Головна Головна -> Підручники -> Підручник Соціологія (Макеєв С.О.) скачати онлайн-> Концепція гуманістичного коефіцієнта

Концепція гуманістичного коефіцієнта



Проект гуманістичної соціології Ф. Знанецького обґрунтовується за допомогою так званого гуманістичного коефіцієнта. Специфіка і функції цього коефіцієнта розкриваються в працях “Соціологія виховання” (1928—1930), “Метод соціології” (1934), “Науки про культуру” (1952).

За Ф. Знанецьким, культурна дійсність не існує поза гуманістичним коефіцієнтом. Міф, твір мистецтва, мовне вираження, інструмент, право, соціальний лад є тим, чим вони є тільки як свідомі людські явища. Пізнання цих явищ можливе лише завдяки досвіду та дії свідомих індивідів або груп індивідів, які створили їх і користуються ними.

Як евристичний інструмент пізнання гуманістичний коефіцієнт пов’язаний з онтологічною характеристикою культурних фактів, а також з методологічним підходом до їх дослідження. В онтологічному плані гуманістичний коефіцієнт підкреслює залежність будь-яких культурних явищ чи фактів від людського досвіду та діючих суб’єктів. Факти культури є “чиїмись”, вони не бувають “нічиї”. Це означає, що на противагу вченому-природознавцю, який намагається виявити деякий порядок поміж емпіричних фактів, повністю незалежних від свідомих людських елементів, дослідник культури намагається визначити деякий порядок поміж емпіричних фактів, які залежать від цих елементів, ними створені та підтримані.

Іншими словами, будь-який емпіричний факт, що досліджується, слід розглядати крізь призму гуманістичного коефіцієнта, “тобто так, як цей факт уявляється тим людським індивідам, які його відчувають і використовують”.

За допомогою гуманістичного коефіцієнта Ф. Знанецький вказує насамперед на специфічність культурних фактів. Разом з тим він виступає проти суб’єктивістської інтерпретації цього коефіцієнта. Зовсім не обов’язково, вважає вчений, будь-яка цінність у складі культури має належати сфері досвіду кожного індивіда. Досить, щоб вона належала йому потенційно. Сфера культури, в якій значення піддається об’єктивації, перебуває за межами індивідуального досвіду. Об’єктивність цінностей тут, щоправда, ніколи не буває повною, проте вона тим повніша, чим більш внутрішньо монолітною є система цінностей.

У цілому концепція гуманістичного коефіцієнта, по-перше, репрезентує новий погляд на ті явища, якими займалась натуралістична соціологія, по-друге, з її допомогою здійснено спробу розширити традиційне коло соціологічних інтересів. Не заперечуючи впливу чуттєвих явищ на культурне життя, Ф. Знанець-кий вимагав, щоб цей вплив визначався “в гуманістичних термінах”. Він підкреслював, що “достеменне середовище соціальних груп — це не те середовище, котре доступне спостерігачеві і пізнане ним… це те, що самі члени тих груп сприймають як дане протягом їхнього досвіду”.

У людському досвіді, вважає Ф. Знанецький, наявні предмети, які не тільки мають значення, а й частково — іноді майже повністю — є нематеріальними у своєму змісті та невідповідними чуттєвому сприйняттю. Такими предметами є, наприклад, міфи та інші релігійні факти, політичні інститути, зміст літературних творів, наукові та філософські поняття. В цьому зв’язку не випадково культура, за Ф. Знанецьким, постає значною мірою як “духовна” дійсність.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Соціологія (Макеєв С.О.)