Головна Головна -> Підручники -> Підручник Інформаційний маркетинг (Єжова Л.Ф) скачати онлайн-> 13.3. Особливості ринку інтерактивних послуг

13.3. Особливості ринку інтерактивних послуг



Результатом використання НІТ є надання користувачеві даних у вигляді інформаційних послуг на базі інформаційних продуктів. Інформаційний продукт відбиває інформаційну модель деякої предметної сфери в уявленні виробника. Цінність інформаційного продукту та його комерційний успіх залежить від того, наскільки він задовольняє потреби користувача. Інформаційна модель в уявленні користувача та модель, надана виробником, ніколи не збігаються, оскільки користувач не завжди може чітко визначити, яка інформація йому потрібна, а отже, побудувати чітку модель.

НІТ надають користувачеві не тільки інформаційний продукт, а й засоби для пошуку та обробки інформації, яка відповідає потребам користувача, де б вона не знаходилася. Ця можливість є інформаційною послугою.

Поява інформаційних послуг розширила попит на інформаційні продукти, оскільки сприяла наближенню їх до користувача, а також зближенню інформаційних моделей користувача та виробника. Крім цього, користувачеві іноді необов’язково купувати цілий інформаційний продукт, а тільки його певну частину, що робить інформацію для нього дешевшою.

У загальному вигляді сучасні технології розповсюдження інформації передбачають, що користувачі з деякого термінального пристрою «спілкуються» з інформаційними продуктами, основними з яких є бази даних, з допомогою програмних засобів у реальному часі шляхом діалогу. Відповідні технології називаються інтерактивними (on-line). Основні види сучасних технологій — віддалені АБД, ІПП на технічних носіях, відеотекст.

Послуги АБД можуть надаватись у локальному (local) та віддаленому (remote) режимах, або ж користувач може отримати їх через посередника.

ІПП на технічних носіях (дискетах, CD-ROM) — це текстові файли, БД, програми і т. ін. Інформаційні послуги, які організують доступ до цих продуктів, надаються за допомогою спеціальних програм, які постачаються користувачеві разом з даними, тобто є частиною інформаційного продукту.

Відеотекст — технологія, що забезпечує відеографічне обслуговування користувачів, за якого можна використовувати телевізор зі спеціальним адаптером для підключення модема та клавіатури; дає інтерактивний доступ до інформаційних продуктів.

Якщо основними користувачами АБД є, як правило, професіонали, споживачі інформації ділового та науково-технічного характеру, то відеотекст-технологієй користуються рядові користувачі, які, можливо, не вміють працювати на ПК і отримують інформацію побутового та розважального характеру (телефонні довідники, новини, спорт, прогнози погоди, гороскопи, відеоігри, прайси тощо) з тестових БД. Ця інформація не припускає подальшої обробки.

Основними користувачами термінальних пристроїв є інформаційні інститути, які виступають посередниками між кінцевими користувачами та постачальниками інформації (бібліотеки, інформаційні центри), потім власниками терміналів стають інформаційні брокери, які проводять платний пошук у БД, а також споживачі, які користуються терміналами на роботі чи вдома. Доступність недорогих термінальних пристроїв і телекомунікаційних послуг справила великий вплив на формування платоспроможного попиту на ІПП галузей інформаційного сервісу.

Інтерактивні служби є центральною ланкою індустрії інтерактивних послуг. Однак на практиці інтерактивні служби традиційно розглядаються як продавці чи розповсюджувачі (дистріб’ютори) інформації, що не зовсім відповідає дійсності, оскільки не враховує великої роботи із забезпечення доступу до БД та передачі іформації користувачу, на яку витрачаються десятки тисяч доларів. Інтерактивні служби, як і АБД, бувають комутованими, спеціалізованими та міжсистемними. Від цього залежать і ринки збуту.

Комутовані інтерактиввні служби надають будь-яку інформацію загальнодоступними лініями зв’язку будь-якому користувачу, який має ПК чи модем (це інформаційні супермаркети та кіоски).

Спеціальні інтерактивні служби: вузькотематична інформація; спеціальне термінальне обладнання та спеціальний зв’язок (стратегічна інформація, оперативна комерційна інформація, котирування цінних паперів у реальному часі); користувачі повинні знати мови кожної інформаційно-пошукової системи (ІПС), що незручно.

Міжсистемні інтерактивні служби забезпечують послуги інтелектуального шлюзу, завдяки яким користувач може підключатися до будь-яких АБД, які доступні через цей шлюз, та працювати з ним за допомогою єдиної мови.

Передбачається, що головна маркетингова підготовка проводитиметься комутованими службами, оскільки вони орієнтуються на попит споживачів, забезпечують пропозицію переважної частки інформаційних продуктів і послуг більшій частині споживачів.

На думку спеціалістів, для вітчизняного ринку цей шлях розвитку інтерактивних послуг виявиться характерним, тому що створення комутованих АБД є одним із самих реальних шляхів його розвитку.

Інтерактивні послуги — це ідеологічно відносно новий напрям в інформаційній діяльності, новий підхід до самої інформації і технології отримання її.

Виробники БД, інформаційні служби, посередники намагаються розробити власну стратегію бізнесу, визначити власну ринкову нішу. Ситуація на внутрішньому українському ринку загострюється через успішне вторгнення на нього західних інформаційних служб. На загострення конкуренції впливає і той факт, що американські та європейські інформаційні служби мають загальні БД.

На ринку інтерактивних послуг досить важко встановити чітку класифікацію його суб’єктів. Найбільшого поширення набула класифікація, яка використовується фірмою Cuadra/Elservier:

1. Виробники БД (database producers) — організації, які виконують збирання інформації та переведення її у машинозчитувану форму.

2. Інтерактивні служби (onlineservices, vendors, operators, hots) — організації, які виконують інтерактивний доступ до БД, тобто які створюють та експлуатують АБД (основний об’єкт ринку); іноді вони самі виробляють БД.

3. Шлюзи чи міжсистемні інтерфейси (dateways) — організації, які надають доступ до АБД.

4. Телекомунікаційні служби (carriers, telekoмmunication — network services).

5. Користувачі (users), які поділяються на кінцевих користувачів (end-users) та проміжних користувачів чи посередників (intermediaries), які надають своїм клієнтам послуги з інформаційного пошуку. До них відносять: бібліотеки, інформаційні центри загального користування (public information centeres), брокерів — спеціалістів-професіоналів, які займаються платним інформаційним обслуговуванням клієнтів.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Інформаційний маркетинг (Єжова Л.Ф)