Головна Головна -> Підручники -> Підручник Прокурорський нагляд в Україні (І.Є. Марочкін, П.М. Каркач, Ю.М. Грошевой) скачати онлайн-> § 3. Нагляд за додержанням законів при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про злочини

§ 3. Нагляд за додержанням законів при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про злочини



Суть прокурорського нагляду за додержанням законів при прийманні, реєстрації та вирішенні правоохоронними органами заяв і повідомлень про вчинення злочинів полягає в тому, що прокурор зобов’язаний засобами прокурорського нагляду запобігати, виявляти та усувати допущені порушення закону.
Своєчасне та правильне додержання вимог законодавства про приймання, реєстрацію та вирішення правоохоронними органами України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, забезпечує не лише швидке та повне розкриття злочину, але й є гарантією обґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні злочину, і виправдовування невинуватих.
Відповідно до п. З наказу Генерального прокурора України № 4/1гн від 20.04.2004 р. прокурори усіх рівнів зобов’язані забезпечити організацію приймання та вирішення заяв і повідомлень про злочини відповідно до вимог Інструкції про порядок розгляду заяв і повідомлень про злочини в органах прокуратури України, а також законність і обґрунтованість рішень, прийнятих за наслідками їх перевірки.
Крім цього, вони мають щомісячно перевіряти повноту реєстрації та законність рішень за заявами і повідомленнями про злочини у кожному правоохоронному органі. При організації такого нагляду потрібно забезпечувати комплексний підхід, використовувати дані органів державного нагляду та контролю, повідомлення засобів масової інформації, звернення громадян, дані лікувальних закладів і судово-медичних бюро, підприємств, установ та організацій тощо; практикувати проведення відповідних звірок.
Особливу увагу прокурори мають приділяти повноті проведення перевірок за повідомленнями про безвісне зникнення громадян, законність прийнятих з цих питань рішень. Одночасно прокурори повинні вивчати додержання обліково-реєстраційної дисципліни, своєчасність надання документів первинного обліку — статистичних карток на виявлений злочин, у тому числі в електронному вигляді; достовірність відображення в них відповідних даних шляхом взаємозвірок з обліково-реєстраційними підрозділами органів внутрішніх справ.
Переважна більшість (понад 80%) заяв та повідомлень про злочини надходить до органів і підрозділів внутрішніх справ України, тому доцільно розглянути питання організації прокурорського нагляду за додержанням зазначених законів в органах внутрішніх справ.
Дотримання закону про приймання, реєстрацію та розгляд в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, є однією з актуальних проблем, оскільки у непоодиноких випадках злочини приховуються від обліку, що породжує безкарність злочинців: згодом вони вчиняють нові, більш небезпечні та зухвалі злочини.
Найбільш типовими способами укриття злочинів від обліку є порушення оперативним черговим ВВС встановленого порядку реєстрації, коли замість прийому заяви та її реєстрації зазначена посадова особа відправляє заявника до оперативних працівників або дільничних, які роз’яснюють громадянинові усю “безперспективність” розшуку злочинця чи переконують заявника не подавати заяву. Оскільки факт звернення громадянина ніде не фіксується, то дуже важко виявити таке порушення закону. Прокурор може встановити такі факти у разі одержання відповідної інформації на особистому прийомі громадян, при вивченні кримінальної справи тощо.
Інший розповсюджений спосіб укриття злочинів — списання до наряду чи до справ секретаріату заяв, які надійшли, на підставі рапорту оперативного працівника зі вказівкою нате, що “факти не підтвердилися”.
Взагалі, на практиці застосовуються різноманітні способи укриття злочинів. Інколи матеріали про нерозкриті злочини додаються до інших кримінальних справ з подальшим закриттям обвинувачень за такими епізодами, пересилаються до інших органів тощо.
Статистика свідчить про невпинне зростання в Україні виявлених прокурорами фактів укриття від обліку злочинів. Так, якщо у 1993 році таких злочинів було поставлено на облік 13,6 тис, то у 2002 році — вже 21,8 тис. злочинів.
Приховування злочинів від обліку та безкарність посадових осіб, які припустилися цих порушень, негативно впливає на осіб, що проводять дізнання і досудове слідство. Більш того, перекручення даних про рівень злочинності не дозволяє державним органам достовірно визначати стан злочинності, її динаміку та структуру і обґрунтовано будувати стратегію й тактику боротьби з нею.
Єдиний порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, встановлено Інструкцією “Про порядок приймання, реєстрації та розгляду у всіх органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються”, затвердженою наказом МВС України від 14.04.2004 р. № 400.
Заяви та повідомлення про злочини, як джерела інформації, містять відомості про вчинені або ті, що готуються, злочини і є приводами до порушення кримінальних справ (ст. 94 КПК). До них відносяться: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості чи окремих громадян, які оформлені згідно з вимогами ст. 95 КПК; повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян, що затримали особу на місці вчинення злочину або з речовими доказами; явка з повинною, оформлена згідно зі ст. 96 КПК; повідомлення, що опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину, а також інша інформація про події, повідомлення, що надійшла з інших джерел і потребує проведення негайної перевірки з метою встановлення ознак злочину або їх відсутності. До неї, зокрема, належить: інформація громадян, представників громадськості та посадових осіб, що поступила телефоном (телефаксом), телеграфом, по радіо та телебаченню, повідомлення персоналу медичних закладів про звернення громадян із тілесними ушкодженнями, походження яких могло бути результатом злочинних дій, працівників відділів реєстрації громадян про втрату громадянами паспортів за обставин, що викликають підозру у вчиненні злочину, співробітників державтоінспекції про дорожньо-транспортні пригоди, що потягли загибель людей або заподіяння їм тілесних ушкоджень тощо.
Приймання заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, незалежно від місця і часу їх вчинення, повноти отриманих даних, а також особи заявника, здійснюється цілодобово (оперативним черговим, а також працівниками інших служб в установленому порядку) тим органом внутрішніх справ, до якого надійшло звернення чи повідомлення.
Посадова особа, що одержала усну заяву, зобов’язана встановити особу заявника, попередити його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий донос та оформити протокол. У випадку явки з повинною, згідно з вимогами КПК, встановлюється особа, що з’явилася, після чого складається протокол, в якому детально викладається зроблена заява. Протокол-заява підписується особою, яка з’явилася з повинною, та посадовою особою, що його склала.
Заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готуються, реєструються відразу після їх надходження в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються (далі — ЖРЗПЗ), а також шляхом введення даних до автоматизованої інформаційно-пошукової системи (АІПС) “ФАКТ”.
ЖРЗПЗ є документом суворої звітності і зберігається в черговій частині органу внутрішніх справ. Він повинен бути пронумерований, прошнурований, скріплений печаткою і зареєстрований в канцелярії органу внутрішніх справ. Усі реквізити ЖРЗПЗ заповнюються черговим; записи по кожній інформації мають бути скороченими і разом з тим містити повні дані про те, що і коли сталося, хто, коли і в якій формі повідомив про подію, які вказівки отримані щодо порядку розгляду, яких заходів вжито до її перевірки, хто брав участь у розгляді, яке рішення, коли і ким прийняте, інші відомості.
Організація роботи за додержанням порядку приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, та відповідальність за дотримання законності в цій сфері покладається на начальника органу внутрішніх справ, а в разі його відсутності — на особу, яка його заміщає. Зокрема, начальник органу внутрішніх справ після доповіді оперативного чергового про оперативну обстановку за минулу добу зобов’язаний перевірити правильність ведення ЖРЗПЗ та реєстрацію в ньому в повному обсязі всіх заяв і повідомлень про злочини, які надійшли за цей час, про що зробити відповідний запис.
За заявою або повідомленням про злочин не пізніше трьох діб, а в виключних випадках у строк не більш десяти діб (ст. 97 КПК) повинно бути прийняте рішення про порушення кримінальної справи чи про відмову в порушенні кримінальної справи або про провадження у справі досудо-вої підготовки матеріалів за протокольною формою.
До обов’язків прокурорів входить не лише перевірка додержання органами внутрішніх справ порядку приймання, реєстрації та розгляду заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, й вжиття відповідних заходів щодо виявлення цих порушень, а також притягнення до встановленої законом відповідальності, аж до кримінальної, працівників органів внутрішніх справ, винних у цих порушеннях.
Здійснюючи нагляд за законністю порушення кримінальної справи прокурор зобов’язаний щомісяця перевіряти повноту реєстрації та законність рішень за заявами і повідомленнями про злочини, що вчинені або готуються (п. 1 ст. 227 КПК).
За необхідності прокурор може дати вказівку про проведення додаткової перевірки, про встановлення обставин, обумовлених завданнями стадії порушення кримінальної справи. Прокурор, який здійснює таку перевірку, має, зокрема, своєчасно з’ясовувати:
– повноту, правильність обліку та реєстрації заяв та повідомлень про злочини, що надійшли до органів внутрішніх справ;
– додержання термінів реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, а також перевірки їх в порядку, встановленому ст. 97 КПК;
– законність та обґрунтованість прийнятого рішення за матеріалом; виконання вимог закону про повідомлення зацікавлених фізичних або юридичних осіб про прийняте рішення за їхніми заявами та повідомленнями.
Якщо будуть встановлені порушення закону, прокурор має вжити заходів щодо усунення цих порушень і притягнення винних до відповідальності.
Практикою вироблено методику прокурорського нагляду за виконанням законів при прийманні, реєстрації та розгляді заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються. (Див., напр.: Зеленецкий В.С., Финько В.Д., Белецкий А.З. Прокурорский надзор за исполнением законов органами внутренних дел при приеме, регистрации, учете и разрешении заявлений и сообщений о преступлениях: Учеб. пос. — М., 1988; Середа Г.П. Організаційно-правові аспекти прокурорського нагляду за додержанням законів при прийманні, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про злочини: Дис. … канд. юрид. наук. — Харків: НЮАУ ім. Я. Мудрого, 2000).
Зокрема, перед проведенням перевірки прокурор має провести певну підготовчу роботу: зробити порівняльний аналіз обліково-реєстраційної документації по прийманню, реєстрації та розгляду заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, зібрати необхідні дані про вчинені злочини в районі, місті тощо.
Виявлення порушень закону здійснюється, насамперед, шляхом ознайомлення в органах внутрішніх справ із відповідною документацією з приймання, реєстрації та розгляду заяв та повідомлень про злочини. Прокурор перевіряє також заяви та повідомлення, списані до наряду без перевірки як “неперспективні”. Предметом його перевірки є також матеріали, по яких винесені постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, а також закриті кримінальні справи.
Як правило, ефективним засобом виявлення порушень закону є ознайомлення прокурора з даними про направлення потерпілих на судово-медичний огляд, а також із документами травматологічних пунктів, інших медичних закладів щодо характеру, ступеня та механізму одержаних громадянами тілесних ушкоджень.
Виявити порушення закону прокурор також може під час особистого прийому громадян, шляхом ознайомлення з публікаціями в пресі та повідомленнями засобів масової інформації. Складовою його перевірки є матеріали вищестоящих органів внутрішніх справ з цих питань. З врахуванням даних прокурорсько-наглядової діяльності прокурор може оцінити виконання органами відомчого контролю вимог закону щодо забезпечення вимог законодавства про приймання, реєстрацію та вирішення заяв і повідомлень про злочини на підконтрольних об’єктах.
При встановленні фактів приховування злочинів від обліку прокурор вживає заходів до їх негайної реєстрації та обліку, порушує кримінальну справу (якщо для цього є приводи і підстави) та доручає провести по ній дізнання або досудове слідство, скасовує незаконну постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, порушує питання про притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях тощо.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Прокурорський нагляд в Україні (І.Є. Марочкін, П.М. Каркач, Ю.М. Грошевой)