Головна Головна -> Підручники -> Підручник Прокурорський нагляд в Україні (І.Є. Марочкін, П.М. Каркач, Ю.М. Грошевой) скачати онлайн-> § 2. Повноваження прокурора з нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства

§ 2. Повноваження прокурора з нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства


Для здійснення нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства прокурор наділений відповідними владно-розпорядчими повноваженнями, характер яких зумовлений специфікою кримінально-процесуальної діяльності зазначених органів, які з метою швидкого і повного розкриття та розслідування злочинів нерідко застосовують заходи процесуального примусу, обмежують конституційні права особи.
Реалізація владно-розпорядчих повноважень під час здійснення нагляду за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства дозволяє прокуророві своєчасно виявляти порушення законів, таким чином прокурорський нагляд виступає гарантією законності в діяльності органів дізнання та досудового слідства.
Повноваження прокурора під час нагляду за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства поділяються на: 1) повноваження, спрямовані на запобігання порушень законності (відвід слідчого, особи, що провадить дізнання, відмова у санкціонуванні слідчих дій, ненадання згоди на закриття кримінальної справи та ін.); 2) повноваження, спрямовані на виявлення порушень законності (перевірка прокурором матеріалів кримінальної справи, розгляд заяв та скарг учасників процесу, участь у слідчих діях та ін.); 3) повноваження, спрямовані на усунення порушень законності (скасування незаконних постанов слідчого, дача вказівок про проведення повторних слідчих дій, повернення справи для провадження додаткового розслідування та ін.). Крім цього, для притягнення осіб, які припустилися порушень закону, прокурор використовує повноваження, передбачені ст. 24 Закону “Про прокуратуру”.
Відповідно до ст. 227 КПК України, при здійсненні нагляду за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства, прокурор в межах своєї компетенції:
1) вимагає від органів дізнання та досудового слідства для перевірки кримінальної справи документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини; перевіряє не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини;
2) скасовує незаконні і необґрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання;
3) дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини;
4) доручає органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури;
5) бере участь у провадженні дізнання та досудового слідства і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі по будь-якій справі;
6) санкціонує проведення обшуку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених КПК; продовжує строк розслідування у випадках і порядку, встановлених КПК;
7) дає згоду або звертається до суду з поданням про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання під вартою в порядку, встановленому КПК;
8) повертає кримінальні справи органам досудового слідства зі своїми вказівками;
9) вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органу досудового слідства до іншого, а також від одного слідчого до іншого з метою забезпечення найбільш повного і об’єктивного розслідування;
10) усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від подальшого ведення дізнання або досудового слідства, якщо вони припустилися порушень закону при розслідуванні справи;
11) порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні; закриває або зупиняє провадження в кримінальних справах; дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим в тих випадках, коли це передбачено КПК; затверджує обвинувальні висновки (постанови), направляє кримінальні справи до суду; 12) вирішує питання про допущення захисника до участі в справі. Головною вимогою, що пред’являється до використання прокурором своїх повноважень, є те, що застосування кожного з них має базуватися на вимогах закону, бути обґрунтованим і мотивованим. Здійснюючи свої повноваження, прокурор не повинен обмежувати процесуальну самостійність слідчого, його відповідальність за повноту, всебічність та об’єктивність розслідування справи.
Для виявлення порушень законів у діяльності органів, які здійснюють дізнання та досудове слідство, прокурор використовує такі методи: 1) ознайомлення з матеріалами розслідування кримінальної справи; 2) участь у провадженні дізнання і досудового слідства; 3) розгляд скарг на дії слідчого та органу дізнання; 4) доручення керівникам органів досудового слідства та дізнання проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок; 5) участь у розгляді кримінальної справи в суді.
Ознайомлення з матеріалами розслідування кримінальної справи може бути:
а) шляхом безпосередньої перевірки і вивчення матеріалів справи. Прокурор на підставі ч. 1 п. 1) ст. 227 КПК має право витребувати від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальної справи документи та матеріали про вчинені злочини. При ознайомленні з матеріалами кримінальної справи прокурор вивчає показання свідків, потерпілого, обвинуваченого, висновки експертизи та інші докази, робить висновок про повноту і всебічність розслідування, законність постанов, що виносить слідчий;
б) заслуховування доповіді особи, яка проводить розслідування, про хід розслідування по справі в цілому, окремих її епізодів, тактики розслідування, а також перспективи розслідування. Під час доповіді прокурор може ознайомитися безпосередньо зі справою або з окремими її документами;
в) ознайомлення прокурора з наглядовим провадженням по справі. У наглядовому провадженні знаходяться копії основних важливих процесуальних документів: постанови про порушення кримінальної справи, про пред’явлення обвинувачення, про міру запобіжного заходу, копії вказівок прокурора по справі та інші документи. Ознайомлення з матеріалами наглядового провадження дає прокурору можливість прослідити строки розслідування справи, пред’явлення обвинувачення, виконання окремих слідчих дій та ін.
Участь прокурора у проведенні дізнання та досудового слідства передбачає: а) його присутність при виконанні слідчим окремих важливих слідчих дій: огляді місця події, допиті свідків, потерпілого, обвинуваченого та інших; б) його участь у проведенні слідчим окремих слідчих дій. При цьому прокурор може ставити питання особам, яких допитують, пред’являти речові докази, документи та брати участь у проведенні інших слідчих дій; в) особисте проведення окремих слідчих дій по справах, що знаходяться у провадженні слідчого.
Розгляд скарг на дії слідчого і органу дізнання.
Порядок розгляду прокурором скарг на дії слідчого та органу дізнання регламентований КПК України. Так, ст. 110 КПК передбачає оскарження дій і постанов органів дізнання, а ст.ст. 215, 234, 235 КПК — оскарження дій слідчого. Крім норм КПК окремі питання організації розгляду скарг на дії слідчого і органів дізнання регламентовані наказом Генерального прокурора України від 20.04.2004 р. за № 4/1 гн “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство” і № 5 гн від 09.04.2004 p., яким затверджено Інструкцію про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України.
Скарги на дії слідчого можуть бути подані як через слідчого, так і безпосередньо прокурору. Прокурор на протязі трьох днів після одержання скарги зобов’язаний розв’язати її і про результати повідомити скаржника. Відмова у задоволенні скарги має бути мотивованою (ст. 235 КПК). Скарга і копія повідомлення про результати її вирішення приєднуються до справи.
Рішення прокурора по скарзі може бути оскаржене вищестоящому прокуророві або до суду. При перевірці скарги прокурор знайомиться з матеріалами кримінальної справи, опитує заявника і інших осіб, вимагає пояснень від працівників органів дізнання і слідчих, а за необхідності проводить окремі слідчі дії.
Доручення керівникам органів досудового слідства, дізнання про проведення перевірок у підпорядкованих їм підрозділах.
Відповідно до вимог ст. 30 Закону України “Про прокуратуру” прокурор має право у необхідних випадках доручити керівникам органів досудового слідства та дізнання проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою виявлення і усунення порушень закону. Такі вимоги прокурора є обов’язковими для виконання керівниками цих органів (ст. 8 Закону “Про прокуратуру”).
За виявленими порушеннями керівники органів досудового слідства і дізнання повинні вжити заходів реагування, про що повідомити прокурора. За необхідності прокурор може витребувати матеріали перевірки для ознайомлення і адекватності оцінки вжитих заходів.
До основних засобів усунення прокурором порушень законності відносяться постанови та вказівки.
Постанова прокурора — це процесуальний акт, спрямований на усунення порушень закону органами дізнання та досудового слідства, відновлення правового статусу суб’єктів процесу, а також забезпечення додержання норм КПК України.
Письмова вказівка прокурора — це процесуальний акт, який скеровує хід розслідування і його результати. До вказівок прокурора повинні пред’являтися ті самі вимоги, що і до постанови прокурора (слідчого) (ст. 1 30 КПК України). Кожна вказівка прокурора, яких би питань вона не стосувалася, має бути законною, обґрунтованою та мотивованою. Крім цього, вказівка прокурора по кримінальній справі повинна відповідати вимозі доцільності, тобто виходити зі слідчої ситуації, що склалася у справі, і реальності, мати можливість бути виконаною.
За загальним правилом вказівки прокурора органам дізнання й попереднього слідства у зв’язку з порушенням і розслідуванням ними кримінальних справ, надані у порядку, передбаченому законом, є для цих органів обов’язковими. Оскарження вказівок вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання (ч. З ст. 227 КПК України). Виняток складають випадки, передбачені ч. 2 ст. 114 КПК України, коли йдеться про незгоду слідчого із вказівками прокурора з таких питань: 1) про притягнення як обвинуваченого; 2) про кваліфікацію злочину; 3) про обсяг обвинувачення; 4) про направлення справи для віддання обвинуваченого до суду; 5) про закриття справи. Слідчому надано право не виконувати цих вказівок і передати справу вищестоящому прокуророві з письмовим викладенням своїх заперечень (ч. 2 ст. 114, ч. З ст. 227 КПК України).
Відповідно до ст. 227 КПК України вищестоящий прокурор може прийняти інше рішення, крім передбачених ч. 2 ст. 114 КПК України, наприклад, запропонувати нову кваліфікацію злочину, повернути справу на додаткове розслідування для з’ясування обставин, що мають значення для справи,та ін.
Ефективним засобом попередження порушень прав і законних інтересів громадян в кримінальному процесі є санкціонування прокурором деяких дій органів досудового слідства. Санкція — це дозвіл прокурора на виконання певних слідчих дій, які обмежують правове становище особи у кримінальному процесі.
Кримінально-процесуальне законодавство містить вичерпний перелік випадків, коли для прийняття і реалізації рішень слідчого необхідно отримати санкцію чи згоду прокурора або затвердження ним відповідних рішень.
Йдеться, зокрема, про такі випадки: відправлення заарештованого етапом до місця провадження слідства (ч. З ст.139 КПК України); відсторонення обвинуваченого від посади (ст. 147 КПК України); проведення обшуку, за винятком житла чи іншого володіння особи (ч.З ст. 177 КПК України); виїмки документів, що складають державну таємницю (ч.З ст. 178 КПК України).
Згода прокурора необхідна: на закриття кримінальної справи внаслідок зміни обстановки (ст. 7 КПК України); на звільнення особи від відповідальності в порядку ст.ст. 7-10, 111 КПК України; на застосування, скасування або заміну запобіжного заходу, обраного прокурором, крім взяття особи під варту (ч. 4 ст. 165 КПК України), на обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (ч.2 ст.1652 КПК України), на продовження строків тримання під вартою (ч.І ст. 1653 КПК України), на накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку (ч.4 ст. 187 КПК України), направлення обвинуваченого на судово-медичну або судово-психіатричну експертизу (ст. 205 КПК України).
Прокурор затверджує: постанову органу дізнання про передачу справи слідчому (ч.І ст.104 КПК України),постанову про направлення справи для провадження досудового слідства (ст. 109 КПК України), постанову слідчого про ексгумацію трупа (ч.2 ст. 192 КПК України); постанову слідчого про визначення обвинуваченому та його захиснику терміну для ознайомлення з матеріалами справи, якщо вони явно намагаються затягнути закінчення справи (ч. 6 ст. 218 КПК України); постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 418 КПК України); обвинувальний висновок (ст. 229 КПК України).
Прокурор також продовжує терміни попереднього слідства(ст. 120 КПК України), відновлює слідство по закритій справі (ст. 216 КПК України).


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Прокурорський нагляд в Україні (І.Є. Марочкін, П.М. Каркач, Ю.М. Грошевой)