Головна Головна -> Підручники -> Підручник Соціологія (Макеєв С.О.) скачати онлайн-> Аналіз однієї ознаки

Аналіз однієї ознаки



Первинні дані мають бути певним чином упорядковані. Для цього застосовують різноманітні статистичні методи — групування, обчислення узагальнюючих параметрів та коефіцієнтів, кореляційний, регресійний, кластерний, факторний аналіз та ін. Проте незалежно від того, який метод аналізу застосовується, першим і абсолютно необхідним кроком обробки даних е попереднє впорядкування інформації, переважно за допомогою статистичного групування та побудови статистичних таблиць.

Структура відповідей на запитання анкети наводиться в таблиці, де для кожного з можливих значень ознаки записано, скільки разів воно трапляється в сукупності зібраних даних. Таку таблицю називають таблицею одновимірного розподілу, одновимірною таблицею, або варіаційним рядом. Пакет ОСА дає змогу за лічені секунди побудувати один або кілька (навіть кілька десятків або кілька сотень) одновимірних розподілів. Результати обчислень можуть бути виведені на екран комп’ютера (для безпосереднього аналізу на екрані), на друкуючий пристрій або у файл на дискові.

Для ознаки “Задоволеність умовами праці” одновимірна таблиця має такий вигляд:

Задоволеність умовами праці*

Значення Частота % до всіх % до значень
Цілком задоволений 45 12,61 12,93
Більше задоволений, ніж не задоволений 88 24,65 25,29
Більше не задоволений, ніж задоволений 105 29,41 30,17
Повністю не задоволений 110 30,81 31,61
Без відповіді 9 2,52

* Було опитано 357 осіб, відповіли на запитання “Чи задоволені Ви умовами праці на Вашому підприємстві” 348 осіб (97,48 %).

Кількість опитаних у досліджуваній сукупності — 357. Для 348 опитаних (що становить 97,48 % загального обсягу сукупності) відоме значення ознаки “Задоволеність умовами праці”. Для інших (у нашому випадку їх 9) значення цієї ознаки не відоме (наприклад, інформація збиралася методом опитування, і деякі робітники підприємства не захотіли відповісти на поставлене запитання). Аналізуючи таблицю, ми бачимо, наприклад, що задоволених умовами праці — 45, а це становить 12,61 % загального обсягу сукупності та 12,93 % кількості робітників, які відповіли на поставлене запитання. Ми бачимо також, що переважна більшість опитаних робітників (29,41 % + 30,81 % – 60,22 %) або повністю, або частково не задоволені умовами праці.

Для ознак, заданих у метричних шкалах, пакет дає змогу всі значення ознаки розбити на певні інтервали, а вже потім будувати одновимірну таблицю.

Для того щоб полегшити аналіз великої кількості таблиць та мати можливість порівняти кілька таблиць, обчислюють узагальнюючі характеристики рядів розподілу. Одна з таких характеристик (її використовують дуже часто) — міри центральної тенденції. Для кількісної ознаки обчислюють середнє арифметичне значення цієї ознаки для всіх об’єктів сукупності. Для номінальних ознак узагальнюючою характеристикою ряду є мода — значення, що найбільш часто трапляється в одновимірній таблиці. Так, у наведеній вище таблиці модальним для ознаки “Задоволеність умовами праці” є значення “повністю не задоволений” (саме таких відповідей на поставлене запитання було найбільше). Для ознак, вимірюваних у порядкових шкалах, часто обчислюють таку міру центральної тенденції, як медіана — середній ряд упорядкованого ряду значень. Медіана має просту і водночас корисну властивість — принаймні половина всіх досліджуваних об’єктів має значення ознаки, не більші, ніж медіана, і водночас принаймні половина об’єктів — значення, не менші, ніж медіана.

Слід зауважити, якщо впорядкувати шкали за рівнем вимірювання (найвищий рівень — це метричні шкали, потім — порядкові шкали, далі — номінальні шкали), то можна сформулювати таке загальне правило: якщо певний показник визначений для шкали певного рівня вимірювання, то його можна обчислювати і для шкал більш високого рівня, але, звичайно, не можна обчислювати для шкал нижчого рівня.

Отже, застосувавши це правило для розглянутих нами мір центральної тенденції, можна легко упевнитися, що моду можна обчислювати не тільки для номінальних шкал, а й для порядкових та метричних шкал, але медіану не можна обчислювати для ознак, виміряних у номінальній шкалі.

Для того щоб оцінити весь ряд розподілу, обчислюють статистичні показники варіації ознак, або міри варіації. Для метричних ознак це — дисперсія, середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт варіації. Для якісних ознак розроблено спеціальні індекси якісної варіації. Чим більшим є значення відповідного показника варіації, тим більше розсіяні навколо середнього значення реальні значення ознаки, а отже, тим обережніше при побудові змістових висновків слід оперувати із середнім значенням.

Міри варіації дають змогу оцінити, наскільки сукупність однорідна за певною ознакою. Якщо вона неоднорідна, може виникнути потреба розбити цю сукупність на кілька однорідних за цією ознакою частин і аналізувати кожну з них окремо. Припустимо, ми вивчаємо задоволеність умовами праці на підприємстві. З логічних міркувань або з результатів попередніх досліджень нам відомо, що заробітна плата робітника впливає на задоволеність його умовами праці. Нехай коефіцієнт варіації заробітної плати для всієї сукупності робітників дорівнює 0,7. Тоді всю сукупність робітників слід розбити на приблизно однакові за рівнем заробітної плати групи (наприклад, так, щоб у кожній групі коефіцієнт варіації заробітної плати не перевищував 0,4) і проводити аналіз задоволеності умовами праці для кожної групи окремо.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Соціологія (Макеєв С.О.)