Головна Головна -> Підручники -> Підручник Соціологія (Танчин I.3.) скачати онлайн-> Теорії походження держави.

Теорії походження держави.



Існує досить велика кількість теорій походження держави. Серед них найпоширенішими є:

Патріархальна теорія — започаткована ще давньогрецьким філософом Аристотелем (384—322 рр. до н. є.). Відповідно до цієї теорії, держава виникає внаслідок природного розвитку сім’ї: спершу в селище, згодом — у плем’я, а згодом — і в державу. Лідер держави стоїть на чолі суспільства, як батько на чолі сім’ї.

Представники органічної теорії, як, наприклад, німецько-російський вчений Петер Лілієнфельд (1829—1903), вважали, що держава подібна до своєрідної живої істоти, яка має свій організм і самостійну волю. Воля держави виражається в законах та інших правових нормах.

Згідно теорії завоювання, засновником якої вважається польсько-австрійський вчений Людвіг Гумплович (1838— 1909), держава виникає внаслідок підкорення одного племені іншим. Для того, щоб зберегти владу над переможеними, переможці створюють державний апарат і поступово боротьба між племенами поступається місцем боротьбі між станами, класами тощо.

Представники теорії суспільного договору (англійський філософ Томас Гоббс (1688—1679), французький філософ Жан-Жак Руссо (1712—1778) були впевнені, що держава виникає завдяки укладенню між людьми, які проживають на певній території, добровільного взаємного договору. На думку Томаса Гоббса, додержавному існуванню людини передував стан “війни всіх проти всіх”. Жан-Жак Руссо вважав, що від початку люди були вільними істотами, однак поступово різниця в соціальному становищі і багатстві спричинила перетворення доброї “природної” людини на амбітну й егоїстичну “суспільну” людину, здатну умисне завдавати шкоди іншим. Відтак, обидва вчені сходились у тому, що в процесі розвитку суспільства люди врешті-решт змушені були домовитися про створення держави, яка б оберігала їхні права, але, отримавши безпеку, громадяни натомість передали державі частину своїх прав і своїх доходів.

Расово-психологічна теорія, найяскравішими представниками якої вважають французького філософа, письменника і дипломата Жозефа Артюра де Гобіно (1816—1882) і англійського германофіла філософа Г’юстона Чемберлена (1885—1927), які доказували, що люди не однакові і поділяються на два основних типи: ті, кому призначено панувати і ті, хто потребує керівників. Панівний тип переважає серед білої раси, особливо у родині арійців, які, на їхню думку, залишились на землі єдиними носіями, справжньої цивілізації. Саме арійцям властивий творчий геній, енергія, безстрашність, воля. Це “раса панів”. Очевидно, що положення теорії Гобіно і Чемберлена співпадають з ідеологічними постулатами фашизму.

Марксистська теорія (Карл Маркс (1818—1883)) переконує, що держава виникла із поділом суспільства на класи і представляє державу — як орган політичного панування класу власників засобів виробництва, диктатуру експлуататорського класу. Щоправда, з часом складається особливий прошарок державних чиновників, бюрократія, яка в інтересах збереження і розвитку держави може нав’язувати певні правила і панівному клаоові, в тому числі силою.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Соціологія (Танчин I.3.)