Головна Головна -> Підручники -> Підручник Соціологія (Макеєв С.О.) скачати онлайн-> Вибірка в опитувальних мережах

Вибірка в опитувальних мережах



У теоретичних дослідженнях процес формування вибірки забирає приблизно рік-півтора. Організовувати оперативні дослідження можуть тільки спеціальні фірми та агенції з питань вивчення громадської думки, оскільки вони мають підготовлені й репрезентативні територіальні вибірки та інтерв’юерів. Для такого типу досліджень етап формування вибіркової сукупності полягає не в побудові нової оригінальної вибірки, а в організації робіт тільки на останньому ступені відбору: визначенні обсягу вибірки та способу відбору респондентів для спостереження. Соціолог звертається до послуг вибірки проведеного порівняно недавно або не дуже давно соціологічного дослідження, не вдаючись до деталей — які саме завдання вирішувала ця вибірка.

Під час організації теоретичних досліджень постійно виникає потреба у створенні спеціалізованих вибірок, наприклад у разі опитування, пов’язаного з національними проблемами (вибірка певних етнічних груп населення), опитування конфесійних груп тощо. Формування нової вибірки кожного разу, по-перше, потребує досить багато часу (що, як уже зазначалося, для оперативних досліджень та експрес-опитувань зовсім неприйнятно) і, по-друге, вимагає залучення спеціалістів, які займаються проблемами формування вибірки, що також не завжди можливо.

Оптимальне розв’язання цього завдання полягає у створенні багатоцільових, гнучких моделей вибірки, тобто моделей, що задовольняють різні цілі, а також дають змогу застосовувати вибірку (або частину її) досить довго (п’ять-вісім років), припускають гнучку варіацію схеми відбору (наприклад, на останніх ступенях) згідно з новими завданнями. Це одна з необхідних умов функціонування постійно діючих опитувальних мереж. Багатоцільовий характер вибірки означає можливість реалізації на ній цілого класу дослідницьких завдань, а це, у свою чергу, змушує автора проекту вибірки максимально розширити набір показників, за якими будуватиметься основа вибірки на перших ступенях відбору. Наявність двох або трьох заключних ступенів відбору дасть соціологу можливість варіювати схему вибірки від “суто” територіальної до змішаної.

Процес формування вибірки для розташування постійно діючої опитувальної мережі принципово майже не відрізняється від процесу формування вибірки для одноразового опитування. Є кілька моментів, які соціолог повинен враховувати. Насамперед менше значення має територіальна “розпорошеність” вибірки, оскільки як інтерв’юерів залучають людей, що мешкають у тих населених пунктах, де планується провести опитування. В цьому разі “розпорошеність” вибірки збільшує обсяг роботи лише на етапі організації мережі. Оскільки постійно діючі опитувальні мережі використовуються під час проведення опитувань різної тематичної спрямованості, то перед соціологом на етапі проектування вибірки стоїть завдання максимально розширити набір показників, які описують об’єкти репрезентації, принаймні на перших ступенях вибірки. Нарешті, стратегія формування вибірки для постійно діючої мережі інтерв’юерів має ґрунтуватися, принаймні на перших двох ступенях (а саме вони особливо важливі для дослідження), на застосуванні територіальної вибірки, тобто на цих ступенях відбору як об’єкт репрезентації використовують територіальні спільності (області, адміністративні райони, населені пункти). Отже, вибірка, що застосовується, має бути територіальною, багатоступеневою та районованою.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Соціологія (Макеєв С.О.)