Головна Головна -> Підручники -> Підручник Соціологія (Макеєв С.О.) скачати онлайн-> Перспективи нерівності

Перспективи нерівності



Сьогодні людство, мабуть, примирилося з невідворотністю нерівності, але нерівності, яка не ображає людської гідності, спирається на чіткі та зрозумілі засади, не припускає узурпації благ і можливостей для виключного користування окремими індивідами чи групами.

Як показує досвід останніх десятиліть, рівність у світі не зростає, однак поліпшення умов існування перетворює нерівність, що зберігається, на припустиму й легітимну. Наука і мистецтво жити в нерівності полягають нині в тому, щоб створити та вчасно видозмінювати механізми компенсації неминучих наслідків її. Не випадково, наприклад, досить широке коло благ та можливостей, пов’язаних із задоволенням найважливіших життєвих потреб і домагань, в економічно розвинених країнах порівняно швидко потрапляє в розпорядження широких мас населення. На це орієнтується виробництво товарів та послуг, нові продукти в найкоротший строк стають доступними для пересічного покупця. Елітне та престижне споживання зберігається, але на фоні не злиднів, а досить високого достатку.

Ідеалом і реальною практикою, що компенсує негативні наслідки стратифікації, стає “рівність стартових можливостей”. Образ бігунів, що завмерли на стартовій лінії, переконливо і, мабуть, вичерпно розкриває його зміст. Доступу до старту не обмежують станові, національні, расові, класові та будь-які інші привілеї. Принципи політичної рівності та економічної свободи гарантують участь усім. Дистанція ж для всіх однакова — по пересіченій місцевості ринкової економіки до високих прибутків, соціального престижу, влади. Індивіду, що стає на шлях самостійного життя, пропонують показати себе, почавши з нуля, досягти того, на що здатен. На фініші, який, як відомо, недосяжний для всіх одночасно, кожен повинен констатувати, що всіма здобутками він зобов’язаний лише самому собі (self made man).

Насправді, зрозуміло, не доводиться говорити про рівність можливостей вихідця із заможної сім’ї і з бідної. Проте ця обставина не змінює принципу, за яким окремі індивіди й суспільство в цілому повинні невтомно піклуватися про те, щоб незалежно від місця в соціальній ієрархії кожен реалізував себе згідно з критеріями домінуючої системи цінностей і мав однакові з іншими шанси втілити в життя свої мрії та наміри. Якщо освіта, наприклад, платна, то створюється система позичок, дотацій, субсидій, що не дає змоги платні за освіту перетворитися на нездоланний бар’єр, перешкодити будь-кому набути бажаної кваліфікації або посісти обрану позицію.

Компенсатором нерівності є також механізм формування так званого середнього класу. Уявлення про нього супроводжували спроби впоратися з дилемою “багатство — бідність”. Уже для Арістотеля кращими людьми були ті, що належали до середнього класу, з помірними бажаннями, здатні приборкати терзання і муки жадоби, протистояти пристрастям й емоціям. Один з авторів американської конституції Томас Джефферсон мріяв наділити кожного американця 50 акрами землі й таким чином реалізувати уявлення про середній клас. І нині до “середнього” належить переважна більшість населення, що володіє достатніми засобами для заможного існування та заперечує колишню поляризацію на багатих і бідних. Наявність численного середнього класу недвозначно вказує на досягнення суспільством фази прийнятної, легітимної нерівності, що не розпалює соціальні чвари та ворожнечу. Нині для багатьох суспільств формування середнього класу є метою і нагальною потребою в процесі досягнення високого ступеня стабільності та соціальної інтеграції.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Соціологія (Макеєв С.О.)