції та звичаї за винятком тих випадків, коли конкретна діяльність здійснюється з порушенням національного законодавства та суперечить міжнародним нормам.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Релігієзнавство (Сидоренко О.П.)