Головна Головна -> Підручники -> Підручник Соціологія (Макеєв С.О.) скачати онлайн-> Аналіз розмови

Аналіз розмови



Аналіз розмови {conversation analysis) — суттєва складова нової дисципліни. Праці Харві Сакса і Г. Гарфінкеля в цій галузі Е. Лівінгстон називає “справжнім діамантом у методологічній короні етнометодології”. Аналіз розмови (або конвер-саційний аналіз) — це дисципліна, спрямована на вивчення структури розмови. На відміну від традиційної соціології, яка, досліджуючи мову, звертає увагу переважно на “приховані” реальності — цінності, установки, переконання, етнометодологія сфокусована на формальних структурах повсякденних діалогів.

Аналізуючи тексти ненавмисних, спонтанних мовних актів, соціологи виділили такі ординарні події (етапи) бесіди: її початок і кінець, обмін репліками, тематичні й смислові повороти, накладання й повтори реплік тощо. Кожний з цих структурних етапів має цілком визначений початок і кінець, а також містить речення як складову. X. Сакс і Еммануель Щеглофф створили концептуальні засоби для структурування розмови з урахуванням черговості учасників, серед яких хтось починає і закінчує розмову, змінює тему бесіди, перебиває співбесідника, виправляє помилки. Вони описали деякі формальні структури (або правила) організації розмови, які полягають у з’ясуванні послідовності реплік співбесідника, що піддавалися детальному опису та класифікації. Ці правила дістали назву “правил слідування”, а функції їх полягають у регулюванні порядку послідовності реплік у мовних актах, а також у поєднанні процедур інтерпретації. Було з’ясовано, як порушення цих правил перешкоджає розумінню й утруднює міжособистісне спілкування.

Для збирання первісної інформації X. Сакс і його послідовники використовували аудіо- і відеозаписи. До аналізу залучалися детальні фонетичні транскрипції і все, що чути на плівці, — паузи, повтори, накладання реплік, інтонації тощо. У відеозаписах досліджувались також міміка, погляди, жести, які супроводжували висловлювання співбесідників. Найціннішим вважається аналіз телефонних записів, оскільки в телефонній бесіді можливим є тільки звуковий доступ до партнера. Е. Щеглофф досліджував процеси, завдяки яким досягається ідентифікація, впізнання того, хто розмовляє по телефону. Він детально описав роль самоназв, інтонацій, звернень та інших методів, які співбесідники використовують для виявлення і досягнення ідентифікації. Етнометодо-логи провели досить витончені й скрупульозні дослідження. Одне з них присвячено, наприклад, вивченню початку розмови — перших “п’яти секунд спілкування”.

Завдяки працям X. Сакса було з’ясовано природну організацію бесіди як упорядкованого обміну репліками партнерів, розмова яких має сенс При цьому осмислене говоріння здійснюється так, що його пояснюваність (природна організація) стає очевидно непомічуваним атрибутом мовної інтеракції. Співбесідники не називають запитання “запитанням”, а практично здійснюють акт запитування так, що він стає зрозумілим (очевидно пояснюваним) саме як процес запитування.

З погляду етнометодології, найважливішим досягненням X. Сакса є те, що він запропонував розуміти бесіду як специфічний соціальний об’єкт, а розмовну практику — як порядкостворю-ючий соціальний процес. X. Сакс в упорядкованості буденної розмови вбачав проблему соціального порядку і прагнув виявити феноменальні деталі такої упорядкованості.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Соціологія (Макеєв С.О.)