Головна Головна -> Підручники -> Підручник Прокурорський нагляд в Україні (І.Є. Марочкін, П.М. Каркач, Ю.М. Грошевой) скачати онлайн-> § 3. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів

§ 3. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів



Для виконання прокурорами покладених на них завдань з нагляду за додержанням і застосуванням законів законодавство наділяє їх відповідними повноваженнями, які визначені, перш за все, у ст.20 таст.44 Закону “Про прокуратуру” . За своїм змістом та призначенням вони можуть бути розділені на такі основні групи:
1. Повноваження щодо виявлення порушень законів, причин порушень та умов, що їм сприяли (ч. 2 ст. 19, ч.І ст.20, п.п.1, 2 ч.2 ст.44; ст.9 Закону “Про прокуратуру”).
2. Повноваження щодо усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли (п.п.1,2,4,5, 6ч.2 ст.20, п.п.2, З ч.2 ст.44 Закону “Про прокуратуру”).
3. Повноваження щодо притягнення винних у порушенні закону осіб до встановленої відповідальності (п. З ч. 2 ст. 20 Закону “Про прокуратуру”).
До першої групи повноважень прокурора відносяться:
– безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій, рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов’язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України “Про банки і банківську діяльність”;
– вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення;
– вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;
– викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону;
– перевіряти виконання закону органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, визначеними у ст.1 Закону “Про прокуратуру”;
– у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитися з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані або до них застосовано заходи примусового характеру;
– перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень;
– розглядати заяви, скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб;
– брати участь у засіданнях органів державної влади і управління.
До другої групи повноважень прокурора відносяться:
– опротестовувати акти Прем’єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, підприємств, установ та організацій, громадських об’єднань, а також рішення і дії посадових осіб;
– вносити подання або протест на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень;
– давати приписи про усунення очевидних порушень закону;
– вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;
– звертатись до суду або господарського суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб;
– негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих або в установі для виконання заходів примусового характеру;
– опротестовувати або скасовувати накази, розпорядження і постанови адміністрації місць тримання затриманих, установ для виконання заходів примусового характеру, зупиняти виконання таких актів.
До третьої групи повноважень прокурора відносяться:
– порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій.
Крім того, окремі повноваження прокурора по здійсненню нагляду за додержанням та застосуванням законів визначені в деяких інших законах.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України “ Про боротьбу з корупцією”, прокурор складає протокол про вчинення корупційного діяння або іншого правопорушення, пов’язаного з корупцією, із додержанням вимог, передбачених ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), та надсилає його на розгляд суду. Інші випадки складання прокурором протоколу про адміністративні правопорушення визначені ст.255 КУпАП.
Відповідно до ст.30-32 Закону України “Про об’єднання громадян”, прокурор звертається з поданням до суду про застосування стягнення до об’єднання громадян, яке порушує законодавство.
Повноваження прокурора за умови їх повного та правильного використання забезпечують ефективність прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, а саме: своєчасне виявлення порушень закону, їх усунення та притягнення винних осіб до відповідальності.
Реалізація прокурором його наглядових повноважень здійснюється у формі відповідних актів, які є юридичними фактами, що породжують прокурорсько-наглядові правовідносини між прокурором, з одного боку, та посадовими особами піднаглядових об’єктів (а у ряді випадків — і громадянами), з другого.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Прокурорський нагляд в Україні (І.Є. Марочкін, П.М. Каркач, Ю.М. Грошевой)