Головна Головна -> Підручники -> Підручник Соціологія (Макеєв С.О.) скачати онлайн-> Індексичні та об’єктивні вислови

Індексичні та об’єктивні вислови



Під час розмов індивіди використовують переважно два види суджень, які Г. Гарфінкель називав “індексичними” та “об’єктивними”.

Значення об’єктів, дій рідко бувають однозначними і простими, швидше, навпаки, вони змінюються залежно від контексту. Щоб вкласти однозначний зміст у те, що говориться, потрібно, аби розмова мала зв’язок з часом і місцем. У контексті людина використовує індексичні вислови, які не можуть бути визначені однозначно, але без пояснень зрозумілі в конкретній ситуації певним людям, залученим до цієї ситуації. їх значення цілком формується ситуативними обставинами. Індексичні вислови — судження, значення яких слухач не зможе зрозуміти без знання або ймовірного припущення щодо біографії й мети того, хто вживає вислів, попереднього перебігу розмови, обставин вимови (інтонації), внутрішніх стосунків співбесідників, зв’язку змісту бесіди з іншими подіями – – минулими та майбутніми. Вислови ці стосуються певної людини, часу або місця, які прямо не називаються у репліці. Смисл їх змінюється разом з обставинами вживання.

Виявити контекстуальну детермінацію найлегше у повсякденних розмовах. Буденна мова містить багато слів, за допомогою яких вислів визначається ситуативно (коса, ручка, ключ). Словом “ручка”, наприклад, можна назвати і ручку дверей, і кулькову ручку або ручку дитини. Лише контекст, у якому слово вживається, надає йому конкретного значення. У розмові ми визначаємо ситуацію за допомогою, наприклад, особових займенників (я, ти, воно) і прямо вказуємо “тут”, “тепер” або “тоді”, “це”; ми можемо також показати жестом, коли маємо щось на увазі, словами ми це висловили б як “саме це”. Такі слова — прості приклади іидексичних висловів. Отже, дії та міркування повсякденного життя індексичні у своїй основі. Значення предмета, явища, зв’язку конкретизуються завдяки контексту і екстралінгвістичним чинникам (жестам, міміці, інтонації тощо).

Г, Гарфінкель говорить про “незціленну індексичність” висловлювань повсякденної мови. Серед близьких людей одна тема розмови може виконати “роботу довгого параграфа, а жести, рухи тіла та інтонації можуть створити контекст, який ми не опишемо і на десяти сторінках”. Учений наводить приклади контекстуальної детермінації значень, аналізуючи звичайну розмову між чоловіком і дружиною. (У лівому стовпчику — розмова між подружжям, яка справді відбулася, у правому — інтерпретація її.)

Чоловік: Дан сьогодні пенні до лічильника на авто стоянці, йому не хто не допомогав.

Сьогодні вдень я забирав нашого чотирирічного сина Дана з дитячого садка; коли ми зупинилися на платній стоянці автомобілів, він зумів дістати до лічильника і вкинути до нього пенні; лічильник розташований досить високо, і раніше хлопчик діставав до нього лише тоді, коли його піднімали.

Дружина:

Ти брав його сьогодні до магазину грамплатівок ?

Оскільки він опустив пенні в лічильник , мабуть, ти зупинявся біля магазину дорогою до дитячого садка чи коли їхали назад. Чи ви ще десь зупинялися?

Чоловік:

Ні, до взуттє вої майстерні.

Ні, я зупинився біля магазину грамплатівок, коли їхав по нього, а дорогою додому ми заїхали до взуттєвої майстерні.

Дружина:

Навіщо?

Одну причину, з якої ти міг зупинитися біля взуттєвої майстерні, я знаю. А насправді, чому ти зупинився?

Чоловік:

Купив нові шнурки для черевиків.

Як ти пам’ятаєш, днями я порпав шнурок від коричневих напівчеревикіп, тому довелося купити нові шнурки.

Дружина:

На твої черевики треба терміново поставити набійки.

Я ще дещо мала на увазі: ти міг би віднести до майстерні чорні черевики, на них треба терміново поставити набійки.Ти б краще якомога швидше віддав їх до ремонту.

Для нас ця розмова майже нічого не означає. Ми не знаємо, хто такий Дан, де знаходиться магазин грамплатівок і які проблеми у чоловіка зі взуттям… Проте наші співрозмовники чудово порозумілися, оскільки їхні спільні обов’язки, побут, приватний досвід спілкування, взаємне кохання Й інтерес дають їм можливість “читати між рядками” і розуміти одне одного без слів. Багато обставин, які подружжя не згадувало в розмові, приймалися ними як дані. Інші обставини, які сторони вважали зрозумілими, також не були висловлені. В основі лежить відома спільна дійсність, більш-менш невисловлена, яка робить розмову зрозумілою її учасникам.

Висловам розмовної мови властиві неповнота, згорнутість конструкцій, різні інтонації. Вона рясніє двозначностями, натяками, переносними значеннями, недомовками та іншими моментами, які звичайно не стоять на заваді порозуміння між людьми одного мовного та культурного середовища. Для повної передачі значення крім слів слід брати до уваги інтонацію, жести, міміку співбесідника, а також низку інших ознак, які свідчать про те, як учасники осмислюють природу ситуації взаємодії.

Отже, індексичні вислови описують специфічне й унікальне. Місця, об’єкти, події, поведінка людей набувають буденного в буденності саме завдяки індексичним висловлюванням. Останні мають власну раціональність, тобто здатність створювати під час описів діяльності самими її учасниками уявлення про впорядкований характер цієї діяльності. “Термін “етнометодологія”, — наголошує Г. Гарфінкель, — стосується вивчення раціональних властивостей іидексичних висловів та інших практичних дій як контекстуально зумовленої реалізації… методів повсякденного життя”. Отже, контекстуальна детермінація є основним фокусом етнометодологічних досліджень, а соціологія з погляду етно-методології є наукою про ситуативне творення значень.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Соціологія (Макеєв С.О.)