Головна Головна -> Підручники -> Підручник Судові та правоохоронні органи України (А.П. Гель, Г.С. Семаков, С.П. Кондракова) скачати онлайн-> 2.8. Статус професійних суддів, народних засідателів і присяжних

2.8. Статус професійних суддів, народних засідателів і присяжних



Відповідно до ст. 58 Закону України “Про судоустрій України” правосуддя в Україні здійснюють професійні судді та у визначених законом випадках народні засідателі й присяжні. Розгляд справ в апеляційному та касаційному порядку здійснюють виключно професійні судді.
Професійними суддями є громадяни, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані суддями і обіймають штатну суддівську посаду в одному із судів. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років і володіє державною мовою.
Суддями спеціалізованих судів крім вказаних осіб можуть бути також особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. У цьому разі на посаду судді спеціалізованого суду може бути рекомендований відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу освіту в галузі знань, що охоплюються межами юрисдикції відповідного спеціалізованого суду, і стаж роботи за спеціальністю не менше п’яти років. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.
Не можуть бути рекомендовані на посаду професійного судді громадяни:
– визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
– які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків судді;
– щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.
Перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років здійснюється Президентом України на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції. Усі інші судді обираються безстроково Верховною Радою України на підставі рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за поданням Голови Верховного Суду України (голови відповідного вищого спеціалізованого суду).
Особа, яка призначена на посаду судді чи обрана суддею безстроково, набуває статусу професійного судді відповідного рівня і спеціалізації судів: судді місцевого чи апеляційного загального або військового суду, судді Апеляційного суду України, судді Касаційного суду України, судді місцевого, апеляційного або вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду України.
Судді військових судів перебувають на військовій службі і входять до штатної чисельності Збройних Сил України. Військові звання суддям військових судів присвоюються Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України, якщо інше не встановлено законом. Строки та порядок присвоєння військових звань, порядок звільнення з військової служби суддів визначаються законом. Військовий суддя крім здійснення правосуддя не може залучатися до виконання інших обов’язків військової служби.
Професійний суддя розглядає справи по першій інстанції одноособово або у складі колегії суддів відповідно до вимог процесуального закону.
У своїй діяльності щодо здійснення правосуддя судді є незалежними, підкоряються тільки законові й нікому не підзвітні. Відповідно до Закону України “Про статус суддів” незалежність суддів забезпечується:
– встановленим законом порядком їх обрання (призначення), зупинення їх повноважень і звільнення з посади;
– особливим порядком присвоєння військових звань суддям військових судів;
– передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя;
– таємницею прийняття судового рішення і забороною її розголошення;
– забороною під загрозою відповідальності втручання у здійснення правосуддя;
– відповідальністю за неповагу до суду чи судді;
– правом судді на відставку;
– недоторканністю суддів;
– створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу;
– особливим порядком фінансування судів;
– системою органів судового самоврядування.
Будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і спричинює відповідальність згідно із законом. Суддя не зобов’язаний давати будь-які пояснення щодо суті розглянутих справ або справ, які перебувають у його провадженні, а також давати їх будь-кому для ознайомлення інакше, як у випадках і порядку, передбачених законом.
У ст. 13 Закону України “Про статус суддів” визначається, що судді недоторканні. Недоторканність суддів поширюється на їх житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв’язку, кореспонденцію, належне майно та документи і полягає в такому:
– суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом;
– суддя не може бути затриманий за підозрою у вчиненні злочину, а також підданий приводу чи примусово доставлений у будь-який державний орган у порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення. Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні злочину чи адміністративного правопорушення, стягнення за яке накладається в судовому порядку, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи;
– проникнення в житло чи службове приміщення судді, у його особистий чи службовий транспорт, здійснення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а також огляд, виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть здійснюватись тільки за вмотивованим рішенням суду, а також за згодою судді в разі прийняття головою відповідного суду рішення про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки;
– кримінальна справа щодо судді Конституційного Суду України та будь-якого суду загальної юрисдикції розглядається в першій інстанції апеляційним судом.
Суддя може бути звільнений з посади тільки в таких передбачених законом випадках:
– закінчення строку, на який його обрано чи призначено;
– досягнення суддею віку 65 років;
– неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
– порушення суддею вимог щодо несумісності;
– порушення суддею присяги;
– набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
– припинення його громадянства;
– визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
– подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Повноваження судді припиняються в разі його смерті.
Народ України безпосередньо бере участь у здійсненні судочинства через народних засідателів і присяжних.
Народними засідателями є громадяни України, які у визначених процесуальним законом випадках вирішують у складі суду справи разом з професійними суддями, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
Народні засідателі під час здійснення правосуддя користуються всіма правами судді. Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються в кількості, зазначеній у поданні голови суду, громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція цього суду, відповідають вимогам закону (ст. 66 Закону України “Про судоустрій України) і дали згоду бути народними засідателями.
Список народних засідателів місцевого військового суду за поданням голови цього суду затверджується начальником відповідного гарнізону. До списку включаються в кількості, зазначеній у поданні голови суду, військовослужбовці гарнізону, які відповідають вимогам, передбаченим законом.
Списки народних засідателів затверджуються на строк чотири роки і переглядаються в разі потреби, але не рідше як через два роки. Список народних засідателів публікується у друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.
Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг 25-річного віку і постійно проживає на території, де поширюється юрисдикція відповідного суду.
Не підлягають включенню у списки народних засідателів громадяни:
– визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
– які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків народного засідателя;
– щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість;
– депутати всіх рівнів, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, державні службовці апарату судів, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, адвокати, нотаріуси.
Включена у список народних засідателів особа зобов’язана повідомити суд про обставини, що виключають можливість її участі у здійсненні правосуддя.
Присяжними визнаються громадяни України, які в передбачених процесуальним законом випадках залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. Суд присяжних утворюється для розгляду по першій інстанції судових справ, визначених процесуальним законом.
Список присяжних за поданням голови апеляційного суду формується на підставі списків виборців комісією, склад якої затверджується відповідно Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, головою обласної ради, Київським та Севастопольським міськими головами. До складу комісії повинні входити уповноважені представники суду, органів юстиції та відповідної ради. У списки присяжних включаються громадяни, які постійно проживають на території відповідної області тощо і відповідають вимогам ст. 69 Закону України “Про судоустрій України”. Список присяжних затверджується рішенням відповідної ради.Списки присяжних апеляційних військових судів за поданням голів цих судів формуються з числа військовослужбовців, рекомендованих зборами військових частин та військових установ військових гарнізонів, розташованих на території, на яку поширюється юрисдикція апеляційного військового суду. Від кожного гарнізону у список присяжних включаються від п‘ятнадцяти до двадцяти військовослужбовців, які відповідають вимогам закону. Список присяжних апеляційного військового суду затверджується рішенням відповідної ради, на території якої розташований гарнізон. Списки присяжних затверджуються строком на чотири роки і переглядаються кожні два роки.
Присяжним може бути громадянин, який досяг 30-річного віку.
Не можуть бути присяжними особи:
– визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
– які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
– щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість;
– депутати всіх рівнів, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, державні службовці апарату судів, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, адвокати, нотаріуси.
При вирішенні всіх питань, пов’язаних з розглядом справи і постановленням судового рішення, народні засідателі мають такі самі права, як і професійний суддя. Передбачені законом гарантії незалежності й недоторканності професійних суддів поширюються на народних засідателів і присяжних на час виконання ними обов’язків зі здійснення правосуддя.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Судові та правоохоронні органи України (А.П. Гель, Г.С. Семаков, С.П. Кондракова)