Головна Головна -> Підручники -> Підручник Соціологія (Макеєв С.О.) скачати онлайн-> Формалізоване інтерв’ю

Формалізоване інтерв’ю



Формалізоване інтерв’ю можна розглядати і як один з різновидів інтерв’ю, і як перехідну від інтерв’ю до анкетування форму. Так, якщо під час роздавального анкетування анкетер зустрічається з респондентом, котрий сам неспроможний заповнити анкету (малограмотний, не володіє мовою опитування, поганий зір не дає можливості самостійно заповнити анкету тощо), в такому разі анкетер виконує функції інтерв’юера, опитуючи респондента за анкетою і пристосовуючи його відповіді до набору наперед сформульованих відповідей на запитання. При цьому ні порядок, ні формулювання запитань не зазнають змін.

Перевагами цього опитувального методу насамперед є:

1) можливість залучення як інтерв’юерів осіб без спеціальної підготовки;

2) впевненість дослідника в тому, що на запитання відповідає саме той респондент, який відібраний згідно з вимогами вибірки;

3) те, що інтерв’юер контролює ситуацію під час опитування і може спробувати переконати респондента продовжити опитування у разі його відмови.

Проте такому методу збирання соціологічної інформації властиві також суттєві недоліки:

1) присутність інтерв’юера (анкетера). На жаль, присутність інтерв’юера не завжди сприяє підвищенню якості одержаної інформації. Іноді респондентам заважає відверто відповідати на запропоновані запитання присутність сторонньої особи. Однак для деяких респондентів цей недолік перетворюється на перевагу: заповнення анкети в присутності інтерв’юера дисциплінує;

2) бажання провести опитування у стислі строки вимагає залучення до опитування досить великої кількості інтерв’юерів (норма навантаження на одного інтерв’юера не повинна перевищувати 12—15 інтерв’ю протягом опитування). Інтерв’ю — це досить трудомісткий вид роботи. Кожному інтерв’ю, як правило, передує значна підготовча робота, пов’язана з пошуком респондента, переконанням його взяти участь в опитуванні тощо. Не виключені випадки, коли інтерв’юер змушений повторно відвідати респондента, оскільки останній не завжди буває вдома. Як показує досвід, тільки трохи більше 50 % інтерв’ю беруться за першим відвіданням респондентів. Близько 20 % респондентів опитуються після повторних відвідань, опитування 15—18 % респондентів потребує більше трьох відвідань, а приблизно 10 % респондентів належать до важкодоступних одиниць спостереження;

3) іноді причиною перекручення соціологічних даних є сам інтерв’юер. Мається на увазі не його вплив на опитуваного, а те, що інколи інтерв’юери свідомо деформують одержану під час опитування інформацію. Про свідомі перекручення йдеться тільки тоді, коли інтерв’юер: а) бажаючи скоротити обсяг робіт, пов’язаних з опитуванням, сам заповнює кілька опитувальних документів; б) з’ясувавши після опитування (у разі роздавального анкетування), що респондент з якихось причин не відповів на запитання, інтерв’юер, не розшукуючи цю людину, самостійно відповідає на пропущене запитання; в) не зустрівшись із потрібним йому респондентом і не бажаючи витрачати час на повторні візити до нього, інтерв’юер опитує першу ж людину, яку зустріне, а основні соціально-демографічні характеристики, зазначені в завданні, переносить на опитану ним особу, тобто інтерв’юер свідомо йде на обман дослідників.

Слід підкреслити, що під час організації будь-якого опитування — інтерв’ю чи роздавального анкетування — з боку організаторів дослідження має здійснюватися хоча б вибірковий контроль за роботою залучених до опитування інтерв’юерів та анкетерів. Це, з одного боку, дисциплінує інтерв’юерів, а з іншого — дає змогу оцінити якість їхньої роботи.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Соціологія (Макеєв С.О.)