Головна Головна -> Підручники -> Підручник Адміністративне право України (В.Б. Авер'янов) скачати онлайн-> § 3. Особливості підстав адміністративної відповідальності юридичних осіб

§ 3. Особливості підстав адміністративної відповідальності юридичних осіб



Залежно від рівня оцінки вини юридичних осіб та особливостей об’єктивної сторони їх протиправних дій можна виділити декілька різновидів адміністративних проступків (правопорушень) юридичних осіб, які відмінні від традиційних наукових уявлень про підстави адміністративної відповідальності фізичних осіб. Особливості таких підстав щодо юридичних осіб відображено у складі наступних адміністративних проступків.
Об’єктивно винне діяння. Багатьма законами України передбачається адміністративна відповідальність юридичних осіб за діяння, які не можуть не бути наслідком дій або бездіяльності фізичних осіб, що входять до складу юридичної особи. Наприклад, Законом України “Про виключну (морську) економічну зону України” встановлена відповідальність юридичних осіб за незаконну розвідку чи розробку природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України, а так само створення штучних островів, будівництво установок і споруд, встановлення навколо них зон безпеки без дозволу спеціально уповноваженого органу України; незаконне видобування природних ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони України; незаконне ведення у виключній (морській) економічній зоні України морських наукових досліджень тощо. Очевидно, що зазначені діяння не можуть відбуватися поза людською свідомістю і волею. При притягненні до відповідальності за ці правопорушення про наявність вини юридичної особи свідчить вже сам факт вчинення діяння, причому до уваги достатньо взяти лише перший з перелічених у попередньому параграфі компонентів об’єктивної сторони протиправних дій. Подальше ж визначення конкретних осіб, чиї дії потягнули за собою протиправні дії юридичної особи, та встановлення характеру їх психічного ставлення до зв’язку між їх діями та протиправними діями юридичної особи недоцільне, оскільки ця інформація вже зайва: вона жодним чином не впливає на розмір стягнення. Це дає змогу зробити висновок, що в подібних випадках існує такий різновид адміністративного правопорушення, як об’єктивно винне діяння.
Як відомо, таким формам реалізації норм права, як виконання (в тому числі додержання) та використання норм права відповідає певна форма протиправної поведінки. Наприклад, для додержання норм права такою поведінкою буде порушення встановленої нормами права заборони, і воно виражатиметься в активних діях суб’єкта.
Усі вищенаведені норми Закону України “Про виключну (морську) економічну зону України” містять заборону здійснення певних дій: незаконної розвідки чи розробки природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України, створення штучних островів, будівництва установок і споруд, встановлення навколо них зон безпеки, незаконного видобування природних ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони України, незаконного ведення у виключній (морській) економічній зоні України морських наукових досліджень тощо. При цьому порушення зазначених заборон можуть бути виключно наслідком активних свідомих дій фізичних осіб, що входять до складу юридичної особи.
Отже, об’єктивно винне діяння як підстава адміністративної відповідальності юридичних осіб має місце, якщо протиправне діяння полягає в активних діях, що порушують встановлені законодавством заборони.
Складне правопорушення. Визначення протиправності дій юридичної особи у повному обсязі (і об’єктивна і суб’єктивна сторони) відбувається у тих випадках, коли учасниками відносин адміністративної відповідальності виступають одночасно і юридична, і фізична особа, що входить до її складу. Зокрема, це стосується випадків, коли за одне адміністративне правопорушення до адміністративної відповідальності притягуються одночасно / власне юридична особа, і окремо її посадова особа.
Зазначений вид адміністративного правопорушення досить поширений. Так, ст. 1 Закону України “Про відповідальність підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про ветеринарну медицину” передбачено одинадцять складів правопорушень підприємств, установ та організацій у галузі ветеринарної медицини і водночас ст. 107 КпАП передбачена адміністративна відповідальність посадових осіб за порушення правил з карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог. При цьому об’єктивна сторона правопорушень, передбачених згаданим Законом, збігається з об’єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 107 КпАП.
Аналогічно збігається об’єктивна сторона правопорушень підприємств, установ та організацій, передбачених ст. 46 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, та об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 42 КпАП для посадових осіб. Така ж ситуація простежується і щодо ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, і ст. 1551 КпАП та у багатьох інших випадках.
Суб’єктами правопорушень, передбачених у зазначених статтях КпАП, є, як правило, посадові особи підприємств, установ та організацій, а об’єктивна сторона цих протиправних діянь для посадових осіб має дві складові: а) дії окремої посадової особи; б) дії власне юридичної особи. Причому дії юридичної особи є наслідком протиправних дій відповідних посадових осіб. Водночас об’єктивна сторона відповідних правопорушень юридичних осіб, відповідальність за вчинення яких передбачена окремими законами, також складатиметься з тих самих дій, але тільки юридичної особи.
Оскільки діяння, що складають об’єктивну сторону правопорушення посадової особи, не можуть існувати окремо від об’єктивної сторони правопорушення юридичної особи, і навпаки, то такі правопорушення можна розглядати як одне ціле і вважати складним правопорушенням.
Отже, складне правопорушення має місце, коли об’єктивна сторона правопорушення юридичної особи, за яке передбачена адміністративна відповідальність, є необхідною ознакою об’єктивної сторони адміністративного правопорушення його посадової особи, і навпаки. Оскільки об’єктивна сторона адміністративного правопорушення посадової особи включає і власні дії, і їх наслідки у вигляді протиправних дій юридичної особи, а також причинний зв’язок між ними, то при визначенні суб’єктивної сторони цього правопорушення необхідно оцінювати як психічне ставлення посадової особи до власних дій, так і ставлення до їх наслідків — протиправних дій юридичної особи. Відтак одночасно із встановленням вини посадової особи встановлюється і вина юридичної особи.
Правопорушення з виділеним суб’єктом. Досить поширені випадки, коли об’єктивна сторона правопорушення виявляється у протиправних діях юридичної особи, а суб’єктом правопорушення виступає її посадова особа. Як приклад можна навести статтю 170 КпАП, якою передбачена відповідальність посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян — власників підприємств або уповноважених ними осіб за випуск продукції (товарів), реалізацію (обмін) продукції (в тому числі імпортної) виготовлювачем або продавцем, виконання робіт, надання послуг підприємствам або громадянам – споживачам без сертифіката відповідності, якщо його наявність передбачена діючим законодавством.
Під реалізацією продукції можна розуміти передачу права власності на вироблену продукцію на підставі таких цивільно-правових договорів, як договори купівлі-продажу або поставки. Якщо продукція виробляється підприємством, тобто юридичною особою, то стороною зазначених договорів буде саме підприємство, і тому реалізацію продукції може здійснювати саме підприємство як юридична особа, а не її посадові особи чи громадянин — власник підприємства. Аналогічно випуск продукції (товарів), виконання робіт, надання послуг здійснюватимуться саме юридичною особою.
Отже, об’єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 170 КпАП, становитимуть дії суб’єкта юридичної особи, тоді як суб’єктом цього адміністративного правопорушення визнається посадова особа чи громадянин — власник підприємства.
У наведеному прикладі існує певний розрив між суб’єктивною та об’єктивною стороною правопорушення. Згідно із ст. 9 КпАП адміністративне правопорушення (проступок) – це винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність. У ст. 10 КпАП зазначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо правопорушник усвідомлював протиправний характер своєї дії або бездіяльності, передбачав його шкідливі наслідки і бажав їх або свідомо допускав настання цих наслідків. Уданому випадку посадова особа або громадянин – власник підприємства повинні усвідомлювати протиправний характер саме своїх дій, а не дій юридичної особи.
Для визнання посадової особи суб’єктом наведеного вище правопорушення повинен існувати зв’язок між діями цієї посадової особи і протиправними діями юридичної особи. Єдиним варіантом такого зв’язку може бути лише те, що протиправні дії юридичної особи є наслідком дій її посадової особи. Отже, у ході кваліфікації такого роду правопорушень досліджується об’єктивна сторона протиправних дій юридичних осіб у повному обсязі — по всіх наведених у попередньому параграфі трьох компонентах. А для встановлення суб’єкта цього адміністративного проступку необхідно виділити конкретну посадову особу, чиї дії потягнули за собою вчинення протиправних дій юридичною особою.
Відтак правопорушення з виділеним суб’єктом має місце, коли необхідною ознакою його об’єктивної сторони є протиправні дії юридичної особи, а суб’єктом виступає посадова особа, що діяла від її імені, або така, чиї дії безпосередньо потягли за собою протиправні дії юридичної особи.
Різноманітність підстав адміністративної відповідальності юридичних осіб значною мірою зумовлена потребами забезпечення ефективності застосування заходів цієї відповідальності. В одних випадках ефективним буде вплив тільки на юридичну особу, в других — і на юридичну особу, і на фізичних осіб, що входять до її складу (складне правопорушення), а у третіх — тільки на фізичних осіб, що входять до складу юридичної особи (правопорушення з виділеним суб’єктом). Крім того, з допомогою наведених вище специфічних підстав адміністративної відповідальності досягається належне врахування суб’єктивної сторони правопорушень юридичних осіб.

< П








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Адміністративне право України (В.Б. Авер'янов)