Головна Головна -> Підручники -> Підручник Соціологія (Макеєв С.О.) скачати онлайн-> Рольова структура особистості й рольові конфлікти

Рольова структура особистості й рольові конфлікти



“Так, світ — театр, де всі чоловіки й жінки — актори. Тут кожному приписаний свій вихід, і не одну з них кожен грає роль”, – ці відомі слова Вільяма Шекспіра начебто спеціально пристосовані до теорії соціальних ролей. Представник айовської соціологічної школи М. Кун запропонував цікавий тест “двадцяти висловлювань” для відповіді на запитання “Хто я?”, залучивши до нього кількасот студентів. Кожна з відповідей належала до об’єктивного чи суб’єктивного типу. До першого належали такі відповіді, як “студент”, “одружений”, “спортсмен” та ін.; до другого — “добрий”, “втомлений”, “допитливий” та ін. Виявилося, що в переважній більшості передусім наводилися об’єктивні характеристики. Отже, на думку М. Куна, саме вони посідають головне місце в структурному зображенні особистості.

Людина входить до складу багатьох соціальних груп і, отже, є носієм різних соціальних ролей. Вони можуть бути постійними — професійні, сімейні та ін. (наприклад, роль студента, сина, чоловіка, спортсмена, члена громадського руху, власника собаки та ін.) та ситуативними (роль покупця магазину, клієнта ательє, пасажира та ін.).

Входження індивідів до різноманітних соціальних угруповань, які характеризуються різною системою очікувань, множинність соціальних ролей, виконуваних індивідом, спричиняють виникнення рольових конфліктів. Загалом їх можна звести до двох типів.

Перший можна назвати міжособистісним рольовим конфліктом, який виникає на ґрунті незбігу очікувань щодо змісту однієї й тієї самої соціальної ролі. Точне дотримання рольових правил досить легко здійснити у разі “писаних” правил, скажімо, у військовій організації, де всі обов’язки точно й однозначно розписані уставом. І набагато складніша справа з ролями “неписаними”, які визначаються традицією, культурою, особливостями окремих груп, де виховувався чи перебував індивід. Це особливо очевидно, коли зустрічаються люди, які належать до різних культур. Проте в сучасному суспільстві, яке характеризується значною варіабельністю соціальних норм, у різних групах можуть формуватися різні уявлення про одну й ту саму соціальну роль. Най-типовішим прикладом тут є конфлікти молодожонів, які виховувалися, звичайно, в різних сім’ях і мають різне уявлення щодо соціальних ролей дружини і чоловіка. Якщо, на думку чоловіка, головним призначенням дружини є створення побутових вигод та забезпечення регулярного харчування, а дружина вважає, що шлюб призначений для того, аби її вдома чекали спочинок і духовне розуміння, очевидно, що конфлікт тут невідворотний і, як правило, закінчується або зміною рольових очікувань, або розривом і пошуком більш відповідного до очікувань партнера.

Рольовий конфлікт може бути не лише міжособистісним, а й внутрішньоособистісним. Кожна особа “не одну грає роль”, і вимоги цих ролей, зумовлені нормами соціальних груп, де струк-туруються ролі, можуть не збігатися або навіть суперечити одна одній. Наприклад, на думку дружини, добрий чоловік не повинен вживати спиртних напоїв, а компанія приятелів завжди робить це при своїх зустрічах. І та, й інша групи є значущими для людини, яка перебуває в них і не хоче втрачати жодну з них.

Дуже важливою, хоча й повсякденною, є ситуація, коли виконувані людиною ролі об’єктивно, за змістом, не суперечать одна одній, більше того, без їхнього повного набору структура особистості не є повноцінною. Проте за умов обмеженості ресурсів сил і часу ці ролі вступають у справжнє протиборство. Типовий приклад — намагання жінки повноцінно виконувати ролі кваліфікованого працівника, дружини, матері та привабливої жінки. У такій ситуації постає дилема: або знизити рівень домагань і виконувати всі ролі абияк, або ж зосередитися на кількох з них, відкинувши решту чи розглядаючи їх як другорядні. Такий вибір завжди болісний, бо всі ролі однаково значущі. Однак його доводиться робити, інакше індивіда може спіткати доля Бузикіна з фільму Георгія Данелія “Осінній марафон”. Цей герой ущент висотаний прагненням поєднати непоєднуване і в кожній ролі бути “відмінником”: турботливим чоловіком і батьком, люблячим коханцем, уважним до студентів викладачем, творчим працівником, надійним другом, що завжди готовий прийти на допомогу, добрим сусідом тощо. І от біжить він свій нескінченний марафон, зазнаючи краху в усіх численних іпостасях.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Соціологія (Макеєв С.О.)