Головна Головна -> Підручники -> Підручник Соціологія (Макеєв С.О.) скачати онлайн-> Розділ 10. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Розділ 10. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ



Висока динамічність сучасних соціально-економічних і політичних процесів, спрямування переважної більшості досліджень на одержання інформації про реакції як усього населення, так і окремих соціально-демографічних груп на ті чи інші управлінські рішення висунули на перший план два порівняно нових для практики вітчизняної соціології типи досліджень: оперативні дослідження та експрес-опитування. Ці типи досліджень застосовуються переважно для вивчення громадської думки. Різниця між ними та відмінність їх від традиційних соціологічних досліджень полягає у термінах проведення. Для оперативного дослідження час від початку дослідження до завершення його вимірюється тижнями, для експрес-опитувань — днями.

Чим викликана така оперативність у вивченні громадської думки? По-перше, інтенсивність і тривалість громадської думки з будь-яких питань (тобто її реакція на ці питання) залежать переважно від актуальності та злободенності явищ і проблем, що вивчаються. Звичайно ці проблеми вимагають швидкого реагування. По-друге, громадська думка — досить динамічне та рухливе явище. Це стосується не тільки проблем, актуальних на той чи інший момент часу, а й “вічних”. Таким чином, вимога оперативності означає одночасне або майже одночасне вивчення всіх

виділених об’єктів спостереження, а дослідники повинні максимально скоротити час, протягом якого відбуватиметься збирання емпіричної інформації. По-третє, саме за громадською думкою міцно закріпилися такі стереотипні визначення, як “барометр ставлення населення…”, “індикатор громадської оцінки…” тощо. Це зумовило потребу проведення різноманітних досліджень громадської думки, що, у свою чергу, сприяло зростанню кількості фірм та організацій, які проводять опитування населення. Необхідність прийняття управлінських рішень з урахуванням громадської думки і характеру можливої реакції населення на прийняття тих чи інших рішень — ще один чинник, що визначає важливість оперативних досліджень.

Перелічені характеристики громадської думки дають підстави стверджувати, що цінність інформації про стан її тим більша, чим оперативніше здійснюються весь цикл вивчення громадської думки та окремі його етапи. У розв’язанні цієї проблеми провідну роль відіграють методи проектування соціологічного дослідження.

Розглянемо організаційну структуру соціологічного дослідження. Вона відображає певну послідовність дій дослідника, які забезпечують розв’язання поставлених завдань. Процес будь-якого соціологічного дослідження можна розбити на кілька етапів. У соціологічній літературі висловлюються різні думки щодо кількості та назв таких етапів. На нашу думку, найоптимальнішою при розгляді проблем проектування соціологічного дослідження є схема, що містить шість етапів: 1) теоретичний аналіз (розробка програми та проекту дослідження); 2) формування вибіркової сукупності; 3) відбір методів збирання первинної соціологічної інформації та методичне забезпечення соціологічного дослідження; 4) польові дослідження (збирання первинної соціологічної інформації); 5) обробка первинної соціологічної інформації; 6) аналіз та узагальнення матеріалу.

Продемонструємо на прикладі так званих теоретичних і прикладних досліджень різницю й особливості організації досліджень на окремих етапах. Насамперед зазначимо істотні відмінності між цими дослідженнями (розглянути такі відмінності досить важливо, оскільки оперативні дослідження й експрес-опитування є різновидами прикладного соціологічного дослідження).

Теоретичні дослідження, як правило, зорієнтовані на вивчення соціальних механізмів функціонування того чи іншого явища та аналіз чинників, які його зумовлюють, а прикладні — на статистичний опис та соціальну діагностику явищ, що цікавлять дослідника. Прикладне дослідження зосереджене на самому об’єкті, теоретичне ж вивчає всю систему, в якій цей об’єкт функціонує. У ньому трактування об’єкта і предмета є значно ширшим, ніж у прикладному, оскільки дослідників цікавить уся сукупність зв’язків та взаємовідносин, у які цей об’єкт включений. Відповідно специфіка об’єкта вивчення певним чином відбивається як на методиці дослідження, так і на обсязі та особливостях формування вибіркової сукупності. Перевірка спрямованості та структури досліджуваних зв’язків та відносин (за умови досить високої значущості відмінностей) потребує вибірки значно більшого обсягу, ніж при вивченні тенденцій розвитку об’єкта.

Відповідно змінюється стратегія соціологічного дослідження, а отже, і його структура. Так, на організацію та проведення теоретичного дослідження витрачається, як правило, 2—3 роки. Прикладні ж соціологічні дослідження проводяться протягом місяців, оперативні соціологічні дослідження — за кілька тижнів, експрес-опитування — протягом кількох днів. Тому від багатьох етапів” обов’язкових у теоретичних дослідженнях, доводиться відмовлятися у прикладних: значно менше часу витрачати на розробку програми дослідження — за звичаєм дослідники обмежуються розробкою лише окремих блоків соціологічної програми (формулюванням мети, завдань та основних робочих гіпотез дослідження).








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Соціологія (Макеєв С.О.)